Кохання подарує Святий Валентин !

Помолившись біля труни Святого Валентина, закарпатка повернула коханого, а через 20 років Святий врятував шлюб її сина.

Помолившись біля труни Святого Валентина, закарпатка повернула коханого, а через 20 років Святий врятував шлюб її сина.

Храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі відомий не лише чудотворною іконою Божої Матері, тут зберігаються мощі Святого Валентина, який постраждав за любов. Розповіді про чудодійні зцілення та дароване Святим кохання передаються вірниками з покоління в покоління.

“Якби не Святий Валентин, не було б у мене чоловіка і син залишився без дружини, -- розповідає Марія Іванів. – 20 років тому у наш дім прийшла біда. Чоловік, поїхав у відрядження, за тиждень повернувся зовсім чужим. За місяць признався, що має іншу. Схопивши п’ятирічного сина, подалася до матері у Львів. Їду в електричці, до грудей пригортаю дитя, а сльози так і котяться по щоках. Тут до мене підсіла старенька, дізнавшись про моє горе, розповіла про галицькій храм. За два дні я вже молилася перед труною Святого Валентина, благаючи про допомогу. А за тиждень мій Василь приїхав і навколішках благав повернутися. Відтоді на чужих жінок навіть не глянув, -- жінка поправляє на голові хустину, дістає з сумки весільне фото. – А це мій Михась. У сина норовлива дружина. Й року не прожили разом, як почалися сварки. Та син її дуже любить, а врятував їхній шлюб Святий Валентин. Два роки тому 14 лютого приїхала сюди, цілий день провела у молитвах. Як повернулася додому, не впізнала моїх дітей: любляться-кохаються, одне без одного й дня не можуть витримати. Нині у мене є гарненький онучок”.

Після вечірньої служби, невеличкий старовинний храм швидко спорожнів. Біля ікони Богородиці бачу двох жінок, що розмовляють польською, питають у священика про розпорядок служб у храмі в день Святого Валентина.

“14-го лютого, у день вшанування Святого з бічного престолу церкви знімаємо скляний саркофаг з мощами великомученика. На вечірній труну виставляємо в центрі храму на тетраподі”, -- парох церкви отець Богдан веде до престолу Святого Валентина.

Дерев’яну частину місцями поточив шашіль, металевий замок на труні, схоже не відмикали понад 100 років. Та через скло добре видно людські кістки і частину черепа. Поруч -- скляна капсула, кажуть коли мощі мироточили, в неї збирали Святі сльози. Дивуюся, звідки на Львівщині мощі римського великомученика.

“Вони справжні, -- запевняє священик, -- у книзі Юліана Рабія “Княжий город Самбір” є згадка про те, що їх викопали на кладовищі святої Прісцили. 13 травня 1759-го Апостольською столицею з Риму, мала скляна труна з мощами святого, надіслана до церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі. Були й інші документи, та їх знищили ще минулого століття, у часи заборони католицизму. Та краще за папери – свідчать діяння Святого. За час, що служу у храмі, чув чимало розповідей від вірників з України, Польщі. Литви та Угорщини, які поверталися зі словами щирої вдячності”.

У храмі зберігаються численні подарунки від людей, які отримали допомогу. Біля ікони самбірської Богородиці бачу відлиті з металу сердечка, ноги, руки, очі.

“Вони свідчать про зцілення від недуг, -- пояснює отець Богдан, -- а це серце з щирого золота подарувала храму одна полячка. П’ять років тому жінка молилася за злагоду між сином та його дружиною, Святий Валентин повернув їм кохання. Подібних прикладів чимало. А ще вірники кажуть що Святий допомагає хворим на епілепсію”.

“Маємо багато проблем у родинах, не знайшовши злагоди люди сваряться, розпадаються сім’ї. Тому треба приходити до храму і просити допомоги в Господа. Якщо людина покається і молитиметься щиро, отримає просвітлення і станеться диво”, -- каже Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік.