ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

"Гостьовий шлюб" для заробітчанського Закарпаття - норма (ВІДЕО)

    18 квітня 2024 четвер
    41 переглядів
    Закарпатці по світам заробляють гроші для дітей і старих.

    Ірина з села Кошельово, що в Закарпатті, у шлюбі 26 років. Виростили з чоловіком трьох дітей. Але за всі ці роки Юрій буває вдома від сили місяць в році. Він все життя на заробітках: фарбує стіни і кладе плитку.

    То в Чехії, то в Росії. Зате гроші присилає справно і чималі. Для Закарпаття такий гостьовий шлюб - норма. Майже в кожній сім'ї один або навіть обидва батьки за кордоном. Заробляють гроші для дітей і старих.
    "У нас всі їздять на заробітки. У нас практично по нашій вулиці у сусідів немає такого будинка, щоб хтось не виїжджав на заробітки. Немає такого будинку. В основному чоловіки, є і жінки виїжджають на заробітки. У нас так було ще з покон віків ", - розповідає місцева мешканка Ірина Ожоганіч.
    Степан, молодший син Ірини та Юрія, зізнається: бачить тата тільки "по скайпу" і дуже сумує.
    "Ну, я думаю, що цього всього б не було. Ми все. Це все, що ви бачите - це все звідти, з тих грошей, що він заробив", - говорить хлопчик.
    Їм вистачає і на навчання всіх дітей у ВУЗах, і на землю, і на величезне господарство, і на шикарний будинок з сучасною технікою. Живуть заможно, все завдяки роботі Юрія за кордоном.
    Якщо все-таки в Україні трапиться дефолт, вже точно головною статтею доходів нашого суспільства стануть гастарбайтери. Вони вже перераховують в Україну мільярди доларів, а якщо економіка завалиться, то ці гроші можуть залишитися єдиними великими надходженнями валюти в країну, йдеться в ефірі програми "Подробности-ТВ".
    І поки в міграційній службі України готують додаткові бланки дозволів на роботу, рівень життя, кажуть такий, що нова потужна хвиля міграції очікується вже у вересні.
    ВІДЕО "Подробиць" ТУТ.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору