ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

КРАЙ СОНЦЯ, ЗАМКІВ І ВИНА ОЧІКУЄ НА ІНВЕСТОРІВ

    20 вересня 2020 неділя
    Іван Балога, голова Закарпатської обласної ради

    ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВОЮ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ІВАНОМ БАЛОГОЮ

    «Українське Слово» та «Нове Радіо» нещодавно завітало в Закарпаття. У цьому благоліпному краї, що побував під владою римської імперії, болгарського царства, угорського королівства, австрійської імперії, Чехословацької республіки, Карпатської України, Радянського Союзу, зазнав турецької експансії, де мешкає майже вісімдесят національностей тридцяти релігійних конфесій, всі люди доволі привітні та люб’язні. Приязнь, здається, у них у крові. Відвідини Закарпаття перетворилися на цікаву подорож у край мінеральних джерел, віковічних замків, чарівних легенд і доброзичливих людей. Як зужиткувати цим Божим даром для потреб громади? Про це - у розмові з головою Закарпатської обласної ради Іваном БАЛОГОЮ.

    - Пане голово, то як скерувати благоліпну красу Карпат для добробуту горян?
    - Дедалі вагомішу роль у соціально-економічному розвитку краю відіграє туристично-рекреаційна галузь. За останні роки ця галузь, як один із пріоритетних напрямків розвитку області, має позитивну динаміку. Протягом І півріччя 2011 року обсяг наданих послуг зріс на 0,4% і склав 121,6 млн. грн. Також зросли на 20% відрахування до місцевого бюджету і склали 5,1 млн. грн, та на 26 %до державного бюджету, які склали 2,1 млн. грн. Протягом 2011 року у туристичній галузі області створено 108 робочих місць.
    За ініціативою обласної ради та облдержадміністрації розроблені концепції розвитку: територій Боржавських полонин на Воловеччині та національного природного парку «Синевир» на Міжгірщині; місцевості «Драгобрат – Кваси» на Рахівщині; території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих Руськомокрянської, Лопухівської та Краснянської сільських радах Тячівського району; полонина Руна на Перечинщині та інші. Також розроблено масштабні інвестиційні проекти по будівництву гірськолижних комплексів «Боржавські полонини», «Петрос», «Полонина-Руна» тощо.
    - Знаю, що у стадії розробки генеральні плани забудови населених пунктів Поляна та Солочин, а також туристично-рекреаційних зон, які знаходяться на їх територіях.
    - Так. Поряд із цим, для подальшої популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області серед іноземних та вітчизняних туристів, створюються туристично-інформаційні центри у районах, де відкриття таких центрів обумовлено рядом об’єктивних причин: близькість кордонів, збільшення потоку туристів, наявність природних, культурно-історичних та архітектурних пам’яток, тощо. Наразі в області розроблено 105 туристичних маршрутів, деякі з яких промарковано за рахунок міжнародних ґрантових програм. У липні 2011 року на території Карпатського біосферного заповідника відкрито еколого-освітній центр «Високогір’я Карпат».
    За останні роки на Закарпатті, як і в Україні та й у Європі в цілому, значно зросла популярність сільського зеленого туризму. Сільський туризм розвивається швидкими темпами у таких районах області як Берегівський, Рахівський, Мукачівський та Міжгірський. На сьогодні в області функціонує близько 400 садиб, проведено дві «Школи сільського туризму» та тренінг для власників садиб Закарпаття.
    - Здається, щороку у районах області проводиться близько 200 культурно-мистецьких фестивалів, які приваблюють дедалі більше туристів.
    - Більше того, у рамках програми транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» 17 лютого 2011 року органи місцевого самоврядування взяли участь у конференції, яку проводив Центр українсько-угорського регіонального розвитку спільно з Асоціацією сільського туризму області Саболч-Сатмар-Берег в м. Ніредьхаза (Угорщина). З метою пропаганди наявного туристичного потенціалу та промоції туристичної галузі Закарпаття організовано та проведено інформаційний тур для представників засобів масової інформації з інших областей України по туристичних об’єктах Мукачівського та Берегівського районів.
