МНС не виключає продовження повені на Закарпатті

На Закарпатті підбивають перші підсумки руйнівної повені. Протягом двох днів висока вода чинила шкоду: зносила будинки, затоплювала мости, розмивала шляхи. Одна людина зникла безвісти. Сотні людей були змушені залишити свої домівки.

Закарпаття оцінює розміри природного лиха

Наслідки цієї повені екологи порівнюють із наслідками найпершої у новій історії Закарпаття повені 1998-го року.

Саме вона завдала перших серйозних збитків і руйнувань. Після неї область стала здійснювати ряд протипаводкових заходів: будівництво дамб, укріплення берегів, спорудження польдерних водойм, здатних приймати раптові розливи води.

Цих заходів вистачило на одне десятиліття. І ось знову великі збитки.

Міністерство з надзвичайних ситуацій попереджає про продовження повені на Закарпатті – на річках Карпат триває розвиток тало-дощового паводку з подальшим зростанням рівнів води до трьох метрів.

Помічник начальника Головного управління МНС в Закарпатській області Федір Філіп каже, що з десяти районів області надходять численні повідомлення про збитки.

Повінь у фактах і цифрах

Загалом у зоні лиха мешкає 200 тисяч осіб. Найкритичнішою залишається ситуація на Тячівщині.

Через загрозу прориву дамби у селі Вільхівці евакуювали понад 1200 людей. До родичів уже переселилися кілька сотень селян. Евакуація триває.
Повінь на Закарпатті

Поблизу села Ганичі у річку з'їхала вантажівка. Її водія не знайшли і досі.

У дні повені було залито понад 1100 господарств та понад 121 гектар сільгоспугідь. Зруйновано 305 метрів дамб. Райцентри Хуст та Міжгір'я залишилися без води.

Потягом майже доби було закрито для руху всього транспорту міст через зазвичай невелику річку Іршавка. А оскільки довкола цього моста коло села Сільце є розв'язка міжнародної траси Київ-Чоп, то водіям авто доводилось здійснювати об’їзди від 60 до 100 кілометрів.

Коли вода пішла на спад, а це сталося лише у неділю, з'ясувалося що на крупніших річках - Латориці, Ужі і Тисі змито кілька мостів.

Через зруйнований міст відрізані від світу 60 будинків у Колочаві, це Міжгірський район. Так само пошкоджено 110 метрів дороги, що веде до присілка Гирсовець. Біля села Репинне стався великий зсув ґрунту на сільську дорогу. У Тячівському районі зафіксовано селевий потік.

У райцентрі Хуст підтоплено 130 подвір'їв. Обмежено рух на трасі Мукачеве – Рогатин поблизу іршавської Вільхівки та хустської Сокирниці. Прорвало дамбу і у селі Боржавське. Люди всю ніч її укріплювали, проте вона не встояла.

Рік 2010: від паводку до повені

У травні цього року Закарпаття також пережило водну стихію, однак гідрологи назвали травневий розлив води у низинах не повінню, а паводком, себто щорічним природним процесом.

За словами начальника відділу протипаводкового захисту Закарпатського облводгоспу Тамари Мірочник, цієї весни він був дещо масштабнішим ніж зазвичай, але великих руйнувань не завдав:

"У нас був дуже невеликий резерв часу між минулою хвилею паводку і даними зливами. Була зафіксована за добу знову місячна норма опадів. Ми як могли скинули надлишковий паводковий стік для того, щоб прийняти нову хвилю паводку".

Якщо навесні паводок стався через забиті і захаращені так звані "малі стоки", яри і канали, то зимова повінь сталаося саме через надмір опадів.

Вона ж може бути не останньою цієї зими, бо за останні дві доби у області випала рекордна кількість снігу.

Якщо різко потепліє і цей сніг почне танути – повторення ситуації не уникнути.

Попередження МНС

МНС попереджає про продовження повені на Закарпатті – на річках Карпат триває розвиток тало-дощового паводку з подальшим зростанням рівнів води до трьох метрів.

Збитки тільки збільшуватимуться, бо окрім руйнації будівель вода всмоктується у дорожнє полотно, де, замерзаючи, руйнує його. Дороги Закарпаття потребуватимуть капітального ремонту, передбачають шляховики.

Як боротися з повенями

Наслідками регулярних повеней у прикордонній з Європейським Союзом області стурбовані не лише її жителі та рятувальні служби.

Словацькі екологи, стурбовані ситуацією з карпатськими повенями, пропонують вже приступити до альтернативного проекту – повернення річки Тиса у її старі русла, які були осушені у середині 20-го століття меліораторами.

Перспективи цього проекту коментує вчений-еколог, доцент кафедри екології Ужгородського Національного університету Людвіг Потіш:

"Сусіди прийшли до висновку, що збільшення потужності захисних споруд досягло свого максимуму. Тоді вони повертаються до так званої екологізації управління паводками і ставлять питання про використання старих русел для уповільнення швидкості потоку, тому що саме швидкість потоку є руйнівною".