ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Михайло Рівіс: Для Закарпаття, яке називають воротами в Україну, сьогодні найважливішим є стан доріг

    14 листопада 2019 четвер
    Картинка користувача uaengeditor.
    Михайло Рівіс: «Потрібні добрі дороги, аеропорт та інше, щоб не на словах вважатися європейським регіоном»

    Як минає нинішній рік і чим житиме в наступному найзахідніша область України — Закарпатська? Про це наш кореспондент розмовляє з головою обласної ради Михайлом РІВІСОМ. 

    — Михайле Михайловичу, в обласної ради, яка серед іншого контролює витрати з місцевої скарбниці, безумовно, є пріоритетні напрями використання коштів.

    — Для нас як для прикордонної області, яку ще називають воротами в Україну, нині найважливіший стан доріг. Цей пріоритет визначено ще тоді, коли на чолі виконавчої гілки влади став Геннадій Москаль. Тепер автошляхи — і державного значення, і місцеві — вперше розбудовують із належною якістю.

    — Але ж про дороги ніколи не переставали говорити.

    — Великі зрушення сталися через те, що запрацював Державний дорожній фонд, а також Фонд регіонального розвитку. Є позитив і від митного експерименту, хоч із ним не все виходить так, як планували: отримали лише кілька десятків мільйонів гривень попри можливості залучати в галузь значно більші кошти.

    — Мало не щодня з’являються повідомлення, які автошляхи відновлено, — чи середнім ремонтом, чи капітальним.

    — Щоб повсюдно мати добрі дороги, області потрібно 3 мільярди гривень. За браком таких коштів зосереджуємося на центральних автомагістралях або на тих, які ведуть до туристських об’єктів. Бо краще повільно йти до мети, ніж швидко знаходити відповіді, чому ми цього не можемо робити.

    — А що з об’їзною дорогою довкола Берегового?

    — Проектом не лише закарпатського чи навіть загальноукраїнського, а європейського масштабу назвав цю будову, яку фінансують за пільговим кредитом Угорщини, Геннадій Москаль. Таку оцінку він дав на недавньому засіданні ради регіонального розвитку області. Нарешті завершено викуп земельних ділянок, через які дорога має пролягти. Тож угорська автомагістраль М3 з’єднається з українською Київ — Чоп, це підвищить і комфортність, і швидкість на автоперевезень.

    Ще в пріоритетах  дорога Перечин — Свалява — Липча. Нині вся в руїнах, однак після її відновлення можна буде скоротити відстань до міжнародної траси Київ — Чоп на 40 кілометрів для половини жителів області. Ця справа варта тисяч збережених коліс і тонн заощадженого пального.

    Не закрили жодного соціального об’єкта

    — Неодноразово керівництво області наголошувало, що серед основних завдань бачить збереження мережі освітніх, медичних і культурницьких закладів.

    — На Закарпатті за ці кілька років не закрито жодного об’єкта соціальної сфери, і це вважаю чи не найбільшим здобутком державних керівних структур, а також депутатського корпусу. Роботу багатьох закладів, на які не вистачає коштів із держбюджету, дофінансовуємо з обласного. 

    У деяких напрямах розширюємо мережу соціальних закладів. В області додалося станцій швидкої допомоги. Те саме можна сказати й про дитячі мистецькі школи — їх кількість не скоротилася, а зросла.

    — Без проблем, мабуть, таки не обходиться?

    — Однією з них була нестача коштів для заробітних плат медпрацівників, а також техперсоналу в освітніх закладах. Розрив у бюджетних коштах на це становив 126 мільйонів гривень. Питання вирішували на особистій зустрічі Геннадія Москаля з главою уряду Володимиром Гройсманом у Києві, після чого в область надійшло 46 мільйонів медичної субвенції. Тож заборгованість перед працівниками цієї галузі повністю ліквідовано. З’явилася чітка перспектива виплати заборгованих зарплат й іншій категорії працівників, про яку щойно йшлося.

    — Цими днями формується бюджет наступного року.

    — В його основу закладаємо ті самі принципи, про які йшлося  на початку, — збереження. Тобто якщо кажемо, що хочемо зберегти мережу соціальних закладів і вони нам потрібні, то повинні подбати про кошти для них. Не відмовляємося повністю від оптимізації: якщо бачимо, що в якійсь школі один учень, якого навчають п’ятеро вчителів, то, звісно, надамо такому учневі шкільний автобус. Бо ж не варто платити, за те, що суперечить здоровому глузду.

