ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Карпати — перлина серця та душі, а ліс — дорожче золота (Фото)

    16 січня 2021 субота
    Запаси деревини в лісах Закарпаття становлять близько 200 млн. кубометрів

    Споконвіків для Східної України природний престижний імідж - степ і море, а для Західної - ліси та гори. Для наших краян Карпати - перлина серця та душі, а ліс - дорожче золота, скарбниця добробуту, сенс життя. Він одягає і гріє, годує і вабить, захоплює чарами божественної краси.

    Із цього випливає необхідність турботи про його збереження та раціональне використання. Дбати про нього – найсвятіший обов’язок тих, в чиїх руках його доля, хто тут володарює та ґаздує, прагне зиску та задоволення багатьох інших життєвих потреб. Навколо цієї проблеми здавна донині постійно схрещують шаблі щирі друзі та недруги природи, справжні та лженауковці, а також лісоохоронці та виробничники. Любителі згущувати чорні фарби кажуть, що постріли й пилу зараз частіше в лісі чути, як спів птахів. Тож, як ся насправді мають наші карпатські ліси і що їх чекає в перспективі? Що болить і тривожить їхніх справжніх господарів? Що треба, щоб у прийдешньому Верховина буйно зеленіла? Про це розмова з Валерієм Мургою – начальником Закарпатського управління лісового та мисливського господарств.


    – Валерію Івановичу, вам судилося бути відповідальним за найстратегічніший природний ресурс нашого краю – ліс в умовах економічної кризи, коли не так просто забезпечити рівновагу, збереження та рівновагу в лісовому довкіллі Карпат. Що ви можете сказати з цього приводу?


    – Ліс – національне багатство народу кожної держави. Тим паче для наших краян, де з давніх-давен професія лісівника, особливо для верховинця, завжди була престижною, а бук, ялиця та інші листяні і хвойні породи дерев – нерозлучними друзями Карпатських гір. Тому з такою ревною любов’ю завжди наші люди вболівають за долю свого зеленого друга. Я теж присвятив життя цій шляхетній справі, бо, як сказав, здається, Максим Рильський: хто плекає паростки зелені, їх пестить і ростить – живе й працює для століть. Це я глибоко усвідомлюю і, як патріот-лісівник рідного краю, де народився я і мої діти, сьогодні, як професійний посадовець, уболіваю і дбаю, щоб Карпати зеленіли й після нас не менше, як із нами та до нас. Звичайно, забезпечувати це нині не так просто і легко, як декому здається, коли треба обачно й мудро господарювати: використовуючи ліс, не зменшувати його запасу і природоохоронні функції, або, як у народі кажуть, діяти так, аби були і вовк ситий, і коза ціла. Для цього прагнемо на всіх ділянках лісокористування сто раз відміряти, а раз відрізати. Впроваджуючи прогресивні технології, посилюємо відповідальність за лісопорушення, б’ємо по руках та збуваємося недбайливих і липкоруких горе-любителів лісу, ощадно, де тільки можливо затягуємо паски. Таких прикладів можу назвати десятки.

    2339_3.jpg
    – Вірю, але нас більше цікавлять не цифри, а суть, результати вашої діяльності. Газдувати в лісі можна по-різному: нищити і допомагати йому, використовуючи, повніше розкривати його життєві сили. Сьогодні на лісову фауну та флору, як і на водні та мінеральні ресурси землі, в тому числі й у нашому краї, спритні поживитися дивляться, як на джерело вигідних і легких прибутків. Така думка склалася в значної частини людей в певній мірі й не безпідставних, звинувачень, скарг і нарікань. Котрі найбільше дошкуляють вам? Які з них визнаєте і відкидаєте, що робите, щоб їх поменшало, або й взагалі не було?


