Головний митник Закарпаття розповів про нововведення на кордоні

Сьогодні, 8 листопада, на прес-конференції в Ужгороді головний митник Закарпаття Олександр Іванович Похилько розповів «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України».

8 листопада, у прес-центрі газети „Закарпатська правда”, відбулася прес-конференція начальника Чопської митниці Олександра Івановича Похилька на тему „Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України”

За інформацією пана Олександра, 3 листопада 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України".
Новий Митний кодекс зібрав в собі положення, які раніше містилися в різних законах та підзаконних актах. Відтепер, підприємець відкриватиме один документ і матиме можливість віднайти у ньому повну інформацію про його імпортно-експортну операцію.
Підприємець зможе прорахувати скільки часу йому знадобиться на доставку товарів, їх митне оформлення, які податки потрібно буде сплатити.
Новий Кодекс побудований за принципом «максимальної прямої дії». Він передбачає прийняття мінімальної кількості постанов Кабміну та наказів міністерств.

Закон спрямований на приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України.
Законом передбачено право декларанта на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі; проведення митного оформлення протягом 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів; персональна відповідальність посадової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення; використання однієї декларації (попередня декларація) для здійснення різних митних формальностей, наприклад контролю за доставкою в митний орган призначення, розміщення на склад тимчасового зберігання або початку митного оформлення для вільного обігу.
Крім того, законом передбачені чіткі підстави для відмови у митному оформленні та обов’язки митниці надати вичерпні роз’яснення; право декларанта задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення; звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки; новий порядок митного оформлення та державної реєстрації іноземних інвестицій.
Встановлено безпосередньо нормами Митного кодексу перелік особистих речей, які при переміщенні громадянами через митний кордон України не підлягають декларуванню та звільняються від оподаткування, лібералізовані норми щодо вивезення товарів.
Громадяни матимуть право ввозити на митну територію України товари на загальну суму:
• до 300 євро – у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (поріг збільшено з 200 до 300 євро);
• до 1 000 євро та вагою до 50 кг у ручній поклажі – без сплати будь-яких податків товари (поріг збільшено з 200 до 1 000 євро);
• від 1 000 євро до 10 000 євро – із сплатою ввізного мита у розмірі 10 відсотків та ПДВ у розмірі 20 відсотків (зменшена загальна ставка мита з 20 до 10 відсотків);
• більше 10 000 євро – в порядку передбаченому для суб’єктів ЗЕД (поріг збільшено з 1 000 до 10 000 євро)
Встановлено чіткий та вичерпний перелік основних документів, що повинні подаватись до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості та додаткових документів, які може запитувати митний орган у разі необхідності при здійсненні контролю заявленої митної вартості.
Визначено випадки, коли суб’єкти ЗЕД мають право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди.
Встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, які імпортуються, може здійснюватися після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон тільки в разі визначення митної вартості товарів основним методом за ціною угоди.
Повністю перероблені з максимальним урахуванням положень Податкового кодексу України положення щодо строків проведення пост-аудиту, які є однаковими як для виїзних, так і для невиїзних перевірок.
Новелою проекту є визначення правила, за яким шкода, завдана підприємству неправомірними діями посадових осіб митного органу під час проведення перевірки, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету в порядку, установленому законом.
Введено дієву систему управління ризиками при здійсненні митного контролю, яка є основою митного контролю.
Електронні технології та електронне декларування
Велику увагу приділено використанню сучасних електронних систем і технологій, які дозволяють скоротити час проходження товарів через митницю, мінімізувати суб‘єктивний вплив на прийняття рішень та зменшити кількість бюрократичних процедур.
Новий Кодекс дозволяє використовувати електронне декларування всім бажаючим підприємцям без будь-яких обмежень та у всіх митних режимах.
На сьогодні можливість використовувати процедуру електронного декларування має кожен бажаючий, оскільки процедура включення до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування, є простою та прозорою. Кількість суб’єктів, допущених до електронного декларування, збільшилася майже у 20 разів.
На даний час усіма без виключення митницями здійснюється митне оформлення товарів за електронною ВМД у митних режимах імпорту, митного складу, магазину безмитної торгівлі та транзиту, а його учасниками є 292 підприємств України.
Для повноцінного функціонування «Електронної митниці» Президентом України було доручено центральним органам виконавчої влади запровадити видачу дозвільних документів, необхідних для здійснення митних процедур, в електронному вигляді. Однак, на даний час жодний з 22-х органів державної влади не надає Держмитслужбі дозвільні документи в електронному вигляді.
Митне оформлення протягом 4-х годин
Час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 годин до 4 годин. Підприємці матимуть змогу самостійно фіксувати в електронних системах митниці дату та час подання ними митної декларації. Посадові особи митних органів нестимуть персональну відповідальність за порушення строку митного оформлення
Документи, що подаються для митного оформлення
Новим Кодексом визначено вичерпний перелік документів, потрібних митниці для митного оформлення. За пропозицією Держмитслужби у Кодексі передбачено подання разом з митною декларацією тільки рахунку або іншого документа, який визначає вартість товару, та декларації митної вартості.
Інші документи, необхідні для здійснення митного контролю й оформлення товарів, декларантом не подаватимуться (відомості про такі документи зазначатимуться у ВМД). Декларант буде зобов’язаний зберігати такі документи протягом не менше 3 років та надати їх митному органу на його вимогу.
(У зв’язку з цим пропонується встановити необхідність страхування митними брокерами власної діяльності. Страхова сума за відповідним договором страхування не може бути меншою, ніж загальна сума податків, які підлягають сплаті за митною декларацією).
Надано митним органам право до фактичного ввезення товарів на митну територію України, приймати окремі попередні рішення, зокрема щодо:
- класифікації,
- країни походження товарів,
- поміщення товарів в певні митні режими.
Надано право декларанту на внесення змін до митної декларації щодо збільшення кількості товарів, якщо після завершення митного оформлення ним самостійно виявлені незадекларовані внаслідок допущеної помилки товари.
Надано право декларанту подати неповну декларацію для оформлення товарів, якщо він не володіє точними відомостями про товар. Умовою використання такого права є надання декларантом зобов’язання митному органу про подання додаткової декларації та необхідних документів у строк не більше 30 днів з дати оформлення таких товарів.