    - З метою залучення інвестицій у соціально-економічний розвиток, сприяння розвитку підприємництва, транскордонного співробітництва, туризму та рекреації у районах та містах області діють відповідні програми?
    - Звісно, загалом вироблені депутатами пропозиції втілюються облдержадміністрацією у планах щодо розбудови перспективних туристично-рекреаційних територій, освоєння активних видів відпочинку; розширення мережі туристично-інформаційних центрів тощо.
    Також за їхньої ініціативи та допомоги проводяться різні спеціалізовані заходи, що стосуються стану, перспектив розвитку рекреаційної туристичної сфери на Закарпатті, зміцненню зв’язків прикордонного туризму, законодавчих аспектів розвитку сільського туризму в Україні.
    З метою сприяння підвищенню туристичного іміджу та належного представлення туристично-рекреаційного потенціалу краю, депутати профільної комісії сприяли у підготовці та проведенні щорічної міжнародної туристичної виставки-ярмарку «Тур’євроцентр-Закарпаття та взяли участь у міжнародних науково-практичних конференціях, що здійснювались у рамках зазначеного заходу.
    - А що робиться для розвою зеленого туризму?
    - Задля ознайомлення з міжнародним досвідом, визначенням якості українського сільського туризму та прийняття стратегії подальшого розвитку сільського туризму в Україні, у квітні проведено також міжнародну науково-практичну конференцію на тему: «Інновації у сільському туризмі – стратегія розвитку сільських територій», присвячену 15-ти річчю сільського зеленого туризму в Україні.
    Уже цьогоріч за представництва членів профільної комісії відбулося засідання за круглим столом на тему: «Доступний туризм в Україні», організованого головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму облдержадміністрації. Також актуальним за цей період було проведення засідання, на якому розглядалося питання щодо підготовки туристично-рекреаційної галузі Закарпатської області до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за підсумками наради було запропоновано створити обласну координаційну раду по туризму.
    Таким чином, завдяки спільним зусиллям депутатського корпусу обласної ради та облдержадміністрації, туристично-рекреаційна галузь області, як бачимо, динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність, збільшуються обсяги від наданих туристичних послуг, підвищується зайнятість у галузі, досить активно розвивається сільський туризм.
    - Але, пане Іване, погодьтеся, поряд з цим, у туристично-рекреаційній сфері є низка невирішених проблемних питань: слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій; недостатньо розвинена сервісна інфраструктура територій та інфраструктура галузі; відсутність законодавчо встановленого механізму реєстрації особистих селянських господарств, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму.
    - Працюємо над цим. Основний акцент депутати вбачають у позитивному іміджі, пропаганді наявного туристично-рекреаційного потенціалу та можливостей Закарпаття. А це є можливим завдяки залученню інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази підприємств туристичної та курортної індустрії, розбудові перспективних туристично-рекреаційних територій.
    Адже зрозуміло, що для збалансованого досягнення якісного обслуговування туристів та рекреантів, розвиток туристичної галузі області спрямований на формування мережі малих приватних готелів і засобів розміщення інших типів, а також поступовий розвиток інфраструктури обслуговування.
    Вирішення зазначених питань стане поштовхом для розвитку: підприємництва в сфері туризму й рекреації, перш за все – малого і середнього бізнесу; матеріальної бази туристично-рекреаційної галузі; пріоритетних для Закарпаття видів туризму.
    Отже, діяльність у сфері туризму й рекреації усіма гілками влади повинна спрямовуватись на забезпечення прав громадян на відпочинок, охорону здоров’я, безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав, раціональне використання туристичних ресурсів.
    - Це, думаю, допоможе подолати й безробіття, особливо в гірських районах.
    - Безумовно. До гірських населених пунктів в області належать Воловецький, Міжгірський райони та окремі населені пункти Великоберезнянського, Іршавського, Мукачівського, Перечинського, Рахівського, Свалявського, Тячівського та Хустського районів. Проблемним питанням залишається працевлаштування населення гірських районів, оскільки у цих районах переважає сільське населення, крім цього, характерним для них є малоземелля та малородючі ґрунти.
