Чи виживуть українські банки після нових вимог Нацбанку?

Багато згинуть. Хоча в минуле підуть багато сумнівні і навіть відверто шахрайські кредитні операції, відкатні і свідомо неповоротні кредити під примарні застави.

Банківська система готується до нового етапу докапіталізації. Постанова Нацбанку №351, яка набуде чинності 1 лютого 2017 року потребуватиме від фінустанов доформувати резерви, що негативно відіб'ється на їх капіталізації.
"Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями" правління НБУ затвердило ще в червні 2016 року. Але перші результати змін, внесених ним, можна буде оцінити тільки 1 лютого 2017 року, коли на балансах фінустанов позначаться реальні цифри.
Хоча вже зараз очевидно, що наслідки для ринку будуть масштабними.
Постанова суттєво змінює принципи і підходи до оцінки кредитних ризиків, що призведе до необхідності доформувати резерви в дійсно величезних обсягах. Так, за оцінками учасників ринку, в середньому по банківській системі обсяг резервування доведеться збільшити на 20-25%.
Настільки істотний приріст резервів вкрай негативно позначиться на показниках капіталізації і в кінцевому підсумку змусить банки проводити черговий етап докапіталізації. Для банків кінця першої півсотні мова може йти про додаткові 40-50 млн. Грн., Для фінустанов ТОП-20 потреба в докапіталізації буде обчислюватися сотнями мільйонів гривень.

Проблеми не приховати

Документ вносить кілька дуже важливих змін в існуючу практику. Результати стрес-тестів, проведених НБУ два роки тому, жахнули ринок: виявилося, що майже кожне з перевірених фінустанов потребує суттєвого докапіталізації.
Але та перевірка проводилася за старими нормами і стандартами, а вимоги щодо додаткового нарахування резервів стосувалися переважно "загрузли у війні" портфелів в Луганській і Донецькій областях, а також в Криму. Тепер же під нацбанківський ніж потраплять мільярди "завислих" банківських боргів.
За нормами постанови, фактично проблемним будуть визнані всі без винятку позики, за якими була проведена реструктуризація. Зміна графіка погашення, пролонгація, і навіть зменшення ставки більш ніж на третину автоматично наділить позичальника дефолтних статусом і зобов'яже банк формувати 100% резервів під відповідні кредити. Позики, за якими де-факто не було ніяких надходжень понад 60 днів також будуть визнаватися проблемними. Аналогічна доля очікує і кредити, які будуть видаватися за ставкою меншою, ніж ставка залучення.
Додаткових турбот банкам буде коштувати посилені вимоги до оцінки застав. Саме по собі прагнення НБУ зменшити ризики за активними операціями банків можна лише вітати. Але вносяться зміни позначаться не тільки на знову видаваних кредитах, а й на діючих портфелях, змусивши банки або проводити роботу по підкріпленню додатковими заставами частини кредитів, або формувати під них додаткові резерви.
Єдине, що може порадувати банкірів в нових правилах - це вимоги до оцінки ризиків портфелів: вони стануть простішими, а норми резервування зменшуватися. Наприклад, якщо раніше під незабезпечений картковий кредит без підтвердження платоспроможності клієнта банк формував до 20% резервів. А за новими правилами, максимальна ставка резервування не перевищить 2%. До слова, і сам поріг "профільності" був збільшений. Кредити на суму до 2 млн. Грн. можуть оцінюватися банками на портфельної основі. Тоді як раніше ліміт був встановлений на рівні 50 тис. Грн.

Міжбанківські кредити заморозять

Ще одне вкрай сумнівне в частині наслідків ноу-хау, що вноситься постановою - вимога до формування резервів під ряд міжбанківських кредитних операцій. Так, наприклад, якщо раніше своп-операції "гроші проти грошей" між банками вважалися безризиковими, то з 2017 року банк, який здійснив першу транзакцію за договором, буде зобов'язаний формувати резерви.
Те ж стосується і розміщуються на кореспондентських рахунках в інших банках коштів: під них також доведеться сформувати резерви.
Навіть самі оптимістично налаштовані представники казначейського спільноти переконані, що це повністю заморозить міжбанківський кредитний ринок як мінімум на 1-2 місяці. Але навіть після повної імплементації норм постанови, міжбанківський кредитування буде вкрай стриманим.

Кредити в чорному списку, депозити на нулі

Українські банки вельми скромні в частині кредитування. Дорогі ресурси і дефіцит платоспроможних позичальників вже більше двох років утримують кредитний процес у кордонів нульової позначки. Однак навіть ті темпи кредитування, які банки демонструють в останній рік, виявляться під загрозою.
Перш за все через істотне скорочення потенціалу ринку кредитування. Банкам просто виявиться нікого кредитувати. Відсутність міцних застав, низька вартість активів, негативний фінансовий результат - ці та багато інших параметрів зроблять кредити недозволеною розкішшю як для позичальників, так і для банків. В результаті на найближчі півроку і без того невисокі темпи кредитування можуть знизитися вдвічі. Норми торкнутися всіх: від великих підприємств, до малого бізнесу і навіть приватних позичальників.
Зниження темпів кредитування неминуче призведе до зменшення депозитних ставок. Зрозуміло, далеко не всі фінустанови відчувають надліквідність, а тому середній рівень прибутковості вкладів різко знижуватися не буде. Тон цього тренду будуть задавати банки-нерезиденти, які вже зараз знизили прибутковість депозитних програм до 9-10% річних у гривні. Українські банки, які не можуть похвалитися настільки прихильним розташуванням приватних кредиторів, будуть знижувати савки поступово, маючи намір триматися в середньоринкових показниках. В результаті за перше півріччя 2017 року прибутковість гривневих депозитів c нинішніх 18% по UIRD може знизитися до 16-17%.
В цілому, зміни, що вносяться до існуючу практику оцінки ризиків, заслуговують на похвалу. У перспективі вони повинні забезпечити серйозне зміцнення банківської системи і сприяти її стабільності. Минулої підуть багато сумнівні і навіть відверто шахрайські кредитні операції, відкатні і свідомо неповоротні кредити під примарні застави, на кшталт майнових прав на сміттєві цінні папери.
Однак час і темпи впровадження змін викликають побоювання. Банківська система знаходиться в глибокій кризі і тільки в останній рік почала демонструвати перші ознаки стабілізації. Постанова №351 неминуче призведе до різкого збільшення обсягів резервування, зниження прибутковості і необхідність чергового етапу нарощування банками капіталу. А для деяких фінустанов воно і зовсім може стати вбивчим.
Василь Невмержицький