Мешканці Закарпаття газом гріють воду, а обігріваються старими котлами на дровах

Газ нині став дорогий. Ще й вигадали доплату за транспортування, ніби дотепер цього не було. Тож, передбачливі й підприємливі закарпатці перед тим, як провести блакитне паливо у свої оселі, - залишили й ті старі котли, які колись «годували» дровами або й кам'яним вугіллям. А тепер багато хто використовує і газ, і дрова. Газом гріють воду, а тепло в батареї йде від старого котла. Кажуть, так ощадливіше. Тому реалізація дров у Берегівському держлісгоспі триває і в січні, хоча теперішня зима й направду видалася теплою, м'якою й без снігу. Але люди і в такому випадку звикли дотримуватися давньої приказки: «Вовк зиму не з'їв!» А це означає, що свою силу найхолодніша пора року ще покаже. І не лише в лютому, а й навіть у березні.

У поточному місяці дрова виписуємо, хай і не так  часто, як до нового року. Але відпускаємо і школам та дитсадкам, і населенню, - каже головний лісничий підприємства Василь Гомада.- Бо добрий газда не чекає ажіотажу, а купляє тепер, аби на осінь були сухими. Дрова ж своєї якості не втрачають. Навпаки – сухі дають більше жару і не так засмічують димоходи.

Цікава й така особливість Берегівського лісгоспу – його територія поширюється й на сусідні адміністративні райони. Наприклад, сімдесят гектарів володінь  «заходять» у Іршавський, 24 – у Мукачівський райони. Тож, дрова у берегівчан закуповують жителі аж чотирьох районів. Окрім Берегівського, Мукачівського й Іршавського, ще й Виноградівського. Бо тамтешні села прилягають до берегівських лісових масивів.

Звернувшись до цифр, дізнаємося, що минулого року бюджетним організаціям лісгоспом продано майже 1700 кубометрів дров твердо- і м'яколистяних порід, населенню – не повних тринадцять тисяч кубів, на власні потреби – для котелень контори лісгоспу і лісництв – залишено 247, а своїм працівникам виписано трохи більше тисячі кубометрів. Якби порівняти останні два роки, то позаторішні цифри приблизно такі ж, як і минулорічні. Може, з деякими поправками. 
На верхньому складі (у ділянці) за дрова метрові населення платить 570, а організації – 850 гривень.

Найбільше дров заготовили у лісництвах імені Маурера і Кідьошському, - зазначає Василь Гомада.

А ще у лісгоспі перепустили через дровокол метрові і переробили їх на короткі 33-сантиметрові – таких реалізували 265 кубометрів. І як у справжнього господаря, зберігається так званий стратегічний запас паливних дров (на знімку). Адже взимку можуть виникати різні несприятливі ситуації – негода, великі сніги, заметілі.. А обігрівати приміщення треба. Особливий наголос у районі за таких непередбачуваних обставин - на школи, дитсадки й лікарні. Бо ж самі господарі завжди готують добрий запас палива…

Василь НИТКА

Фото надане лісгоспом.