    – Відповісти на це питання неможливо без фактів і цифр. Тому даруйте, я ними оперуватиму. А щодо ставлення до природного довкілля, в тому числі й до лісу, я повністю згідний. Одначе відповідь почну з останньої тези питання. Ми завжди вдячні тим людям, що об’єктивно вказують нам на наші погрішності, критикують, допомагаючи виправляти помилки, позбуватися недоліків у проблемах ведення лісового господарства, охорони лісу від самовільних рубок та різного роду браконьєрів. Їхня допомога в цих важливих справах посприяла зменшенню порушень природоохоронного законодавства. Якщо, наприклад, обсяг самовільних рубок становив у 2004 році – 7411 кубометрів, у 2005 р. – 5352, 2006 р. – 4851, 2008 р. – 4902, то в 2009-ому (за вісім місяців) – 1900 кбм. Переважна більшість матеріалів передані на розстеження та розгляд в правоохоронні органи (міліцію та прокуратуру). Нині проти лісогубів порушено 11 кримінальних справ. За участі громадськості, прокуратури, судів та виконавчої служби здійснюються спільні рейди, виводяться на чисту воду бажаючі поживитися за рахунок природи. Створено мобільні групи з представниками міліції та лісової охорони для присікання незаконного транспортування деревини, виявляються пункти накопичення "лівої" лісопродукції у межах населених пунктів. Отже, спільні заходи дають позитивні результати. Проте, крім справжніх є, на жаль, і фальшиві лісолюби. Особливо ті, що турбуються про зеленого друга, уболіваючи більше про свій капшук, ніж про його збереження. Часто, діставши за це під пенька, вони, з метою помсти, вдаються до анонімок, пасквілів та наклепів, нерідко порочать честь і гідність порядних лісівників, відволікають їх та контролюючі органи від роботи для блага природи. Декотрі пишуть, крім багатьох установ, навіть прем’єр-міністру та Президенту. Таких "уболівальників" за ліс у такий спосіб найбільше в Тячівському, Рахівському, Перечинському та Міжгірському районах. Їхні нарікання, що надходять в облуправління, здебільшого, не підтверджуються, хоч строго перевіряються і розглядаються відповідно до чинного законодавства. Але скільки мороки від них! Проте, як звикли казати люди: собака гавкає, а караван іде.

    2339_1.jpgЧесні люди з дубовими листочками на лацканах щоденно роблять свою шляхетну справу. Сьогодні запаси деревини в лісах області становлять близько 200 млн. кбм., загальна площа лісового фонду – майже 700 тис. га., вкрита лісовою рослинністю – 648 тисяч. Лісистість області становить 51,2% від її загальної площі. Особливість лісів краю –приналежність до гірської частини регіону (більше 80% площі лісового фонду). За породним складом в лісонасадженнях останнім часом домінують бук, смерека, дуб. Інші деревні породи становлять 7,9%. За віковою структурою на молоді насадження (у %) припадає – 22,8; середньовікові – 45,4; пристигаючі – 11,5; стиглі і перестійні насадження – 20,3.

    Із цього не важко зробити висновок про очевидний приріст загального запасу лісу на корені. Якщо у 1973 році він в середньому (в кубометрах) на 1 га становив 254, у 1988 – 276, то у 1996 р. – 340, а на сьогоднішній день сягає 358 кбм. Цей факт радує.


    – Одначе зміни в довкіллі, спричинені природними лихами та зумовлені негативним впливом людини, особливо згубно відбиваються на стані карпатських лісів. Які стратегічні та практичні заходи здійснює ваша структура для запобігання впливу цих явищ (наводнень, вітровалів, буреломів, селей, снігових лавин тощо) на лісові екосистеми, а також проти порушень природної рівноваги з вини людського фактору?