Пост-аудит контроль
Право митниці здійснювати митний контроль після закінчення експортно-імпортної операції підприємця – це сучасний і загальновизнаний світовий шлях до спрощення митного оформлення.
Маючи можливість перевірити операцію підприємця після її здійснення, товари не затримуються на митниці в очікуванні закінчення перевірки, а швидко пропускаються.
Аналіз ризиків
Запровадження системи управління ризиками дозволяє скоротити час митного оформлення товарів, підвищити ефективність митного контролю та уникнути безпідставних втручань митників в експортно-імпортні операції підприємців. Це та ситуація, коли комп’ютер фактично визначатиме необхідність проведення митного огляду, детального аналізу вантажу чи відсутність такої необхідності. Тобто, значно зменшується людський фактор і митник вже не може приймати суб’єктивне рішення на власний розсуд.
Перехід від тотального до концентрованого та акцентованого контролю.
Уповноважений оператор
Новий Кодекс запроваджує в Україні спеціальні спрощені митні процедури для добросовісних підприємців.
Українські підприємці, які тривалий час працюють на ринку, не мають заборгованостей, не допускають суттєвих правопорушень, мають кваліфікований персонал зможуть отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності.
(на даний час функціонує обмежений за формою та процедурою застосування механізм застосування «режиму сприяння при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності)
Особи, які отримали цей статус, матимуть один із дозволів на:
- спрощення митних процедур;
- спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки;
- спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки.
Митна вартість
В новому Кодексі питанню визначення митної вартості приділено особливу увагу. Так, визначено вичерпний перелік документів, які митниця має право отримати від підприємця. Передбачено максимальне використання основного методу визначення митної вартості – за ціною угоди.
Перехід на інші методи чітко регламентовано. Новий Кодекс встановлює жорсткі часові обмеження на вивчення посадовими особами митниць поданих документів та прийняття відповідних рішень.

Місце митного оформлення
Новий Кодекс дозволяє підприємцям самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари.
Такий крок, з одного боку, дозволить підприємцям зменшити витрати на перевезення – після перетину кордону ці товари можна відразу везти на адресу кінцевого споживача, «по дорозі» заїхавши до найближчої митниці для їх митного оформлення.
З іншого боку – створить «конкуренцію» між різними митницями.
Ми очікуємо, що така «конкуренція» сприятиме підвищенню рівня кваліфікації посадових осіб митниць та зростанню показників якості «послуг», що ними надаватимуться.
Декларування багатьох найменувань товарів за одним кодом
Новий Митний кодекс дозволить підприємцям не витрачати час на проведення класифікації великої кількості різних найменувань товарів (як приклад, автомобільних запчастин).
Підприємець за своїм бажанням може задекларувати всі ці запчастини за одним товарним кодом, якому відповідатиме найбільша ставка мита.