Форель під час нересту треба ...доїти!

На Міжгірщині продовжують вивчати туристичні можливості свого краю. Натомість все менше й менше горян шукають роботу за кордоном, відкриваючи в себе вдома агросадиби, готелі, мотелі, кав'ярні, приваблюючи цим самим у ці мальовничі місця туристів звідусіль.

Кілька років тому Іван Дербак, директор національного парку «Синевир», зі своїми лісівниками надумали влаштувати й у себе щось цікаве, цим самим створивши привабливі умови для найвибагливішого туриста. Оскільки поблизу Музею лісу і сплаву ще в радянські часи працювали невеличкі форельники, відновити їх стало для Івана Степановича та працівників парку справою честі. Було вирішено організувати форельний туризм. Адже чогось подібного на Закарпатті майже не існує (не враховуючи невеличкі форельні ставки у «Воєводині», що на Перечинщині).

Тому фореллю Іван Дербак заповзявся зарибнити Синевир-ське озеро та ріки гірської Між-гірщини. Тепер у ставках національного парку триває розмноження райдужної, озерної, струмкової форелі та гольця (канадки). Вже є близько 2 тисяч особин.

Рибу розводять в урочищі Чорна ріка, між селами Синевир та Синевирська Поляна. Рибники знаходяться глибоко у лісі, тому машиною проїхати до них майже неможливо. Єдиний транспорт, який може дістатися ставків, — це лісовози або ж підводи з кіньми. Наглядають за ставами лісівник із Синевира Михайло Нірода із дружиною Христиною. Батькам допомагає син Михайло.

Форелеве господарство у Чорній ріці розвивалося із початку 80-х років, розповідає Іван Дербак. Але після паводків 1998 та 2001 років територію затопило, а інкубатори остаточно змило. Чотири роки тому, коли на Закарпатті почала зникати форель, Ніроди та лісничий Михайло Попадинець зініціювали відновлення розплідника. Вони самостійно полагодили стареньку хату-сторожку, облаштували територію, обладнали ставки та зробили інкубатори. Потім виловили з гірських потічків 12 стругів. Із трьох пар розвели продуктивне маточне поголів'я та молодняк на п'ять ставків.

«Форель під час нересту треба доїти, — пояснює Іван Дербак. - Потім штучно запліднені ікринки закриваємо у спеціальні інкубатори. Як тільки починають з'являтися мальки, переводимо їх до спеціальних апаратів-шустів, у яких рибки виростають до 4 сантиметрів. Кожен із 5 апаратів вміщує до 10 тисяч ікринок. За два місяці малька випускаємо до ставків з молодняком. Це своєрідне вирощування у «пробірках».

Годують рибу, як не дивно було почути, звичайними стравами: жовтком відварених курячих яєць, сиром.

— Ніроди тримають вдома корову і щодня готують свіжий сир, — каже Іван Степанович. — Цихайло Попадинець домовляється за комбікорм, купує яйця. А фінансування рибників насправді мізерне.

Глибина ставків — близько метра. Над кожним проведено освітлення, а поряд облаштований штучний водоспад. Спеціальним дерев'яним коритом холодна вода затікає у рибники, постачаючи туди свіжий кисень. Взимку труби, якими качають воду, утеплюють.

Дорослу рибу Ніроди годують токаном із кукурудзи та комбікормом. Ще форельки люблять комах. Тому влітку щовечора працівники вмикають на дві години світло, й на нього злітаються комахи. Риба вистрибує з води й ловить їх.

Випускати частину форелі «на волю» в парку планують цього року. Однак коли саме — ще не вирішили. Нею зарибнять озеро та річки. Так можна буде організовувати форельний туризм.

Але незважаючи на те, що риба поки живе тільки в розплідниках, сюди минулого року ціле літо приїжджали туристи. Вони фотографувалися поруч, годували рибок. Цього року на екскурсії Іван Дербак очікує не раніше червня, коли до рибників можна буде спокійно підступитися. Планують розробити нову програму відвідування форельників.

Крім того, в цьому році Іван Степанович планує запустити тут ще потужніший форельник, який розташований за старою греблею. Це дозволить організувати в парку екскурсійний вилов риби. Але промисловий вилов — тут ще в далеких планах, бо справжні ентузіасти справи не хочуть перетворювати захоплення у бізнес. У першу чергу вони прагнуть не допустити зникнення форелі.

До речі, Іван Дербак розповідає, що раніше на Закарпатті було дуже багато форелі, але після того, як у 90-х почали застосовувати електровудиці, риби поменшало. Щоби наповнити нею річки та озера, потрібно пише на два роки заборонити виловлювати форель.



Сніжана Русин, "Новини Закарпаття"
На Закарпатті відновлено п’ять розплідників форелі
Через браконьєрів у гірських річках Закарпаття зникає форель
Царська риба повертається на Закарпаття
Закарпаття замовляє ...форель!