Москаль направив звернення Порошенку про злочини "Айдару"

На Луганщині військові «Айдару» обстріляли з гранатомета голову РДА одного району й викрали 1-го заступника голови РДА іншого. Керівник військово-цивільної адміністрації Луганської області Геннадій Москаль направив звернення Президенту України Петру Порошенку, в якому цілковито підтримує необхідність наведення порядку в так званих добровольчих «кишенькових» формуваннях.

– Луганська обласна адміністрація – єдина з усіх обласних адміністрацій в Україні, яка не має охорони, – йдеться в зверненні. – Сюди може зайти будь-яка людина, що потребує допомоги. Особисто я ніколи не мав і не маю ніякої охорони, але, на жаль, зараз обставини складаються так, що носії державної влади в області потребують захисту, оскільки так звані добровольчі батальйони почали скоювати злочини проти представників президентської вертикалі – обласної та районних державних адміністрацій. Наведу тільки два показові злочини, скоєні військовослужбовцями батальйону «Айдар», частина з котрих не воюють, а компрометують тих бійців батальйону, яка дійсно захищає територіальну цілісність і суверенітет України на передовій.
У ніч з 18 на 19 вересня 2014 року військові батальйону «Айдар» обстріляли з гранатомета квартиру голови Марківської районної державної адміністрації Черніка В. О. В момент обстрілу голова РДА був дома разом із дружиною, котра на той час виконувала обов’язки голови Марківського районного суду. В результаті прямого влучення гранати в спальню дружина В.Черніка отримала важкі травми й була госпіталізована в один із лікувальних закладів Харкова. В.Черніку надали медичну допомогу на місці. Незважаючи на те, що чітко відомо, представники якого саме «крила» батальйону «Айдар» скоїли злочин, їх навіть не затримували, а не те, що притягали до кримінальної відповідальності. Під час моїх робочих поїздок у Марківський район люди в першу питають, коли будуть знайдені злочинці. На жаль, я не можу відповісти на це питання.
І другий злочин із цієї ж серії. 25 листопада 2014 року був викрадений 1-й заступник голови Новоайдарської районної держадміністрації Мякоткін І.В. Злочинці відомі – це військовослужбовці «Айдару», однак їх також не притягнули до кримінальної відповідальності. І.Мякоткін отримав тяжкі тілесні ушкодження й досі перебуває на лікуванні.
Мешканці Луганщини часто запитують мене з докором: «Якщо ви не можете захистити своїх підлеглих, то як бути нам, пересічним громадянам?» Подібним безчинствам добровольчих формувань має бути покладений край. Той, хто воює, заслуговує на медалі, ордени, всенародну любов і повагу, а той, хто грабує, мародерствує, викрадає людей, має пожиттєво сидіти в тюрмі.
Наводжу текст листа, адресованого мною 1 грудня 2014 року начальнику Генерального штабу Збройних сил України Муженку В.М., де другий злочин описаний більш детально:
«Начальнику Генерального штабу Збройних сил України
Муженку В.М.

25.11.2014 приблизно о 16-30 год. невідомі особи у камуфльованій формі з території складських приміщень ( територія яку орендує донька Мякоткіна І.В.) розташованих в с. Дєнєжникове, вул. Октябрьська, 1, Новоайдарского району забрали Мякоткіна Ігоря Вадимовича, 22.01.1966 р.н., мешк.: с. Новоайдар, кв. Мира, 8/21, який є заступником голови Новоайдарської райдержадміністрації, та його знайомого Полтавського Ігоря Михайловича, 06.12.1967 р.н., мешк.: с. Новоайдар, вул. Зарічна, буд. 1-В.
На автомобілі ВАЗ- 21093 о д/з 134-99 АХ, 1997 р.в., червоного кольору що належить Полтавському І.М. невідомі особи відвезли Мякоткіна І.В. та Полтавського І.М. в комендатуру батальйону "Айдар", що розташована у м. Щастя, Новоайдарського району, Луганської області (територія Щастинської школи міліції). Мякоткін І.В. та Полтавський І.М. були затримані військовослужбовцями батальйону "Айдар" у кількості 5-ти чоловік.
