ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Етномузика в Україні трішки сирота

    27 вересня 2020 неділя
    Юрій Буковинець

    У селі Нижнє Селище, що на Хустщині, вже восьмий рік живе і працює гурт «Гудаки». Щоправда тішить своєю автентичною музикою та запальним співом колектив здебільшого закордонних слухачів.

    Там, за словами керівника гурту Юргена Крефтнера, який вже понад 15 років живе у Нижньому Селище і зібрав до купи місцевих аматорів, закарпатський фольклор шанують. Сам Юрген виступає під сценічним псевдо Юрій Буковинець, грає на клареті, тарогато, щиро переймається закарпатською етномузикою і вірить, що народні творчість наших предків ще стане популярною в Україні.
    - Як вдалося у невеликому закарпатському селі створити настільки потужний колектив?
    - Гурт “Гудаки” утворився зовсім випадково. Якось після чергового звітного обласного концерту у Києві музики вирішили не розлучатися. Наш репертуар – давні пісні й танці із навколишніх сіл, які передаються з покоління в покоління без жодної партитури. Ми граємо їх у традиційному стилі, без аранжування, електричних інструментів та спецефектів. Виступаємо у Києві, Львові, Івано-Франківську, інших містах України, гастролюємо по всій Європі (Австрія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Голландія, Словаччина, Польща). У 2003 році випустили свій перший CD «Гудаки», у 2005 – другий «Музика із Гандала», цими днями вийшов давно очікуваний диск «Гудаки—не люди». Робота була дуже довгою та корпіткою, запис проходив ще у грудні 2007 року. Допомагав приятель француз, а записували ми музику у доволі аматорських умовах, сільському кабаці, аби берегти справжній місцевий дух. Тут містяться також тексти а чотирма мовами, серед них - українською, бо кияни не розуміють, що ми співаємо.
    -
    - З чого формуєте свій репертуар?
    - Ми чим далі, тим більше заглиблюємося у справжній Селиський репертуар. Вже не співаємо «Іванку-Іванку» чи тому подібне. Вишуковуємо тексти, які можливо колись склав невідомий учитель, чи просто якийсь господар на селі. Автентична музика наших селиських музик вже давно стала частиною репертуару міжнародних фестивалів у багатьох країнах Європи. Проте в Україні ця музика трішки сирота. В Україні дуже мало заходів, хіба фестиваль Шешори,в рамках яких «Гудаки» можуть виступати. Та й гуртів не так багато-- «Бурдон», «Гуляй Поле», у них сильні виступи. Переважно це колективи, які грають етномузику, або ж інтелектуали. Таких як ми небагато, наш перший скрипач взагалі ноти не читає, і я вважаю, що це добре.
    - А фестиваль «Країна мрій» Олега Скрипки?
    - Один раз нас запрошували, але умови були досить погані. Нам пояснили, що запрошено 80 колективів. Виступали двічі по півгодини і без гонорарів. Я ціную роботу Олега Скрипки. Але поїхати у Київ для півгодинного -- великий стрес для нашого колективу.
    За кордоном етномузика-- ціла течія,. У Голландії, Німеччині, Великобританії існують клуби, де щодня грають таку музику, люди хочуть слухати автентику, справжню музику. До речі, ми співпрацюємо з агенцією в Голландії, яка нам влаштовує гастролі, решту я поки роблю сам.
    - Куди плануєте податись найближчим часом?
    - У Францію, Швейцарію, Австрію. До речі, готуємо новий проект документальний фільм про гурт. Це буде продукт української кризи. Бо багато режисерів та операторів сьогодні сидіть без роботи. У нас є друзі-професіонали, з якими вже домовлено про співпрацю. Фільм презентуватимемо вже влітку.
    Ірина Козоріз, “Експрес”

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Ий бо шіковний лигінь сись Юрген, мушу го похвалити !!!
    Лиш одно ми ганьба, шо есе мусів приїхати німиць та зклепати сяку НАШУ групу, такоє ги бы у нас самых - не голова, а гузиця, най ся не приказую!

    Пунктів: 0