ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Чопський прикордонний загін — у центрі Європи (Фото)

    23 квітня 2021 п'ятниця
    Чопський прикордонний загін веде свою історію з часів Великої Вітчизняної війни


    Історія загону


    Чопський прикордонний загін веде свою історію з часів Великої Вітчизняної війни. 1944 року радянські війська в результаті низки успішно проведених операцій завершили визволення території СРСР і вийшли на державний кордон. Саме у фронтовій обстановці тут було розгорнуто перші прикордонні підрозділи.
    29 червня 1945 року підписано договір Урядом Чехословаччини про возз‘єднання Закарпаття з Україною. Прикордонні війська вийшли на кордон з Чехословаччиною, Угорщиною та Румунією. Штаб 14 прикордонного загону було передислоковано до міста Берегове Закарпатської області. Формування КПП "Чоп", як окремої частини, було покладено на першого начальника КПП старшого лейтенанта Монакова Г.С. 16 лютого 1946 року завершився процес створення СКПП "Чоп" як окремої частини Прикордонних військ у складі прикордонного округу, і особовий склад частини почав охороняти кордон у новому статусі. Прикордонники в ті роки гідно справилися з поставленими завданнями. Вони не дали змоги збройним формуванням проникнути з території Угорщини і Чехословаччини в Україну та забезпечили порядок на державному кордоні.
    1 березня 1993 року наказом Командуючого Прикордонними військами України ОКПП "Чоп" перейменовано в Окремий контрольно-пропускний пункт "Закарпаття" і розширено в організаційно-штатній структурі.
    З 2003 року ОКПП "Закарпаття" перейменовано на Чопський прикордонний загін, до його складу перейшло 12 застав мукачівського прикордонного загону. На теперішній час, після оргштатних змін, до складу загону входить 11 відділів прикордонної служби.


    На кордоні зі Словаччиною


    Проте для прикордонників популярність цього напрямку оцінюється за іншими параметрами. Насамперед – активністю дій у прикордонні різного роду зловмисників.
    За радянських часів більшість правопорушень траплялася у залізничному пункті пропуску. Причина проста – саме цим видом транспорту перевозився основний потік пасажирів. Саме вони приносили найбільше неприємностей чопським прикордонникам, намагаючись провезти через кордон контрабандні товари.
    1901_2.jpg1901_1.jpgЗа часів незалежності кордони нашої країни стали прозорішими, люди – заможнішими. У них з‘явилося більше автомобілів, стало простіше виїхати за кордон. Для зручності подорожуючих було реконструйовано старі пункти пропуску та відкрито нові. Відтак з року в рік пасажиропотік зростає, відповідно, зростає й відсоток тих, хто хоче заробити нечесним шляхом, у тому числі – й контрабандою.
    Основні правопорушення, яким нині доводиться протистояти, - та ж таки контрабанда товарів, плюс – незаконна міграція. Протидія останньому фактору, як відомо, потребує надзвичайного зосередження зусиль прикордонників.
    - Однак цей вид протиправної діяльності більше характерний для "зеленої" ділянки кордону нашого загону, - пояснює начальник Чопського загону підполковник Віталій Вербицький. – Для персоналу відділу прикордонної служби "Чоп" головними завданнями є протидія перетину кордону за несправними або підробленими документами та перевезенню контрабанди.


    "Чоп – пасажирський"


    Таке, дещо фамільярне, прізвисько ВПС "Чоп" успадкував від однойменного КПП. Хоча воно, загалом, не зовсім справедливе, адже не в повній мірі розкриває специфіку підрозділу. У пункті пропуску "Чоп-пасажирський", нарівні з пасажирськими потягами, відбувається оформлення вантажних. Інший підрозділ відділу – пункт пропуску "Страж", також "двопрофільний". А от пункт пропуску "Дружба" працює лише з вантажними потягами. Та народ скаже – як зав‘яже. Неформальна назва живе і процвітає не лише у побутових розмовах, а й у офіційних іноді проскакує.
    "Пасажирка" працює у цілодобовому режимі, - розповідає начальник відділу прикордонної служби "Чоп" майор Антон Павлюк. – Однак піковий час на залізничному вокзалі настає тоді, коли прибувають на в‘їзд та виїзд потяги далекого слідування – такі, як "Москва – Будапешт", "Київ – Відень", Київ – Будапешт" тощо. На їх оформлення відводиться не дуже багато часу. Ми повинні чітко вкладатися у графік їх руху і, водночас, ретельно здійснювати покладені на нас завдання. Ускладнює завдання те, що більшість потягів прибуває у нічний час.
    У зміні, якій випадає працювати удень, навантажень помітно менше, - зазначає начальник відділу по роботі з особовим складом Віталій Драч. – У цей період доби прибувають лише збірні поїзди та електрички, які з‘єднують прикордонні міста України, Угорщини і Словаччини.
    Цікава деталь: у Чоп кілька разів на тиждень прибувають причіпні вагони, які пізніше прямують до Греції, Австрії та Італії. Виявляється, з України можна дістатися потягом аж у таку далечінь! Хоч, як на мій погляд, літаком добиратися до таких країв значно простіше.


    ВПС "Чоп"


    Те, що залізнична станція Чоп бачила кращі часи, видно з першого погляду. На тлі не першої свіжості елементів тутешньої інфраструктури вигідно вирізняються свіжовідремонтовані службові приміщення прикордонників. Єдине, що справді вражає, - центральний зал станції, прикрашений чудовою мозаїчною композицією з темно-червоної смальти. Виконана у кращих традиціях радянського мистецтва 80-х років минулого століття, вона у монументальних панно розповідає про основні етапи становлення Країни Рад.
    Однак пасажирам "міжнародної електрички" "Чоп - Захонь" (Україна-Угорщина) не до красот мистецтва періоду пізнього соціалізму. Для них актуальніші – прикордонний та митний контроль. Він, слід підкреслити, відбувається без зайвої метушні. Подорожуючі групами по двоє-троє осіб швидко проходять перевірку у митників, за кілька хвилин прямують на паспортний контроль до прикордонників. Тут перевірка відбувається ще швидше – за лічені секунди.
    "Клац!", штампом у паспорт, привітне побажання – "Щасливої дороги!" і пасажир прямує на посадку. Навіть півгодини не минуло, як чотири десятки людей спокійно пройшли подвійний контроль і розмістилися у потягу.
    Електрички до Словаччини і Угорщини ходять шість разів на день, - пояснює майор Юрій Гушуленко. – Така інтенсивність пояснюється просто – для них непотрібно міняти колісні пари, адже до Чопа прокладено й європейську колію. Як правило, цим маршрутом користуються місцеві мешканці, яких ми мало не всіх знаємо в обличчя. Їздять за кордон у різних справах – хто по роботі, хто до родичів. Наші західні сусіди, словаки і угорці, можуть взагалі до нас приїхати просто пива попити і – назад, додому.
    Іхати ж недовго – якихось тридцять хвилин, а яка економія для сімейного бюджету: у нас алкогольні напої в рази дешевші, ніж за кордоном, - з посмішкою додає мій співрозмовник.
    На перший погляд для тутешніх прикордонників робота – як у санаторії. Але й тут трапляються контрабандисти. Крім того, раніше пробували електричками добратися у Європу й нелегали, проте швидко зрозуміли: тут їм ходу немає. Проте на рахунку персоналу відділу є чимало затриманих потенційних нелегалів. Чергова зміна займається не лише оформленням потягів, а й здійснює режимні заходи щодо пошуку незаконних мігрантів у потягах внутрішнього українського сполучення. До Чопа та Ужгорода приходять потяги, зокрема, з Києва та Одеси – міст, до яких приїжджає чимало "туристів", котрі палають бажанням потрапити до Європи незаконним шляхом. Найчастіше вони діють за такою схемою: прибувають до столиці чи Південної Пальміри літаком, у міграційній карті зазначають місце перебування дуже далеке від наших західних кордонів. А вже за два-три дні з‘являються у Закарпатті. Звісно, без належних документів і з простою метою – незаконно перетнути кордон. Саме таких "клієнтів" найчастіше виловлюють чопські прикордонники під час здійснення фільтраційних заходів.
    Минулого року персоналом відділу було затримано 150 порушників кордону, а вже за п‘ять місяців нинішнього – 385.


    Вантажі через кордон


    Активному переміщенню вантажів через усі три пункти пропуску ВПС "Чоп" сприяє широка "російська" колія, прокладена до сусідніх країн – Угорщини та Словаччини.
    Пасажирські потяги їдуть лише вузькою колією, стандартною для всієї Європи, - розповідає майор Гушуленко. – Їхнє "перевзування" процес досить складний і триває за чітким графіком. Ми також повинні його дотримуватися, працювати швидко і оперативно. Якщо його доводиться порушувати – серйозних пояснень не оминути.
    Вантажні поїзди, хоч і не "перевзуваються", також оформляються у чітких часових межах. Тактика дій контрабандистів на цьому напрямі відома давно – у більшості випадків вона полягає у тому, аби приховати контрабандні товари (як правило, сигарети) у сипучих речовинах, які перевозяться у відкритих вантажних вагонах. Прикордонники виявляють схованки різними методами, але найвідоміший – робота зі щупом.
    Це досить важка фізична робота і не кожному вона під силу, - каже помічник старшого зміни прикордонних нарядів прапорщик Сергій Сніцаренко, який цього разу ніс службу у пункті пропуску "Страж". Непросто, скажу я вам, за зміну сотню-другу вагонів "прощупати".
    Однак, "прощупування" для прикордонників уже в минулому. З нинішньої весни це працеємне завдання виконують співробітники митниці. Завдання ж прикордонників помітно спростилися – перевірка документів у залізничників, огляд конструктивних особливостей потягів і вагонів та охорона периметру оглядових майданчиків. Останнє завдання ще донедавна також забирало багато сил і часу. Однак керівництво залізниці допомогло спростити його – на "Стражі" в лютому встановлено сучасну систему відеоспостереження. Дев‘ять відеокамер, два монітори та пильність оператора – ось таким арсеналом тепер надійно і легко перекривається оглядовий майданчик.
    Та найскладніше – протидіяти незаконному ввезенню або вивезенню з України великих партій товарів за підробленими супровідними документами, - заначає майор Юрій Гушуленко. – Цим займаються справжні майстри нелегального бізнесу, які виготовляють підробки високої якості. Щоб їх виявити, потрібно мати неабиякі знання та досвід. І те, що наші контролери не раз "наступали на хвіст" подібним махінаторам, свідчить: такі якості у нас є!
    Володимир БУЖАН, член НСЖУ

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору