Футбольний шантаж навколо ужгородського стадіону "Авангард" триває

Колись Закарпаття подарувало світовому спорту чимало славних футболістів. Тепер, на жаль, цей приплив дуже зменшився: майже до нульової позначки. Спробуйте назвати «з ходу» когось із футбольного клубу «Говерла-Закарпаття», відомого на всеукраїнському рівні.

Спробували? От бачите. Думали-думали, а не пригадали. Бо нема кого споминати… І ось тепер усі краяни чують, що ФК переймається не вдосконаленням тренувальних систем, активізованим пошуком здібної молоді в нашому краї, а хоче придбати собі живу спортивну рухомість після невмілого управління всією нерухомістю стадіону «Авангард» в обласному центрі. Історія не нова.

Ужгородці добре пам’ятають, як ще зовсім недавно, в каденцію минулої міської влади власники ФК «Закарпаття», до назви якого нині додали ще й «Говерла», підняли галас навколо стадіону «Авангард», який спритні ділки від спорту намагалися відібрати в ужгородської громади. На тодішнього мера Сергія Ратушняка чинився шалений тиск, що відверто виглядав як політичний шантаж. Та тоді міський голова вистояв. Нині історія повторюється.

Чим закінчиться це протистояння між керівництвом бізнесової структури ФК «Закарпаття-Говерла» та міською громадою? Що це дасть сторонам із власними інтересами у цьому протистоянні? Враховуючи досвід останніх десятиліть розвитку закарпатського футболу – нічого явно позитивного власне для підготовки крайових футбольних кадрів. Адже найперше, що безперечно хвилює не тільки фанів закарпатського футболу, але й загал, є не риторичне питання: «Де наші крайові футбольні «зірки»? Чому розсмокталася тренерська «кузня»?» Чому верховоди ФК «Говерла-Закарпаття», на чолі з гендиректором Іваном Шіцом, ідуть найлегшим шляхом, шукаючи легіонерів?
Скажімо, клуб погодив усі трансферні деталі та офіційно уклав дворічний контракт із 25-річним японським атакуючим півзахисником Ясухіро Като. Японець — це класно, майже стовідсотковий русин, але все-таки не закарпатець. Варто було б пошукати серед наших, трохи «розбути» очі.
Натомість за версією бізнесменів від футболу, усе вперлося в нерухомість, яку треба прибрати до рук. «Верхи» ФК навіть ставлять умови міській владі, ніби тільки вони творять спортивну візитку Ужгорода в світі. А представники прикладних видів спорту та інші, котрі використовують спортивні можливості даної спортивної арени? Даремно ви їх, пане Шіц, скидаєте з рахунків. Шалений тиск на ужгородську міську владу з боку вихідців з Мукачева дався взнаки.
Нині, за повідомленням у пресі почесного президента клубу Івана Шуфрича, депутати міськради проголосували за рішення передати в оренду об’єкти стадіону «Авангард» на сорок дев’ять років ФК «Говерла-Закарпаття». У перелік для передачі втрапили три тренувальних поля, головна стадіонна чаша, трансформаторна підстанція, прожектори, туалети, приміщення під трибунами, насосна станція. Але цього, бач, їм замало.
Наразі представники ФК не погоджуються на оренду стадіону «Авангард» на умовах, запропонованих Ужгородською міською радою.
Як говориться, поганому танцюристу завжди дещо заважає. Не можуть сердеги, навіть із уже готовим для «вжитку» імпортованим японцем Като, добитися всіх висот національної спортивної піраміди, коли не дати їм ще й четвертого поля. Бо саме там, за інформацією І.Шуфрича, вони планували постелити штучне покриття, щоб тренуватися в дощ і сніг. І цього, мовляв, вимагає сама Федерація футболу України.
—Тепер, — стенає Іван Шуфрич, — ми не будемо мати, де тренувати молодіжний склад «Говерли», і цілком можливо, що це буде ще одною вимогою ФФУ.
—Крім того, — страшенно ображається пан Іван, — місто не збирається передавати клубу тенісні корти і волейбольні майданчики, частину господарського двору. Без цього, мовляв, «повноцінна оренда стадіону неможлива» ???
Це не що інше, як спроба стати одноосібним власником-орендарем, диктувати городянам свої умови при користуванні стадіоном, а за великим рахунком — грубе порушення прав міської громади. Футбольні бізнесмени і проти того, щоб на теренах «Авангарду» побудували басейн, що планує міська рада. Дивна позиція!
Завісу над реальними планами бізнесменів від футболу відносно цілісного майнового комплексу ужгородського стадіону «Авангард» в кінці минулого року відкрив у інтерв’ю кореспонденту газети «Український футбол» генеральний директор клубу «Говерла-Закарпаття» Іван Шіц.
Він напряму заявив, що їхня комерційно-футбольна структура має за мету «…передачу стадіону на баланс клубу і для Клубу (тобто Івана Шіца) такий варіант власності є прийнятним та розв’язує руки». Не важко здогадатися, на скільки полегшає гаманець пересічного ужгородця, якщо нинішня влада таки «розв’яже руки» пану генеральному директору футбольного клубу Івану Шіцу. Адже отримавши в розпорядження практично весь майновий комплекс стадіону «Авангард», мукачівський пан буде мати можливість встановлювати свій «прейскурант» на всі послуги, а не лише на футбольні.
Нині генеральний директор команди Іван Шіц шантажує міську раду тим, що вони, мовляв, розробили план реконструкції стадіону. Він погрожує, що коли в міськраді не погодяться на їхні умови, то в клубі візьмуться за використання інших стадіонів. Для матчів Першої ліги, на його думку, підійде стадіон у місті над Латорицею, а Прем’єр-лігу можна зіграти у Львові чи Івано-Франківську.
Не варто задаватися питанням, де для закарпатської футбольної команди пан Шіц в інших містах візьме таке надзвичайно важливе четверте тренувальне поле.
Питання в іншому. Чому спортивно-бізнесовому клубу, який має гроші на багатомільйонні доларові трансфери, які витрачає на легіонерів навіть з далеких островів Японії, нічого не робить для підготовки молодих закарпатських футболістів, примножуючи традиції визнання закарпатських спортсменів у цілому футбольному світі?
Видається, що нинішній «футбольний» шантаж ужгородської міської громади мукачівським директором має на меті далеко не футбольне підґрунтя...
Василь МАМАЙ