    - Які бачите шляхи розв’язання проблеми зайнятості?
    Насамперед, створення нових робочих місць та додаткових робочих місць за рахунок надання дотацій роботодавцям та надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації власної справи; сприяння самозайнятості незайнятих громадян за рахунок відродження народних промислів, розвитку сфери сільського (зеленого) туризму, виділення незайнятому населенню приміщень та земельних ділянок для зайняття підприємницькою діяльністю, надання допомоги власникам земельних і майнових паїв у створенні приватних агропідприємств, фермерських та особистих селянських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів тощо. При цьому не забуваємо про забезпечення соціального захисту населення від безробіття; підтримку підприємництва, малого та середнього бізнесу, індивідуальної трудової діяльності.
    - За останні роки в Закарпатській області відбулося відчутне скорочення кількості робочих місць в основних секторах матеріального виробництва, включаючи і ті, що лежать у сфері регіональних економічних пріоритетів, – машинобудування, лісове господарство, агропромислове виробництво.
    - На жаль, це так. Наша область належить до регіонів, де переважає сільське населення, яке становить майже дві третини жителів області. Крім того, Закарпаття характеризується малоземеллям і малородючими ґрунтами. Тому і більшість сільського населення в області працювала і працює на сьогодні як наймані працівники на промислових підприємствах міст та селищ, а землю обробляє у вільний від основної роботи час (особливо це стосується Ужгородського, Мукачівського, Перечинського та гірських Великоберезнянського, Воловецького, Міжгірського та Рахівського районів).
    - Який же вихід?
    Потрібні великі асигнування – державні, приватні. Іноземні інвестиції, які є одним із основних джерел створення нових підприємств, а відповідно і робочих місць, переважно зосереджені в містах обласного підпорядкування та низинних районах (Ужгородський, Мукачівський та Берегівський). У гірських районах практично немає великих підприємств. Існує дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Якщо в середньому по області станом на 1 жовтня співвідношення чисельності незайнятих громадян та вакансій становило 7 осіб, то у Рахівському районі – 14, Міжгірському – 18, Воловецькому – 59 осіб.
    Аналіз співвідношення вакансій та незайнятих громадян у професійно-кваліфікаційному розрізі показує, що вільних робочих місць менше від кількості претендентів практично за всіма професіями, за невеликим винятком, де надлишок становить 1-2, рідко – до 10 вакансій На поданих роботодавцями вакансіях пропонується невисока заробітна плата. Так, на 30,2% вакансій пропонувалася оплата праці на рівні мінімального розміру, і тільки на 2,6% вільних робочих місць була заявлена зарплата вища за середню по області. При цьому найбільше вільних робочих місць з більш високим рівнем оплати в м. Ужгороді та Ужгородському районі, де чисельність шукачів роботи порівняно менша.
    - Які ще бачите заходи з пом’якшення ситуації із безробіттям?
    - Це і забезпечення зростання обсягів та підвищення рівня зайнятості населення області шляхом створення нових робочих місць із належними умовами та рівнем оплати праці. Це підвищення ефективності використання наявних і створення нових робочих місць, особливо шляхом залучення інвестицій, впровадження стратегії промислово-інноваційної політики. Працюємо над забезпеченням розвитку державної системи профорієнтації населення згідно з пріоритетами державної економічної та соціальної політики; підвищенням якості та мобільності робочої сили; підтримкою підприємництва, малого та середнього бізнесу, індивідуальної трудової діяльності; активізацією роботи з легалізації зайнятості та тіньової заробітної плати.
    - Кілька слів про транскордонне співробітництво.
