Кукурудзяне диво майстрині Єлизавети Кузьменко

Ужгородка Єлизавета Кузьменко вже більше чотирьох років займається виготовленням виробів з кукурудзяного листя. Зроблені власними руками кошики для хліба, маленькі дзвіночки, кошики для щіток та гребінців, гарні капелюшки та черевички — те, що впадає в очі, коли завітаєш до хати майстрині.

Пані Єлизавета родом із села Вишково Хустського району. У цьому селищі Закарпаття таким ремеслом займаються майже в кожній родині. Адже саме тут не одне століття виготовляють сувеніри з листя кукурудзи мешканці Вишкова.
Єлизавета Кузьменко ділиться з нами, що цим ремеслом їй запропонувала займатися сестра. Це сталося під час зимового гостювання родички в сьогоднішньої ужгородської умілиці. У подарунок гостя принесла господині форми, на яких виготовляються вироби і показала як потрібно плести на них кукурудзяні вироби. Спочатку для пані Єлизавети було важко навчитися новому ремеслу, тому що вона тільки бачила як це роблять її односельчани та родичі. Але майстерність «золотих» рук зробила своє: через день-другий перша власноруч виготовлена хлібничка красувалася на столі в пані Єлизавети.
— Щоб розпочати роботу, потрібно, насамперед, заготовити листя кукурудзи, — розповідає Єлизавета Кузьменко. — Для цього відбираються тільки м’які листочки, що знаходяться біля качану. Після того як кукурудзяне листя зібране, потрібно його добре висушити. Якщо цього не буде зроблено, то воно вкриється пліснявою та почорніє. Перед плетінням я його розділяю на тоненькі клаптики і вимочую у воді. Далі починаю обплітати вологими клаптиками листячка форму. Коли робота закінчена, викладаю усе це на сонце, в тепле місце, щоб підсохло. Через деякий час сухі вироби знімаю з форм.

Через клопітку працю, яку вимагає виготовлення кукурудзяного дива, пані Єлизавета витрачає на плетіння одного сувеніру близько чотирьох годин. Найлегше та найцікавіше їй працювати над дзвіночками, тому що у них не складна форма. Найважче умілиці дається виготовляти черевички, бо це марудна робота: мініатюрний розмір виробу змушує залучати до роботи вже і металевий гачок. Однак майстриня зізнається, що займатися цим ділом їй подобається.
Минулого року майстриня заготовила близько семи мішків сировини і тому може спокійно надалі продовжувати плести кукурудзяні сувеніри.
Готову продукцію Єлизавета Кузьменко виставляє на базарах, ярмарках, фестивалях. Тут і знаходить вона своїх постійних клієнтів, які замовляють у неї сувеніри.
Минулоріч майстриню неодноразово запрошували на фестивалі, де було багато приїжджих гостей нашої області, які з радістю купували її вироби.
З початку цього року більший попит був на дзвоники, черевички та підковки. Додамо, що останні пані Кузьменко почала плести наприкінці минулого року.
Продукцію вмілиці знають і за кордоном. Кукурудзяні чудо-вироби відсилають як сувеніри родичам та знайомим, які проживають у Бразилії, Угорщині, Америці…

Використовують вироби пані Єлизавети також як оберіг. Наприклад, у мініатюрні туфельки кладуть свячені часник, сіль та свічку, щоб відігнати від свого дому зло, темноту та нечисть.
Сьогодні плетінням з листя кукурудзи пробують оволодіти і в інших районах Закарпаття, зокрема, в селі Іза (Хустський район). Не зважаючи на те, що секрет кукурудзоплетіння відомий поки що тільки людям з Вишкова, його радо передають «з рук в руки» тим, хто любить, бажає і може опанувати це непросте народне ремесло нашого краю.
Вікторія Попович,
Тетяна Горянка.
Фото авторів.