    – Ліс, особливо в горах, є важливим компонентом природи, що стабілізує довкілля, виконує водорегулюючу та протиерозійну функцію. Однак, проблема в тому, що він має свою гідрологічну межу. За оцінками вчених, наприклад, 1 га лісу в період вегетації здатний поглинути за раз від 100 до 175, максимум – 200 мм опадів. Якщо площу лісового фонду області, що складає 694 тис. га, помножити на максимум опадів, то отримаємо 139 млн. кбм. води. Але ж паводки тут ставалися восени та навесні, коли вегетації немає. Під час лихозвісної повені в нашій області випало близько 2 млрд. кбм води. Спробувати утримати її за допомогою лісу все рівно що влити в 200-грамовий стакан півтора літра води. Іншими словами, щоб поглинути обсяг повені за допомогою лісу, необхідно було б збільшити його площу в Закарпатті у 18 разів! Як бачимо, хоч ліс і значущий фактор запобіганню повеней, але не вирішальний. Про це засвідчили й десятки повеней, що мали місце в ХІХ і ХХ століттях. Науковий аналіз дозволяє зробити висновок, що для регіону Карпат вирубка лісу не є визначальною причиною катастрофічних повеней.

    Тому не є переконливими обурення тих, що вимагають терміново припинити в Закарпатті рубки лісу, хоч їх обсяги постійно скорочуються. Що вже констатувалося. Наше відомство зважає на будь-яку ініціативу з розширення природно-заповідного фонду і готове підтримати пропозицію зробити Карпати національним заповідником та повністю припинити лісовирубку. Але ж чи правильно це? Люди ж тут споконвіку займалися лісовим господарством. А тепер? Що робити тим, що зайняті в сфері лісокористування? Адже ліс у Карпатах – не тільки екологічне, але й економічне багатство, соціальний фактор, і не враховувати його – значить мислити однобоко. Тим паче, що запобігти повеням і попередити стихійні явища на гірських ріках тільки з допомогою лісу неможливо. Для цього необхідні комплексні інфраструктури та гідрологічні заходи: будівництво протипаводкових водосховищ, спорудження дамб, упорядкування та укріплення берегів і регулювання русел річок тощо. Звичайно, для посилення водорегулюючих функцій лісу в зонах річок мусить постійно бути забезпечений посилений природоохоронний режим. Значно більше уваги необхідно приділяти відновленню натуральної межі лісу у високогір’ї, відтворення соснового криволісся та іншої чагарникової рослинності на межі з полонинами. Вирішення цього питання бентежить, але не тільки від нас воно залежить.

    2339_2.jpg
    – Бог створив природу і людину, якій довірив планету Земля і все, що на ній існує, дав закони природи і розум виконувати їх. Тим, хто їх порушує, природа безпощадно мстить. Отже, й ліс – для людини, але вона повинна не тільки ним користуватися, але й розумно дбати про його відтворення. Природна специфіка Карпат особлива і, як ви щойно сказали, вимагає виваженого врахування інтересів екології та економіки, заповідної справи і раціонального використання природних ресурсів. Скажіть, будь ласка, чи не порушуються нормативи охоронно-господарського балансу, лісосічного фонду в тому числі й у питаннях побічного користування лісом та ведення мисливського господарства?

    – Хочу наголосити, що гірські ліси в умовах нашого краю переважно виконують екологічні функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Тому 158 тис. га лісового фонду віднесені до природно-заповідного (23,5%). В той час, як у Франції – 1,2; у Швеції – 3,4; у Німеччині – 3,7; у Швейцарії – 1,5%. У нашій області майже всі унікальні лісові формації і ландшафти належать природно-заповідному фонду. Виходячи з екологічних пріоритетів, розрахункова лісосіка з року в рік зменшується. Якщо, наприклад, у 2000 р. її ліміт становив 823 тис. кбм. то в 2009 – 532,9 тис. кбм. Причому заготівля деревини майже повсюдно здійснюється за допомогою природно-зберігаючих технологій: гусеничними й колісними тракторами, повітряними установками та кіньми.

