Чи є майбутнє у гірських залізниць Закарпаття?

У рамках співробітництва з «Європейською спілкою транспортників України», за підтримки Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації та Асамблеї громадських рад Закарпаття активована реалізація проекту відновлення ефективного функціонування гірських залізниць шириною колії 750 мм у Карпатському регіоні України з подальшою можливістю їх приєднання до розгалуженої міжнародної туристичної мережі.

Нещодавно розпочала роботу відповідна експертна група. До її складу ввійшли голова Громадської ради при Закарпатській ОДА Федір Харута, науковці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна (ДНУЗТ) і представники ДТГО «Львівська залізниця».
Деякі подробиці доволі амбітного проекту розкриває ректор ДНУЗТа професор Олександр Пшінько.

— Загальновідомо, що туризм — один із напрямків ефективного розвитку територіальних громад, поповнення місцевого бюджету. А залізничний транспорт не лише найбільш придатний для забезпечення комфортного пересування численних груп людей, а й найбільш доступний за вартістю проїзду. Саме тому й було вирішено розглянути перспективу його застосування для переміщення вітчизняних і закордонних екскурсантів.

А чому саме поїзди, а не автобуси або гелікоптери?

— Переваги залізниці при обслуговуванні вітчизняних і закордонних туристів очевидні. Серед головних — можливість подорожувати в будь-яку погоду, доступність у високогірні райони. Тому розроблення умов для розвитку залізничного туризму в прикордонних місцевостях Західної України — вельми актуальне науково-практичне завдання.

Експертна група вже щось встигла зробити?

— Так. Зокрема, вже виконані виїзні огляди об’єктів колійного господарства, пасажирської інфраструктури, рухомого складу та допоміжних виробництв, що задіяні у функціонуванні вузькоколійної залізниці протяжністю майже 50 км. А саме: між станціями Іршава та Виноградів, розташованими у мальовничому передгір’ї Закарпаття.

Що побачила група?

— У рамках огляду встановлено, що інфраструктура вузькоколійки знаходиться у занедбаному стані й потребує значних оновлень та капітального ремонту через причину фінансування цієї залізниці упродовж понад 20 років за залишковим принципом. Але маршрути прямування пасажирських поїздів принаймні лишаються придатними для участі у проекті розвитку залізничного туризму України. Це по-перше. А по-друге, сьогодні залізниця використовується для пасажирського сполучення між населеними пунктами ділянки Виноградів—Хмільне—Іршава. Отож відіграє досить важливу роль у суспільному житті регіону.

Яким буде наступний крок діяльності експертної групи?

— По-перше, розпочато роботи з економічного, соціального та технічного обґрунтування можливості включення цієї вузькоколійки до сукупності туристичних напрямків України. По-друге, прийнято рішення щодо доцільності виконання аналогічних робіт на всіх ділянках вузькоколійних залізниць Закарпаття й інших областей регіону та подальшої підготовки вихідних даних щодо визначення обсягу робіт і знаходження інвестицій для відновлення й ремонту залізничних колій шириною 750 мм і супутньої інфраструктури. По-третє, підписаний протокол про співробітництво між учасниками проекту, який спрямований на розвиток туристичних перевезень в Україні залізничним транспортом. За цим документом сторони, зокрема, узгодили план виїзду в Угорщину та Словаччину з метою ознайомлення з умовами функціонування туристичних вузькоколійок, які давно там успішно працюють. Також узгоджений план дій з підготовки та проведення міжнародної конференції щодо питань розвитку туристичної складової територіальних громад Карпатського регіону за допомогою вузькоколійних залізниць.

Чи є майбутнє у гірських залізниць?

— Переконаний, що так. Адже багаті природно-рекреаційні ресурси Закарпатського регіону — лікувальні мінеральні води, лісові, ландшафтні, гідрологічні та спелеологічні ресурси й об’єкти природного заповідного фонду — використовуються далеко не в повній мірі. В тому числі й через слабку комунікаційну доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій та незадовільний стан виробничо-транспортної інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу в гірських районах. Отож одним із головних завдань ефективного використання конкурентних переваг туристичної галузі Карпатського регіону є забезпечення доступності до мережі спеціалізованих об’єктів профільної інфраструктури. У тому числі й вузькоколійною залізницею, якою, повторю, одночасно можуть скористатися великі групи туристів.

Науковий інтерес учених очолюваного вами вишу обмежується лише туристичним Закарпаттям?

— Ні. Кінцева мета ініційованих нами досліджень — розробка методів організації туристичних перевезень залізничним транспортом по всій Україні. І недарма, оскільки наша країна займає одне з провідних місць у Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та культурними ресурсами. Зокрема, ми маємо такі об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, пункти Геодезичної дуги Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону, біосферний заповідник «Асканія-Нова» та інші. Саме тому створення системних і комплексних умов для поширення туризму й зміцнення курортів мають стати одним із пріоритетів забезпечення сталого розвитку як регіонів, так і держави в цілому.

А яка прикладна користь цієї наукової роботи?

— Вважаю, що надто значна, бо передбачає, зокрема, дослідження сучасного стану й тенденцій розвитку туристичної галузі України і пасажирського господарства вітчизняних залізниць. А ще — роль і місце залізничного туризму в системі перевезень, аналіз закордонного досвіду організації залізничного туризму, визначення та систематизацію факторів конкурентоспроможності залізничного транспорту для забезпечення туристичних перевезень в Україні тощо.

Крім того, відновлення й ефективне функціонування гірських залізниць шириною 750 мм в Карпатському регіоні — проект не лише реальний, а й економічно необхідний. Його впровадження дасть поштовх розвитку машинобудування, будівництва й енергетики та дозволить зрештою здійснити науково обґрунтовані ефективні протипаводкові заходи, які убезпечать населення від стихійних екологічних лих.

І найголовніше: проект надасть можливість територіальним громадам гірських районів наблизити до кожної оселі всі принади цивілізації і, як наслідок, зупинити міграційні процеси, викликані безробіттям. Ось чому ключову роль у подальшій співпраці має відіграти суспільний договір між громадою, владою та бізнесом, де кожна сторона працюватиме над досягненням спільної мети.

Юрій ШВАЙКО, «Магістраль».