Хто так сильно зацікавлений у "мандражі" в Закарпатській області?

Новини із Закарпаття викликають занепокоєння. Напади на угорське культурне товариство в Ужгороді, побиття машин з угорськими номерами. А з іншого боку – стели з гаслами, мовляв, Берегове – угорська земля. Усе вказує на те, що Закарпаття стоїть за один крок від справжнього міжетнічного конфлікту.

Новини із Закарпаття в останні кілька місяців виглядають страшно: провокації, теракти, конфлікти, якась постійна гра спецслужб. Угорський уряд занепокоєний небезпекою етнічних угорців в Україні.

Вранці 16 березня жителів на вулиці Корятовича у Берегові чекала моторошна несподіванка – уночі хтось потрощив з десяток машин на парковці. Звичайний двір, звичайні люди, автомобілі різні, але всіх об’єднує одне – угорські номери.

Контррозвідники заздалегідь мали оперативну інформацію про підготовку провокацій на 15 березня. В цей день в Ужгороді мали відбутися одразу дві вуличні політичні акції, – зазначив голова управління СБУ в Закарпатській області Олег Воєводін.

Цю історію розкручували як антиугорську провокацію, але серед постраждалих етнічних угорців майже не було.

Вперше про плани нападу на Угорське товариство в Ужгороді в СБУ дізналися ще в грудні 2017 року. Таке завдання дав своїм українським підлеглим російський куратор Давид Пономарьов. Раніше він також планував спалити румунські школи на Буковині.

На початку лютого у вікно угорського культурного товариства жбурнули пляшку з молотовим, а в кінці місяця використали запалювальний вибуховий пристрій.

Особи, які планують акції по дестабілізації обстановки в регіоні, вони не знаходять своєї підтримки серед місцевих мешканців. Я не виключаю, що за великі гроші можна знайти когось із місцевих там. Але в цих випадках ми фіксуємо зовсім інші сценарії, – відповів Голова управління СБУ в Закарпатській області.

За кілька тижнів після першого нападу у Польщі затримали кількох членів праворадикальної організації "Фаланга". Томас Шимков’як та Адріан Марглевські – саме їх українська поліція вважає відповідальними за атаку. Другий напад також вважається розкритим – за вибух з підпалом були заарештовані троє українців з Черкас і Кропивницького. Підпал їм замовили з Придністров’я. В Закарпатській облдержадміністрації наголошують: все це чужа гра.

Угорський уряд ніяк не відреагував на затримання підозрюваних. Натомість, міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив, що в Україні ростуть екстремістські настрої, і це видно із того, як залякують угорців Закарпаття. Попри занепокоєння СБУ, офіційна позиція української влади – жодних проблем на Закарпатті немає. В облдержадміністрації рішуче заперечують будь-яке міжетнічне загострення. Натомість, в угорців запевняють, – вони і самі стали жертвою провокації.

Міжетнічної напруженості нема, ворожнечі нема, але є складний баланс інтересів – українських, угорських і російських. Росіяни хочуть насолити українцям. А угорські політики борються за голоси своїх виборців. Тут, у Закарпатті, видано близько 100 тисяч угорських паспортів, майже кожен десятий має подвійне громадянство.

Віктор Орбан прийшов до влади в Угорщині вісім років тому. Саме він спростив правила отримання громадянства для іноземних угорців. Орбан змінив угорське виборче законодавство так, щоб іноземні угорці отримали право голосувати на виборах. Сто тисяч потенційних виборців для політиків маленької Угорщини – цінний ресурс.

Українська діаспора угорців – одна з найменших. Але разом із тим вона приносить найбільше виборців. В Румунії чи Польщі угорський паспорт не надає ніяких переваг, а от в бідній Україні це неймовірно вигідно, адже тут етнічні угорці отримують з історичної батьківщини фінансові дивіденди.