    Із 2001 року в лісовому фонді, згідно з вимогами природоохоронного законодавства та Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону", обмежено вирубки головного користування. Особлива увага приділяється будівництву лісових доріг. Їх протяжність у перспективі повинна збільшитися з 2 км. до 10 на 1000 га.

    У центрі уваги – догляд і флотування породного та якісного складу майбутніх лісів. Та, на жаль, це питання залишається болючим через відсутність необхідних коштів. Одначе і в цих кризових умовах майже в повних обсягах забезпечуються очистка лісу від захаращеності, санітарно-оздоровчі заходи, вибіркові санітарні рубки (особливо там, де висихають похідні ялинники, що були штучно створені в буковій зоні у 40-х рр. минулого століття). Крім цього, щорічно на площі близько 2000 тис. га на вивільнених лісосіках головного користування та суцільних санітарних рубок здійснюються лісовідновні заходи. В останні два роки практикується захист проектів лісових культур на рівні лісничих перед комісією науковців Карпатської ЛНДС, а для розв’язання проблем лісового господарства виконується державна програма "Ліси України на 2002-2015 рр.", розроблено концепцію реформування та розвитку лісового господарства.

    – А як із передовим досвідом лісоохорони та лісокористування, залученням інвестицій?

    – Починаючи з 2003 року на території області діє швейцарсько-український проект FORZA, що спрямований на розвиток багатофункціонального ведення лісового господарства, наближення до природи лісівництва та зменшення тиску на навколишнє середовище при лісозаготівлях, підтримання функцій лісу, збільшення виробництва лісових товарів та послуг. А також реконструкцію порушених стихією та біотичними факторами лісостанів, формування змішаних багатоярусних лісів на базі Хустського та Рахівського держлісгоспів. Крім цього, в рамках генеральної угоди про науково-виробничу співпрацю між Карпатською ЛНДС та Закарпатським ОУЛМГ впроваджується наукова розробка рекомендацій з удосконалення лісовідновлення в дубових, ялицево-ялинових лісах, збереження, встановлення і використання генетичних ресурсів цінних малопоширених видів лісів Карпатського регіону і поліпшення санітарного стану похідних ялинників у ньому, збереження та посилення гідрозахисної ролі гірських лісів Карпат.

    З метою виховання молоді в дусі шанобливого ставлення до лісу, як основного компоненту збереження біорозмаїття та екологічної рівноваги, практикуються всеукраїнські акції "Майбутнє лісу – у твоїх руках", "Зелений паросток майбутнього", "Весняна толока з озеленення та благоустрою" (з широким залученням громадськості до створення лісових насаджень).


    – То, значить, будуть зеленіти наші Карпати, будуть з лісом наші нащадки і з вдячністю згадуватимуть ваше відомство, Валерію Івановичу?


    – Думаю, що так. Для цього докладаємо максимум зусиль по впорядкуванню, для забезпечення кадастру лісогосподарських угідь, особливо у високогірній зоні, моніторингу стану лісів на підвалині геоінформаційних технологій, сертифікації лісів та виробів з деревини, оптимізації територій та об’єктів природно-заповідного фонду в лісах тощо. Ці та інші важливі заходи спрямовані на сталий розвиток лісових ресурсів. Працюючи над цими проблемами, наше відомство з чистою совістю дивиться у майбутнє. І я також… А ще щиросердечно вітаю всіх моїх колег, кожного, хто пов’язав свою долю з нашим зеленим другом і не жалкує ні сил, ні часу, ні турбот, по-синівськи служачи шляхетній справі охорони природи, з нашим професійним святом: Днем працівника лісу.

    – Охоче приєднуємося до ваших слів і гаряче бажаємо відрадних успіхів у вашій нелегкій праці в ім’я примноження зеленого багатства рідного краю. Здоров’я вам, наснаги та успіхів! Спасибі за щиру й відверту розмову.


    Бесіду вів Юрій ШИП, письменник, "Прес-Карпати"

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    And to think I was going to talk to somonee in person about this.

    Пунктів: -1