Федір Куля — літописець німців Закарпаття

Слова, винесені у заголовок, вповні притаманні Федору Андрійовичу Кулі, науковий доробок якого сягає 170 наукових статей, 11 навчально-методичних посібників, 9 книжок і понад 200 різножанрових статей, нарисів і есе.

Без його імені була б неповною сторінка історії німців Закарпаття. Він був одним з перших викладачів Ужгородського університету, які започаткували вивчення етнокультури німців краю. Окреслити його амплуа як науковця непросто, бо плідно працює як у царині методики викладання іноземних мов, германістики, перекладу, так і публіцистики та краєзнавства.

Не так давно відбулася наша розмова з Федором Андрійовичем. Ось її короткий виклад.

— Федоре Андрійовичу, Ваш науковий доробок як кількісно, так і якісно вагомий і актуальний. Ваші праці не лежать на полицях бібліотек пасивом, вони у науковому обігу. Вчені по-різному визначають Ваше амплуа: академік Микола Мушинка (Словаччина) відгукується про Вас як про "видатного германіста", професор Микола Вегеш як про "визначного літературознавця", професор Отто Дінгер (Німеччина) і професор Гергард Шімон (Австрія) як про "історіографа, літописця німців Закарпаття". Як Ви ставитесь до таких визнань?

— На Ваші праці опубліковано понад 40 рецензій та відгуків. Як Ви ставитесь до критики?

— Останнім часом Ви опублікували цілу низку статей і книжок, які уже стали раритетами з проблем етнокультури німців Закарпаття. Назвіть окремі з них і прокоментуйте їх зміст

Лейтмотивом збірки "Між Карпатами і Альпами…" є представлення німецької народної пісні такою, якою вона була у XVIII - XIX століттях, у її, по можливості, первозданному вигляді, і, таким чином, передання у спадок прийдешнім поколінням дорогоцінних перлин німецьких говірок, і, по-друге, доказ того, що духовна культура німців Закарпаття, будучи специфічно німецькою, водночас служить засобом збагачення культур інших етносів у контексті національної культури України.

— Співавтором збірки є Ярослава Рак. Яка її заслуга?

— Скільки пісень увійшло до збірки і хто були наспівувачами пісень?

— Ваша книжка "Закарпатське обласне товариство німців "Відродження" - це, по суті, нариси історії німців Закарпаття. Чи не краще було дати такий заголовок?

— Ви член товариства німців Закарпаття?

— Останнім часом Ви здійснили переклад книжок: А. Шмідта "Ukraine. Land der Zukunft" ("Україна. Країна майбутнього"), яка вийшла у Берліні 1939 року, а також М. Радвані "Die Archive in der Podkarpatska Rus" ("Архіви Підкарпатської Русі"). Що спонукало Вас зробити ці та інші переклади? Чи це просто бажання сповна зреалізувати свій філологічний потенціал?

— Федоре Андрійовичу! Ви стоїте на порозі свого 75-річчя. Не задаю питань про плани на майбутнє. Знаю, що Ви не любите загадувати щось наперед. Скажіть, будь ласка, Ви щаслива людина?

— Віриться, що Федір Андрійович ще не сповна зреалізував творчий потенціал і порадує нас новими оригінальними публікаціями. Здоров'я Вам і творчого натхнення, високоповажний колего, на многії і благії літа!

Розмовляв Микола ОЛАШИН, доцент УжНУ

Федір Куля ( нар. 1935 р.) У с.Солочині Свалявського району Закарпаття, що розкинулося серед навколишніх оздоровниць, народився і виріс у працьовитій сім’ї майбутній педагог, мовознавець-германіст, перекладач і краєзнавець. Закінчивши початкову школу в рідному селі, семирічку – в сусідньому Голубиному, середню – в Сваляві, навчався на факультеті іноземних мов ( німецьке відділення) Львівського університету. Після вчителювання в селі Березниках став викладати німецьку мову і займатися науковою роботою в Ужгородському державнои\тууніверситеті. Автор більше півтораста наукових статей, 9 навчальних посібників, 7 книжок, понад 200 публістичних статей, нарисів та цілої низки перекладів. З краєзнавства цікаві його книжки “ Німецькі школи на Закарпатті “, “ Між Карпатами і Альпами,” “Народні пісні німців Закарпаття “, “Роде наш красний” та ін. Разом із братом Юрієм, директором Солочинської школи,написав і надрукував книжку про рідний Солочин з однойменною назвою. Ф. Куля - співавтор видання цікавої книги “Долю не вибирають “ (2006 р.) до 100-річчя від дня народження поета-антифашиста А. Карабелеша. Член Національної спілки журналістів України.