ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Мешканці закарпатського села змушені жити під загрозою ураження струмом

    20 жовтня 2020 вівторок
    У Рокосово 20 сімей живуть під страхом ураження струмом

    Вже майже десять років поспіль жителі закарпатського села Рокосово, що на Хустщині, не можуть отримати відповіді від районного управління електромережі на запитання: коли ж на вулиці Учительській у їхньому селі замінять аварійно-небезпечні дерев’яні електростовпи. З цією проблемою 20 сімей уже кільканадцять разів зверталися і до місцевої влади і до начальників Хустського РЕМу. Час іде, але віз і нині там.

    І от днями представник селян, які потерпають від бездіяльності районного царька звернувся за допомогою до журналіста.

    У Рокосові, яке розташоване за кілометрів 5-6 від Хуста, нас зустрічає голова сільського осередку районного товариства інвалідів та пенсіонерів Мальвіна Антолик. Жінка каже, що представляє близько 20 родин, які вже не вірять, що хтось може врятувати їх від грядущої надзвичайної ситуації. Жінка веде нас на вулицю Учительську. Як не дивно, але початок вулиці виглядає достойно: є сяке-таке асфальтне покриття, а обабіч стоять добротні залізобетонні стовпи.

    – На цій частині вулиці живуть вчителі, сільські депутати та лікарі, тому тут уже два роки є й дорога і нормальні стовпи, – пояснює Мальвіна Антолик. – Зате ми, пенсіонери та інваліди уже майже 10 років поспіль, живемо забуті всіма, як у 19-му столітті…

    І справді піднімаючись угору вулицею Учительською, після відрізку з залізобетонними стовпами помічаємо дерев’яні, які, чесно кажучи, на ладан дишуть… Десь посередині вулиці одна така «підпора» всередині повністю вигнила і похилилася майже на 45 градусів над дорогою, чекаючи на свою жертву. Подібних експонатів далі по вулиці учительській – хоч відбавляй. Один із них – щільно притиснутий гілками дерев. Інший – нависає над хатою, готуючись рухнути після добротного вітру. А от на самому вершечку Учительської, на чесному слові і на електростійках будинків по чотири різні сторони, тримається чи не найбільш аварійна така ж перегнила опора. Якщо, не дай Боже, вона впаде, то лиха не оминути одразу чотирьом родинам…

    Тут же зустрічаємо кілька мешканців аварійної вулиці.

    Один із них Василь Антолик каже, що минулого року ходив із цим питанням до начальника Хустського РЕМу Володимира Молнара. Тоді, зі слів селянина, начальник навіть не дослухавши, про що йде мова просто вигнав його з кабінету, обізвавши п’яним.

    Ще один мешканець аварійної вулиці Іван Чоповдя каже, що вже третій рік звертається в Рокосівську сільраду по допомогу. Там йому щоразу обіцяють закласти кошти на встановлення стовпів. Бо ж село має прибутки і від кар’єру, який розташований на його території і від інвестора, який звів тут швейну фабрику. Однак з року в рік далі обіцянок у сільської влади справа не йде. А гроші зникають у іншому напрямку…

    Решта жителів Учительської розповідають, що майже рік тому їхній сусід сільський депутат Михайло Барзул зібрав від них по 50 гривень ніби на нові стовпи, але їх (стовпів) ніхто донині й не бачив. Натомість, людям насміх, завезли кілька кривих дерев ніби для заміни стовпів…

    Люди також розповідають, що минулого року до них приходили представники районної електромережі і самі сказали, що дерев’яні стовпи на їхній вулиці і року не простоять. На запитання селян, що ж робити, електрики насміх відповіли, що хіба прийде Бог з неба і допоможе їм, а не вони…

    Після цього Мальвіна Антолик разом із головою правління Хустського міськрайонного товариства пенсіонерів та інвалідів Василем Химишинцем повторно завітали до того ж начальника РЕМу Володимира Молнара. Останній, кажуть представники товариства, відповів, що на установку стовпів немає грошей. Потім запропонував самовільно звалити всі аварійні стовпи, аби була надзвичайна подія і підстава їм виїжджати на місце. А після прохання якось інакше вирішити проблему, той же Молнар взагалі вигнав людей з кабінету. Ось такі методи роботи у місцевих царьків…

    Поспілкувавшись із людьми, йдемо за коментарями стосовно аварійної вулиці у Рокосівську сільраду. Тут застаємо лише секретаря ради Любов Михайленко. Жінка каже, що проблеми із стовпами у селі нема, бо їх завезли вже два вагони і подекуди почали встановлювати. А наказувати, де у першу чергу їх ставити, секретарка не збирається. Мовляв, не її це робота. Та й електрики самі знають… І справді, знають. Зате й оминають вулицю Учительську, де живуть скаржники. Така думка у селян, котрі живуть під загрозою ураження струмом…

    Аби остаточно розкласти всі крапки над «і», навідуємося в Хустський РЕМ. Незважаючи на робочий час (15:00) ні начальника, ні заступника на робочому місці ми не застали. Однак секретар повідомила нам, що «шеф» – на виїзді у тому ж Рокосові. Беремо номер його мобільного. За декілька днів після цього нам вдається додзвонитися до «шефа». Останній, почувши про Рокосово, сказав, нехай скаржники знову звертаються письмово, а пресі він, мовляв, не буде давати жодних коментарів. А відтак, кинув трубку. Отож, за велінням таких «відповідальних» і безкарних чиновничків жителі вулиці Учительської й надалі житимуть під страхом ураження струмом, спостерігаючи, як за кількасот метрів від них встановлюють нові стовпи…

    Павло БІЛЕЦЬКИЙ, с.Рокосово, Хустський район

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    "похилилася майже на 45 градусів над дорогою" -и как же это? эта часть предложения лишена смысла.

    Пунктів: 1