Чому влада Андріїва перетворює історичну спадщину Ужгорода на Шанхай? (ФОТО)

Ужгород — місто найдовшої липової  алеї в Європі, величних сакур, унікальних зелених насаджень, неповторних та цінних архітектурних пам’яток.

Та, на жаль, зараз наше місто знаходиться у руках тих людей, котрі його, дивлячись на нинішню ситуацію, зовсім не люблять. Попри проблеми доріг, хаосне розриття  половини міста, бруд і неприємний запах у самому центрі, є ще й інше питання, котре вимагає роз’яснення та вирішення — спорудження незаконних будівель, надбудов, нищення пам’яток.

Нещодавно пам’ятка міжвоєнної доби на вул. Довженка, 5 раптово опинилася під реконструкцією. Мешканці самого будинку повідомляють, що підприємець облаштує фасад, під’їзд та мансарду. Хоча будь-які роботи на об’єкті потребують погодження центрального органу з питань охорони культурної спадщини — Міністерства культури, а реконструкції заборонені законодавством. Також будівля як частина Малого Галагова має усі шанси (ймовірніше зараз уже мав) потрапити до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Примітка. У 1924 році було збудовано триповерхову будівлю в традиціоналістичному стилі. Це будівля колишнього військового управління 12-ї чехословацької піхотної дивізії. Споруда наріжна, L-подібна у плані. Композиція чільного фасаду — симетрично-осьова, архітектоніка має дещо неокласицистичний характер. Перші два поверхи вертикально розчленовані за допомогою симпліфікованих пілястрів, фактично лізен, над якими чітко прочитується горизонтальний пояс з антаблементу, широкого фризу та акцентованого карнизу. Над порталом будівлі облаштовано еркер прямокутного перерізу зі світловими прорізами на міжсходових майданчиках.

Портал будівлі та високий рустований цоколь виконані в технології «штучний камінь» — фактурну поверню площин отримано методом бучардування, ребра структурних елементів порталу та русту оздоблені насічками у вигляді паспарту. Цоколь має від’ємний нахил. Фасади тиньковано спеціальною сумішшю типу Břiizоlit із різноманітними вкрапленнями дрібної фракції.

Цікавинкою будівлі є масивний бетонний стовпець на сходовому майданчику першого поверху, декорований «штучним каменем» — він має всі ознаки рідкісного для України стилю — чеський кубізм. Підлога сходових майданчиків оздоблена двоколірною цементною плиткою фірми Rako. Значна частина столярки будівлі збереглась і перебуває у доброму стані, автентичну фурнітуру збережено. Двері та вікна засклені автентичним фаскованим склом.

Будівля є нововиявленим об’єктом культурної спадщини, а також частиною пам’ятки містобудування місцевого значення Малий Ґалаґов та знаходиться в межах історичного ареалу населеного місця.

27 квітня відбувся відкритий діалог-конференція громадськості з головним архітектором міста Олександром Боршовським, котрий відзначив, що наразі немає програми паспортизації нововиявлених пам’яток архітектури, а відтак через відсутність їх у реєстрі управління архітектури та містобудування немає підстав відмовити власникам у наданні містобудівних умов та обмежень.

До кінця травня пообіцяли, що ця програма буде затверджена. «Це мало зробитися минулою владою ще у 2011 році», — зауважив Олег Боршовський. Виникає запитання чому ж за 2 роки діючої влади цього не зробилося?

Наразі відомо, що дозвіл на упорядження фасаду власники отримали, та було помічено, що реконструкцію роблять і в межах горища з влаштуванням мансарди та втручанням у несучі стіни відповідно.

З певною регулярністю ми можемо спостерігати за втручанням приватних осіб у реконструкцію, або знищення архітектурних пам’яток міста. І хоча мерія пізніше і заявила про призупинення робіт, згадувана пам’ятка вже зазнала непоправних втручань.

Чому місцева влада перетворює історичну спадщину Ужгорода на Шанхай?