Хто каламутить воду на Закарпатті?

“Русинська карта” регулярно розігрується російськими політтехнологами для збільшення напруги на Західній Україні.

14 березня 2015 року інформаційне агентство Росії «ТАСС» опублікувало статтю про з’їзд русинів Закарпаття, який постановив утворити Координаційну раду русинів і вимагати у Києва автономії для Підкарпатської Русі та визнання русинів окремим етносом. В той же день виявилось, що це була чергова дезінформація російської пропаганди. Але ситуація змушує знову згадати про русинську карту, яка лежить в рукаві у Кремля.

Інформація була опублікована з посиланням на русина-утікача Петра Гецка, який сам себе називає “лідером закарпатських русинів” та “прем’єр-міністром Підкарпатської Русі”. В той же день Голова Народної Ради русинів Закарпаття Євген Жупан спростував цю інформацію. Він наголосив, що йому, як і більшості керівників організацій, перелічених у повідомленні «ТАСС», стало відомо про “з’їзд русинів” з Інтернету, і ніхто з них, зрозуміло, у цьому заході участі не брав.

“Русинська карта” регулярно розігрується російськими політтехнологами для збільшення напруги на Західній Україні. Перші спроби її використання робилися ще на початках незалежності – за президенства Леоніда Кравчука. Саме тоді широкому загалу і стало відомим поняття “русини”.

З початком російського вторгнення у Крим, а згодом і на Донбас, тема русинства знову набрала актуальності. Її активно почали використовувати кремлівські пропагандисти, як доказ поліетнічності та підставу для федералізації унітарної української держави. Основним спікером у “русинському проекті” обрано вже згадуваного вище Петра Гецка.

Хто каламутить воду?

Аналіз поведінки та риторики Петра Гецка дає підстави сумніватися у психічному здоров’ї цієї людини. Це враження посилюється після знайомства з його Живим Журналом http://getsko-p.livejournal.com, який мало того, що називається “Журнал Петра Гецко премьер министра Республики Подкарпатская Русь”, так ще й ведеться виключно російською мовою. Схоже, про русинську мову русин-утікач і не чув.

Наші спроби знайти на його сторінці бодай якусь адекватну інформацію виявилися невдалими. Практично всі тексти – сумбурні вигуки на зразок “вместо выделения земли живым участникам АТО, надо выделить один большой участок под кладбище для привезенных из АТО закарпатцев”. Також пан “прем’єр-міністр” дуже вміло використовує соціологічні дані й оперує відсотками. Щоправда, у жодних своїх “дослідженнях” він не вказує кількість респондентів, а також місця, де опитування проводились.

Насправді, ми вже і так надто багато часу присвятили цьому божевільному. Але, перш ніж рухатися далі, наведемо ще одну цитату з журналу “прем’єр-міністра Підкарпатської Русі”: “66,7% опрошенных закарпатцев считает, что в Закарпатье украинские власти запустили полным ходом подготовку к войне с Венгрией и Словакией…”

Іншою дійовою особою і фактично першою скрипкою у російсько-русинському русі є лідер асоціації русинських організацій Закарпаття “Сойм підкарпатських русинів” Дмитро Сидор. На відміну від згаданого вище Петра Гецка, це розумна і виважена людина. Також за дивним збігом обставин він є священиком Української православної церкви Московського патріархату.

Дмитро Сидор відкрито спілкується із своїм керівництвом у Москві. Також він як керівник “Сойму підкарпатських русинів” офіційно отримував гроші від російських інвесторів. Нижче наведемо лист отцю від керівника фонду “Русский мир” В. Ніконова (за даними http://www.umoloda.kiev.ua):

“Уважаемий господин Сидор Димитрий Димитриевич!

Имею честь сообщить Вам, что Ваша заявка № 667892008 от имени общественной организации «Ассоциация «Сойм подкарпатских русинов» на «поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья», Украина, удовлетворена. Согласно Вашей заявке, которую Вы переслали экспресс–почтой, правлением фонда «Русский мир» выделено 970 тысяч рублей. Для перевода денег просим в телефонном режиме согласовать с грант–менеджером вопрос банковского счета, на который должны поступить деньги. Отчет просим осуществлять согласно поданным формулярам и календарному плану (приложения 2, 4, 5) до 1 мая 2009 года. Также повторно обращаем Ваше внимание на необходимость предоставления ежемесячных отчетов до 29 числа каждого месяца.

С глубоким уважением, председатель правления фонда “Русский мир” В. А. Никонов. 19 октября 2008 года”.

Проти Дмитра Сидора було порушено кримінальну справу за звинуваченням у “посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України”. Його було засуджено до 3 років позбавлення волі (умовно), і станом на тепер він продовжує активну проросійську та сепаратистську діяльність.

Справжні русини

Більшість справжніх русинів – тобто тих, хто ідентифікує себе як частину русинського етносу або субетносу – це розумні, високоосвічені люди, які добре знають власну історію та культуру. Щоправда, їй дуже мало, і, за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, русинами себе вважало менше 1% мешканців Закарпаття.

Ще однією особливістю справжнього русинства є ґрунтовність та виваженість. Типовий русин – це лікар чи інженер, який у вузькому колі відстоює свою позицію, наводячи історичні факти та логічні аргументи. Натомість крикун, який б’є себе в груди і кричить, що він готовий померти за Підкарпатську Русь – з вірогідністю 99% кремлівський бот.

Австро-угорський сепаратизм

Автор цієї статті є корінним львів’янином і не з чужих слів розуміє проблематику. Історично склалося, що мешканцям Західної України європейські цінності є значно ближчими, ніж більшості вихідців із Півдня та Сходу нашої Держави. Тому розкрию таємницю – кожен львів’янин, не кажучи вже про мешканців Ужгорода, Чернівців чи Луцька, частенько думає: “Як би було добре відновити ЗУНР і швиденько вступити в ЄС”. Думати – думаєм, але женемо такі думки від себе геть дуже швидко.

Майдан показав, що західно-український чи австро-угорський сепаратизм на сьогодні в Україні не є актуальним питанням. І хоч він частково властивий практично кожному мешканцю Західної України, ідея унітарності України та патріотизм є значно сильнішими. З огляду на це, козирний русинсько-австро-угорський туз, який готувала російська пропаганда, виявився шестіркою.

Тимур БЕДЕРНІЧЕК, ПолітКом