    - Для Закарпатської області поглиблення транскордонної та єврорегіональної співпраці є одним із п'яти пріоритетів стратегічного розвитку. І за останні роки співробітництво Закарпаття із прикордонними регіонами країн-сусідок – Угорщиною, Словаччиною, Польщею і Румунією набуло нових форм і методів роботи та відзначається зростанням активності усіх його учасників. До прикладу, сьогодні Закарпатська область має діючі двосторонні Угоди про співробітництво з 11 регіонами сусідніх європейських країн, перш за все з Кошицьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини, Саболч-Сатмар-Березькою областю та областю Гевеш Угорщини, Підкарпатським воєводством Польщі, Марамурешським та Сату-Марським повітами Румунії, краєм Височіна Чеської Республіки, округу Оберфранкен Німеччини, Вуковарсько-Сремською жупанією Хорватії, з якими у нас багато спільних інтересів. Нещодавно підписано Угоду про співпрацю зі ще однією областю Угорщини – Боршод-Абауй-Земплен. Активна співпраця налагоджується також з муніципалітетом столиці Австрії Віднем. На черзі – підписання угод із провінцією Південний Тіроль Італії. Підписано також протокол намірів про співпрацю з іспанською провінцією Кастельон. Вони відкривають нові перспективи налагодження зовнішньоекономічних та культурних зв’язків, розвитку туризму та рекреації, соціального захисту та працевлаштування наших громадян, а отже, і зростання доходів населення.
    Прикладом ефективності такої транскордонної співпраці «єврорегіонів» може служити співробітництво із краєм Височіна Чеської Республіки. Протягом чотирьох років співпраці з цим регіоном реалізовано 25 спільних інвестиційних проектів з енергозберігання, зміцнення матеріальної бази та поліпшення умов навчання і праці шкіл, дошкільних навчальних закладів, установ охорони здоров’я та соціального захисту населення, екології на загальну суму понад 15 мільйонів гривень.
    - Чула, розширюються зв’язки міських та районних територіальних громад із зарубіжними партнерами, що свою чергою сприяє реалізації спільних проектів, спрямованих на вирішення багатьох соціальних, екологічних та культурно-освітніх проблем, налагодження контактів між людьми.
    - Цьому покликана сприяти схвалена сесією обласної ради нинішнього скликання Програма розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2011-2015 роки. Її метою є активізація соціально-економічного, науково-технічного, екологічного, культурного розвитку суб’єктів транскордонного співробітництва із сусідніми країнами на регіональному та місцевому рівнях, поглиблення співпраці органів місцевого самоврядування та органів державної влади як в рамках «Карпатського Єврорегіону», так й інших єврорегіонів, прискорення розбудови прикордонної інфраструктури, забезпечення спільної системи протипаводкового захисту та захисту навколишнього природного середовища. Передбачено проведення уже традиційних Днів добросусідства, спільних культурних, освітніх та спортивних заходів, міжнародних семінарів, конференцій, виставок та бізнесових ярмарків, обмін студентами та учнями, науковцями, діячами культури, розробка та впровадження транскордонних проектів тощо, що сприятиме також підвищенню іміджу Закарпаття та припливу іноземних інвестицій.
    - Дякую за розмову. Успіхів Вам у роботі, а Закарпаттю – у розвою.
    Розмову вела
    Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
    головний редактор газети «Українське Слово»,
    Ужгород (Україна) – Чикаго (США)


    ДОСЬЄ «УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА»
    Іван Іванович Балога народився 10 листопада 1966 року в с.Завидово Мукачівського району Закарпатської області. Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут.
    Після закінчення навчання трудову діяльність розпочав у системі Мукачівської райспоживспілки.
    3годом перебував на різних посадах у ТзОВ «Рей-Промінь», очолював ТзОВ «Барви Закарпаття», «Октан-М», Торговий дім «Октан».
    Працював заступником та президентом корпорації «Західна нафтова група «Карпати», головою правління ТзОВ «Барва».
    У 2006 році призначений першим заступником голови Закарпатської обласної державної адміністрації.
    З квітня 2010 року – заступник голови правління ТзОВ «Барва».
    Обирався депутатом Мукачівської районної ради, депутатом Закарпатської обласної ради четвертого та п’ятого скликань.
    З 23 листопада 2010 року – голова Закарпатської обласної ради VІ скликання.
    Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружений, виховує трьох дітей.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Похожие новости