Ельвіра Кілару отримала звання заслуженого журналіста України. Вітаємо!

Сьогодні свято триває. Стало відомо, що наша колега, шефиня румунської редакції Ельвіра Кілару (завжди додаю, хто не знає,- мама Тудора) отримала давно заслужене звання заслуженого журналіста України.

Якщо "театр начинается с вешалки, а иногда, как говорил Сталин, вешалкой и кончается", то телевізійна студія завжди починається і закінчується гримерною. На "Тисі" вона така. Наш гример Наталка Кошка накладала грим на половину європейської еліти: імператорських осіб, президентів, прем'єрів, усіляких там голів, міністрів, а депутатів навіть не рахували Смайлик «smile»
Яким би гарним не був кадр, поза кадром ви можете побачити що завгодно. Наприклад, ці пенопластові цеглини, на яких стоять квіти перед Ольгою Донецькою. Іноді мені здається, що є на нашій студії речі, які місцевий археолог Котигорошко розкопав ще на древній Радванці і записав на наш баланс. До них відносяться ці цеглини. Колись їх було так багато, що запросто можна було збудувати будиночок, який в наші дні називають "зроблено за новітніми технологіями". А в далекі 80-ті студія дуже дружила з Кошицькою студією телебачення. Проводила спільні програми, їздила в гості. От одну з таких передач ми знімали до Дня будівельника і запросили чехословацьких будівельників, що будували разом з Турбогазом і газопроводом ще й житлові будинки в Ужгороді. Власні декорації в нас тоді нагадували класичні театральні постановки типу "Запорожець за Дунаєм". Тому оформляти студію доручили художникам з Кошице. Вони привезли в павільйон справжні будівельні "ліси", зробили з них величезну коробку і виклали зсередини такими штучними пенопластовими цеглинами. Їх було стільки, що навіть старання не чистих на руку співробітників студії за довгі роки не змогли знищити ці сліди. Ви зустрінете їх і сьогодні.
Останнє фото доводить, що робота звукорежисера іноді має і свої пікантні бонуси, як у Артура Булини. Головний же звукорежисер намагається чипляти мікрофон на ведучу особисто. Не доручаючи це молодим асистентам. І в моїй практиці був юморний випадок, коли я приїхав, здається, в Міжгір'я, щоб записати якусь політичну активістку. Партійний офіс знаходився на другому поверсі генделика. Активістка виявилася гарною молодою жіночкою у довгій в'язаній сукні, під якою по спині мені треба було пустити кабель мікрофона. Без допомоги не можливо. І коли я допомогав, бо більше нікого не було, в кімнату влетів її чоловік. Картина маслом. Не вірте! Ковбої в американських вестернах зовсім не жахливі мачо! Ви міжгірських ковбоїв не знаєте. Ні, з вікна я не вилетів. Але прийшлося пообіцяти, що жіночка стане зіркою телебачення України і в Голлівуді у мачо буде генделик набагато кращий. От таке... Смайлик «smile»

Александр Герешко