Кримінальну справу на лікарів, які відмовилися лікувати "малобюджетну" дитину, завели на Закарпатті

Коли у вересні минулого року таксист з Мукачева Василь Богданов заїхав у сільський магазин, його увагу привернула баночка з наклейкою: «Допоможіть 11-річної Марійки Чорней». До банку була приклеєна фотографія маленької дівчинки зі страшним викривленням хребта.

Дивлячись на тіло малятка, понівечене двома величезними горбами спереду і ззаду, було складно уявити, як вона може жити з такою недугою.

- Фотографія мене шокувала, - зізнається Василь Богданов. - Банку була заповнена грошима, але в основному дріб'язком - люди кидали по одній-дві гривні або якісь копійки. Я спочатку теж хотів просто покласти гроші. Але потім зрозумів, що не можу зробити це і піти. Набрав номер мами дівчинки, вказаний на банці.

Київські хірурги не можуть допомогти Марійці Чорней, але відгукнулися лікарі з ізраїльською і турецької клінік

З цього почалася історія порятунку Марійки Чорней. Набираючи номер мами, Василь Богданов тоді навіть не здогадувався, яку важливу роль він зіграє в житті дівчинки. У той момент мама Марійки Наталя, безуспішно намагалася знайти лікаря для дочки, зовсім зневірилася.

- Сказав Наталі, що хочу допомогти, - продовжує Василь Богданов. - Я людина не найбагатший. Офіційно ніде не працюю, виживаю за рахунок підробітків. До того ж годую дружину і шестимісячного сина. Зате в мене був досвід роботи волонтером - я раніше допомагав хворим діткам. Ось і зараз зрозумів, що не можу пройти мимо. Ми з Наталею зустрілися в Мукачеві, куди вона в черговий раз привезла доньку на обстеження. І в черговий раз почула, що лікарі нічим не можуть допомогти. «Кажуть, хвороба занадто запущена, - зітхнула Наталя. - У доньки зміщені практично всі внутрішні органи, вона не переживе операції ». Я запитав, в яких лікарнях вона була. Виявилося, куди тільки Наташа не зверталася! «Спочатку Марійку обстежили в нашому селищі, - розповіла мама. - Донька була зовсім маленька, але вже тоді я помітила у неї деформацію - на спині був неприродний горбок. Проте лікарі говорили, що все в порядку ». Те, що Наталя розповіла далі, мене шокувало. Виявилося, місцеві лікарі начебто спеціально закривали очі на горб Марійки. Говорили мамі дівчинки, що все пройде само собою. А ситуація тільки погіршувалася. У словах жінки можна було б засумніватися, але вона показала документи - медичні довідки від ортопедів, які ще в 2012 році, коли викривлення вже було дуже сильним, писали, що дівчинка ... здорова. І це довідки з підписами лікарів і печатками!

- Я не розумію, чому лікарі так говорили, але це правда, - говорить 35-річна Наталія, мама Марійки. - Горб дочки збільшувався, а лікарі твердили, що ситуацію можна вирішити за допомогою масажу і ніякого спеціального лікування нам не потрібно. На невеликий горбок на грудях Марійки я звернула увагу ще в пологовому будинку, коли пеленала дитини. Запитала у лікарів, що це таке. «Не переживайте, так буває, - почула відповідь. - Воно саме розсмокчеться ». «Точно? - Перепитала я. - Цей бугор вже зараз розміром з кулак ». «Точно», - запевнили лікарі і написали при виписці, що дитина здорова.

Йшов час, але горбок розсмоктується. Більше того, мені здавалося, що він почав збільшуватися. Відвідує нас дільнична не надавала цьому значення. Коли я сама приходила з Марійкою в лікарню, на викривлення теж не звертали уваги. Єдине, що нам могли порадити, - робити дитині масаж. Але тільки це не допомагало.

За словами Наталії, донька росла, і деформація ставала все більш помітною. Тим часом у медичній картці дитини місцеві ортопеди продовжували писати, що дівчинка здорова. Коли Марійці було майже п'ять років, у неї трапилася судома. Дитину відвезли до лікарні.

- Тоді лікарі вперше визнали, що на спині Марійки є зміни, - згадує Наталя. - Не помітити їх вже міг тільки сліпий. Невеликі горбки були і на грудях, і на спині. Але там судому зв'язали нема з викривленням хребта, а з порушеннями нервової системи. Доньку лікували у відділенні неврології. Що робити з цими горбиками, так і не сказали. Зараз розумію: у тому, що сталося з донькою, є моя вина. Напевно, потрібно було бути наполегливішими. Не вірити місцевим лікарям, а возити доньку по якимось іншим клінікам. Але я не знала, куди їхати. Адже у мене четверо дітей. Чоловік почав пити, потім пішов з сім'ї. Я виховувала дітей одна. Залишити їх не було на кого, я сирота. Потрібно було і за дітьми дивитися, і за господарством. Крутилася як білка в колесі. А ситуація з Марійкою погіршувалася. Дочка почала скаржитися на біль у спині. Ще її стали мучити головні болі. До кого ще можна звернутися, місцеві лікарі не сказали. Коли ж я знову привезла доньку в Мукачево, доктора жахнулися: «Випадок дуже запущений. Ми не беремося за такі операції ».

- У тому, що сталося з Марійкою, Наташа звинувачує себе, - каже вчителька дівчинки Магдалена Волошин. - Але якби лікарі хоч підказали їй, що робити! Вона любляча мама, і дітки її обожнюють. Що Наташа, проста сільська жінка, розуміє в медицині? А Марійка - прекрасний дитина. Незважаючи на недугу, дівчинка досить розвинена. У сім років вона пішла в школу, але зараз через хворобу змушена навчатися за індивідуальним графіком, вчителі приходять до неї додому. Я часто у них буваю і бачу, як Наташа старається для своїх діток. Тримає корову, щоб щоранку давати хлопцям свіже молоко, допомагає їм з уроками, піклується.

- Дивлячись на Марійку, я не знаю, як можна було не помічати цю хворобу, - хитає головою Василь Богданов. - Лікарі вже давно повинні були забити на сполох! А якщо самі не могли допомогти, хоча б підказали Наташі, куди звертатися. Я тут же зв'язався зі знайомими волонтерами з благодійного фонду. З тих пір всі разом допомагаємо дівчинці.

- Ми почали з того, що фотографії Марійки з'явилися де тільки можна, - каже волонтер благодійного фонду «Промінець Надії" Ірина Вислоцкая. - Банку в сільському магазині зі знімком дівчинки поставила сама Наташа. Не знаючи, де шукати допомоги, хотіла хоча б зібрати гроші на обстеження в Києві. Правда, знову-таки, не знала, до кого їй в столиці звертатися. Крім оголошень, які наші волонтери розклеювали по різних містах, ми створили в Інтернеті групу допомоги Марійці. Довго пояснювати людям, у чому проблема, не довелося - достатньо було показати ці страшні фотографії. Деякі знімки я робила сама. Марійці було важко дихати, ходити і навіть стояти на одному місці. Але вона жодного разу не поскаржилася. Зняла кофточку і спокійно чекала, коли зроблю фотографії. Я розповіла їй, навіщо все це. «Зараз ми напишемо про тебе в Інтернеті, - пояснила дівчинці. - Що ти хочеш написати?» Почувши це, Марійка взяла листок паперу, олівець і написала: «Хочу жити». Вона мовчки простягнула мені цей листочок, а я ледве взяла себе в руки, щоб не розплакатися.

- Але ж Марійці ніхто не говорив, що хвороба загрожує її життю, - хитає головою Василь Богданов. - Мабуть, вона сама це зрозуміла. На жаль, це правда. Результати МРТ виявилися дуже поганими. Подивившись їх, лікарі, яких вже ми знайшли для Марійки, сказали: якщо протягом року дівчинку не прооперувати, її або паралізує, або вона помре.

- Сам діагноз звучить так: кифосколиоз п'ятого ступеня, найсильніша деформація грудної клітки, - продовжує Ірина. - Почувши, що загрожує Марійці, Наталя тихо заплакала. Операція ... Я пообіцяла, що ми знайдемо на неї гроші, але була ще одна проблема - за Марійку не захотіли братися навіть у Києві. Разом з журналістами програми «Говорить Україна» ми об'їздили провідних фахівців у галузі хірургії та ортопедії. І всі вони сказали, що ми приїхали надто пізно. У нашій країні для подібних операцій немає ні досвіду, ні обладнання. Вихід один - шукати клініку за кордоном. При цьому лікарі попередили, що у нас мало часу, адже ситуація продовжує посилюватися. Я й сама це бачу. Марійка постійно п'є знеболюючі. Спить лише на боці - через величезні горбів вона не може лежати ні на спині, ні на грудях. У неї немає сил. Коли ми подарували їй фарби, вона навіть не змогла видавити їх з тюбика. Взяти в руки кухоль, доверху наповнену водою, Марійка теж не може - їй важко. Ще у неї немає апетиту. Вона не може з'їсти цілу котлету - надкусив, і все, більше не хоче. Нещодавно я насилу примусила її з'їсти мандарини. Сказала, що ці мандаринки їй приніс чарівник.

- Марійка зараз може ходити?

- Так, але з трудом. Вона пересувається, як ведмедик, перевалюючись з ноги на ногу. Видно, що їй боляче, але вона про це не говорить, ніколи не плаче. Тільки якщо я запитую: «У тебе болить спинка?» - Тихо відповідає: «Так».

Провести Марійці повноцінне обстеження вдалося тільки завдяки волонтерам і співробітникам програми «Говорить Україна», які знайшли для дитини лікарів у столиці. У студії передачі показали медичні довідки, про які говорила Наташа. Судячи з документів, протягом багатьох років лікарі з селища Воловця писали, що дівчинка ... здорова. І це в той момент, коли абсолютно всі помічали викривлення. Тим часом дільничний лікар Любов Ісевіч запевняє, що деформація ... не була помітна:

- У 2007 році сталося так, що дівчинка потрапила до нас у лікарню з судомами. З цього часу вона у нас спостерігалася, Але деформація хребта, грудної клітини не була помітна. Дівчинка росла і нормально розвивалася.

