Чому в Карпатах досі святкують Старий Новий рік?

Старий Новий рік – свято, яке ніколи так і не стало офіційним, яке не розуміє весь світ і яке досі святкують в лише в Україні та в Росії.

Звідки ж воно взялося? І чому його досі відзначають на Хустщині?
Слід зазначити, що українським свято не було ніколи. У Київській Русі Новоріччя відзначалося 22 березня. Нині цей день називають весняним рівноденням.
Із прийняттям християнства в Україні Новий рік почали відзначати у перший день осені.
Святкування Старого Нового року взимку першим впровадив російський цар Петро І у 1699 році. Власне свято перенесли із 1 вересня на 1 січня. Після революції, у 1818 році календар було змінено і Новий рік «перемістився» на 14 діб вперед. До речі, числова різниця між григоріанським і юліанським календарями на сьогодні становить 13 діб. Однак, як стверджують вчені, до першого дня весни 2100 року ця різниця збільшиться ще на 1 день. Через рік після цього (а саме, у 2101 році) Старий Новий рік і Різдво Христове відсунуться на 1 день вперед.
У той же час вчені, зокрема, астрономи заперечують існування Старого Нового року із наукової точки зору. Однак діючий сьогодні календар ідеальним назвати також не можна.
Та незважаючи на це, у народі популярність свята не втрачає актуальності. Маланку (13 січна) та Василя (14 січня) у багатьох куточках Хустщини відзначають із особливою помпезністю, щедруючи, колядуючи, посіваючи та навідуючись у гості цілими компаніями.