Причиною їх затримання стало виявлення на території складських приміщень державного прапору Республіки Сербія, георгіївських стрічок у кількості 10-ти штук, печаток різних фірм і підприємств, зареєстрованих на ім'я Мякоткіна І.В. та членів його родини. Серед вищезгаданих печаток була й печатка в/ч № 1236 Збройних сил СРСР ( яка на сьогодні не є дійсною).
При затриманні вищезазначених, на території ферми знаходився військовий комендант Новоайдарського району Рженепецький Микола Едуардович, який на дану ситуацію не вплинув і не відреагував.
Після затримання Мякоткін І.В. і Полтавський І.М., були доставлені військовослужбовцями в комендатуру батальйону "Айдар", розташовану в м. Щастя, де були поміщені в підвальне приміщення.
Пробувши близько години в підвалі комендатури, затримані почули від військовослужбовців, що до комендатури приїхали озброєні співробітники міліції і ведуть переговори з керівництвом батальйону "Айдар" щодо їх звільнення.
Через 2-3 години затриманим зв'язали руки, на голови одягли мішки і завантаживши в автомобіль ( це був нічний час) вивезли з території комендатури в один із будинків розташований на території Станично-Луганського району Луганської області, в район 4-го ставка охолоджувача Луганської ТЕС, що належить Антипову О.М, колишньому губернатору Луганської області, в якому нині мешкають військовослужбовці батальйону "Айдар".
Там затриманих завели в якесь приміщення, розвели по різних кімнатах, після чого почали застосовувати різного роду міри фізичної дії, звинувачуючи в пособництві сепаратистам. Вимагали назвати дані, паролі й місця зустрічей з особами що підтримують терористичну організацію «ЛНР».
Данні дії супроводжувалися пострілами в повітря з вогнепальної зброї. Через декілька днів, точну дату затримані вказати не можуть, оскільки не орієнтувалися в часі - Мякоткіна І.В. вивели з приміщення сказавши, що ведуть на розстріл. Приблизно через 30 хвилин його привели назад і Мякоткін І.В. сказав Полтавському І.М. , що замість розстрілу йому відрізували першу фалангу мізинця на правій кисті, яку поклали йому в кишеню брюк. Через деякий час їх знов розділили і Полтавський І.М. почув постріл в сусідній кімнаті, де знаходився Мякоткін І.В., і його гучний стогін. Потім зайшли до нього в кімнату і сказали, що Мякоткіна вбили, і якщо він не зізнається в сепаратизмі, то з ним буде теж саме.
Через деякий час його привели в кімнату, де знаходився Мякоткін І.В., і Полтавський І.М. став робити Мякоткіну медичну допомогу.
За час їх знаходження у батальйоні, приблизно кожні три години, здійснювалася зміна осіб, які їх охороняли. Кожного разу при зміні охорони, останні їх починали бити різними предметами. Зазначені особи знаходилися у камуфльованій формі, обличчя були закрити масками типу «балаклава». Між собою по іменах невідомі не спілкувалися і не називали свої позивні.
30.11.2014 військовослужбовці батальйону "Айдар" посадили Мякоткіна І.В. та Полтавського І.М. в автомобіль імпортного виробництва, ймовірно «Нісан» пікап темного кольору, і доставили в с. Новоайдар до магазину "1+1", після чого їх пересадили в автомобіль Фольксваген "Гольф-2" д/з 2108 В1, що належить оперуповноваженому УСБУ в Дніпропетровській області Матвееву Андрію Олександровичу. Останній доставив Мякоткіна І.В. і Полтавського І.М. в Новоайдарську районну лікарню з тілесними ушкодженнями, а саме:
- Мякоткін Ігор Вадимович, з попереднім діагнозом: сочетала травма; ЗЧМТ; струс головного мозку; множинні удари і гематоми м'яких тканин тулуба; верхніх і нижніх кінцівок; забій правого променезап'ясткового суглоба; закритий перелом ліктьового відростка лівої променевої кістки; баротравма лівого вуха; ушкодження барабанної перетинки лівого вуха; вогнепальне поранення ноги.
- Полтавський Ігор Михайлович, з діагнозом: множинні удари і гематоми м'яких тканин обличчя, верхніх і нижніх кінцівок.
Незважаючи на те, що засоби масової інформації не були проінформовані про даний випадок, на території Луганської області даний випадок набув дуже великого резонансу. Про нього постійно йдуть розмови, які доповнюються різними домислами, та догадками – що, в першу чергу, компрометує мене, як Уповноваженого Президентом України на виконання функції державного управління територією підконтрольної українському Уряду, та компрометує Збройні сили України в цілому.
26 листопада 2014 року мною на Ваше ім’я було відправлено Урядову телеграму наступного змісту:
«У Р Я Д О В А 26.11.2014 р.
Начальнику Генерального штабу Збройних Сил України - МУЖЕНКО В.М.
25. 11. 2014 року о 16-30 годин в Новоайдарському районі Луганської області в с. Денежникове військовослужбовцями в/ч 0264 (батальйон Айдар) було незаконно позбавлено волі 1-го заступника Голови Новоайдарської РДА Мякоткіна І.В. 1966 р.н.
Мякоткіна І.В. утримують в військовій частині розташованій у м.Щастя.
Прошу терміново прийняти міри щодо визволення даної людини, а винних в зухвалому викраденню притягнути до суворої відповідальності.
Ще раз звертаюся з вимогою, заборонити військовослужбовцям виконувати функції правоохоронних органів.
Голова Луганської ОДА , Г.Г. Москаль»
Але, незважаючи на отримання даної інформації, Ви навіть пальцем не поворушили і не чого не зробили для уникнення даного інциденту.
На неодноразові намагання правоохоронних органів забрати Мякоткіна І.В. з території батальону «Айдар», керівництво відповідало, що такого у них не має і ніколи не було.
Запитую Вас, як керівника Генерального штабу : батальйон «Айдар» - це військова частина Збройних сил України? - чи це НКВД, зразка 1937 року; чи може Геспапо, зразка Другої Світової війни??? Надайте мені чітку відповідь - чи в змозі Ви керувати даним збройним формуванням ?
Інформую Вас, що згідно Кримінального Кодексу України «злочини проти основ національної безпеки України», розслідуються виключно Службою безпеки України. Затримувати, і утримувати поза межами місць, які вказані в Законі про попереднє ув’язнення - категорично забороняється.
Згідно статті 28 Конституції України «Кожен має право на повагу до своєї гідності. Ніхто не можу бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому що принижує його гідність , поводженню чи покаранню.
Згідно ст..29 Конституції України «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не можу бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.»
Згідно ст..62 Конституції України « Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».
Запевняю Вас, що поки я буду Головою Луганської облдержадміністрації всі, без виключення, будуть жити з дотриманням норм законів України.
З огляду на викладене, прошу терміново по даному факту призначити службове розслідування; встановити винних; передати матеріали розслідування до військової прокуратури, для притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Відповідь прошу надати мені в термін визначений чинним законодавством України»

Жодної реакції на цей лист так і не було.
Раніше ми попереджали, що у випадку відсутності адекватної реакції на злочини добровольчих формувань будемо змушені оприлюднити подібні факти в засобах масової інформації. Іншого способу привернути увагу до цієї проблеми, яка виходить за межі всього допустимого, у нас немає. Якщо реакції не буде й далі, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація і в майбутньому залишає за собою право інформувати громадськість про реальний, а не створений деякими ЗМІ героїчний образ окремих добровольчих формувань. Які, дякуючи замовним матеріалам у ЗМІ, стали вже більш героїчними, ніж УПА.