Однак Наталя і сусіди, на очах яких росла Марійка, стверджують зворотне. Не вірять словами дільничного лікаря і київські фахівці, які зараз завдяки волонтерам обстежили Марійку.

- Я займаюся оглядом дітей більше 20 років і вперше бачу таку деформацію, - говорить директор Міжнародного центру корекції постави реабілітолог Оксана Слінько. - Складається враження, що дівчинка жила поза цивілізацією. Багато питань до лікарів. Винні вони. Тут мова йде про таке захворювання, як нейрофіброматоз. Ця хвороба деформує опорно-руховий апарат. Супутнім захворюванням може бути сколіоз.

- Лікарі могли на ранньому етапі не помітити викривлення?

- Вони однозначно повинні були все бачити. Не знаю, чому дівчинці ніхто не допоміг. Можливо, причина у низькій кваліфікації лікарів. Як бачите, вони лікували неврологію, не звертаючи уваги на ортопедію.

А якби хвороба визначили на ранній стадії і дали їй належне лікування, все склалося б по-іншому. Звернувши увагу на зміни, доктора повинні були зібрати анамнез. Виявилося, подібні захворювання були у родичів Марійки по лінії батька. Якби у дівчинки ще в дитинстві взяли відповідні генетичні аналізи, хвороба визначили б на ранній стадії. Не розумію, чому ніхто не хотів займатися дівчинкою.

На це питання відповідь частково дали соціальні працівники.

- Мама не раз зверталася до лікарів, - розповідає директор Воловецького районного центру соціальної допомоги для дітей, сім'ї та молоді Наталія Пазюк. - Але ніхто з них не розповів, наскільки серйозна ситуація і що вона може погіршуватися. Не зробили це, напевно, тому, що знали: у мами дівчинки немає грошей.

За словами столичних реабілітологів, у випадку з Марійкою є питання і до соціальних працівників. Коли ситуацію вже занадто запустили і місцеві лікарі сказали, що нічим не можуть допомогти, дівчинці дали другу групу інвалідності. Але навіть після цього її не відвідали жоден соцпрацівник.

- Кожна дитина-інвалід повинен мати індивідуальну програму розвитку, - коментує ситуацію директор соціально-реабілітаційного центру Лариса Самсонова. - У цій програмі вказується, в яких малюк потребує соціальних послугах, в тому числі і в допоміжних засобах реабілітації. Це спеціальне ліжко, стілець і так далі. Мама сама не може цього знати, їй повинні були розповісти соцпрацівники. Але чомусь не зробили цього.

- На цю дитину всім було наплювати, - хитає головою волонтер Ірина. - А Наташа, залишившись наодинці зі своїми проблемами, звичайно, розгубилася. І якби не чуйність таксиста, який побачив в магазині фотографію дівчинки, їй досі ніхто не допомагав би.

Дізнавшись про цю історію, мамі Марійці вирішив допомогти і київський правозахисник Едуард Багіров.

- Ознайомившись з медичними матеріалами, я зрозумів, що провина лікарів очевидна, - говорить Едуард Багіров. - Це ненадання дитині медичної допомоги. Лікарі розуміли, що у сім'ї немає грошей, і не звертали увагу на проблеми дівчинки. Я вже звернувся з цього приводу до прокуратури.

- За цим фактом відкрито кримінальне провадження, - повідомили «ФАКТАМ» у прес-службі Закарпатської обласної міліції. - У ході розслідування буде встановлена ​​міра провини медиків та соціальних працівників у тому, що дівчинці не надали своєчасну медичну допомогу.

Тим часом волонтери знайшли вихід. Звернення до закордонних клінік дали результат - дівчинку погодилися прооперувати лікарі з Ізраїлю та Туреччини.

- Директор нашого фонду вже переконалася, що в клініці, в якій хочуть прооперувати Марійку, встановлено новітнє обладнання, а лікарі стикалися і не з такими випадками - розповідає волонтер Ірина. - Вони знають, як допомогти дівчинці. У нас з'явилася надія. Вартість операції - 28 тисяч доларів. Спільними зусиллями дев'ять тисяч ми вже зібрали. Сподіваюся, вийде зібрати ще. І повідомили про це Марійці, вона піднеслася. Тепер тільки й говорить: «Хочу до Туреччини. Там мене вилікують ». А ще сказала: «Коли виросту, обов'язково стану лікарем і зроблю так, щоб люди більше не хворіли».
Катерина Копанева, «ФАКТИ»

P.S. Усі, хто хоче допомогти дівчинці, можуть перерахувати гроші на картку її мами: «ПриватБанк», 5168755409848245 - Чорней Наталія.