    Робочу силу — додому

    — На економіку Закарпаття, яке має спільні кордони з чотирма країнами Євросоюзу, істотно впливає трудова міграція. Дедалі більше не вистачає кваліфікованих працівників.

    — Можна відповісти, що розв’язання цієї проблеми залежить від розміру заробітних плат. Але з цим не так усе просто. У лідерів економіки області — підприємств «Джейбіл», «Ядзакі» та деяких інших зар­плата кваліфікованих робітників сягає 18 тисяч гривень. За рівнем середньомісячних зарплат наш регіон вийшов на п’яте місце в країні, але це не зупиняє багатьох від виїзду. Утвердилася, на жаль, тенденція, яку тепер важко здолати.

    — Тож як повертати робочу силу додому?

    — Про ситуацію з трудовими мігрантами мені відомо зсередини, бо тісно спілкуюся з партнерами в Чехії, до якої найбільше виїжджають закарпатці. Так-от, через значний наплив мігрантів рівень їхніх зарплат там почав знижуватися. Це спрацьовує на користь України. Виведення з тіні заробітних плат, а також підняття в Україні мінімальної, над чим наполегливо працює уряд, теж дає позитив.

    Друзі за кордоном — не для галочки

    — Закарпаття активно розвиває транскордонні зв’язки.

    — Маємо угоди про співпрацю з п’ятьма чеськими краями. Для прикладу, друзі з чеської Височіни за десять років вклали у ремонт наших шкіл і дитсадків понад 80 мільйонів гривень. У жовтні пройшли дні, присвячені 100-річчю створення Чехословацької Республіки. Тоді масштабні заходи з цієї нагоди чехи проводили за межами своєї країни у Словаччині, Брюсселі та на Закарпатті. Бо край, як відомо, автономно входив до складу першої держави чехів і словаків, створеної після Тріанонського договору.

    Нині не лише обласні рада й адміністрація, а будь-який орган місцевого самоврядування, депутат можуть презентувати власні проекти, знаходити партнерів і залучати кошти у свою громаду чи на округ на умовах співфінансування. Економічну співпрацю між регіонами покликаний налагодити Чеський дім, його нещодавно відкрито в Ужгороді.

    — Відомо про плідні контакти з німецьким регіоном Верхня Франконія.

    — Із цією землею дружимо 17 років, і нині нам дали змогу провести навчання лікарів в одній з найкращих психіатричних клінік у місті Байрот. Навчання, яке профінансував уряд Німеччини, було спрямоване на те, щоб здійснювати реабілітацію учасників АТО за новітніми методиками. Лікарі здобули безцінні фахові знання, повернулися додому і вже застосовують їх на практиці.

    Закарпатським досвідом налагодження міжнародних зв’язків на рівні регіонів можуть скористатися й інші області України. Ми готові стати локомотивом для їхнього налагодження. Адже в цих зв’язках великий потенціал європейського вектора розвитку.

    В інфраструктурних проектів  всеукраїнський масштаб

    — Наприкінці минулого року Євросоюз відкликав майже 10 мільйонів євро, наданих у вигляді грантів на реконструкцію трьох контрольно-пропускних пунктів на Закарпатті. Чи є надія відбудувати ці пункти, надати їм європейського вигляду?

    —  Державна фіскальна служба сказала, що відбудовуватиме ці пункти за власні кошти. Вважаю, що причиною неосвоєння коштів стала корупційна складова. Була незрозуміла боротьба за тендери. Ми кілька разів зверталися до технічного секретаріату й до уряду із проханням передати право на організацію тендерів Закарпаттю, та цього не сталося. Тож маємо фактично зруйновані пункти пропуску, оскільки роботи було розпочато, та вони так і застигли на цьому етапі: пункти розібрали і не змонтували. Тепер стоять самі їхні скелети. Працівники КПП не мають належних умов для роботи, а подорожні застрягають у багатогодинних чергах на кордоні. За все це винні посадові особи мають персонально відповісти.

    — З аеропорту Ужгород перші літаки злетіли в повітря майже століття тому, а ось уже третій рік здійснюються регулярні рейси.

    — Що справа нарешті зрушила з місця — особлива подяка голові облдержадміністрації Геннадієві Москалю, який не просто переконав Украерорух у тому, що аеропорт у найзахіднішій точці України потрібен, а й їздив до Кельна, щоб владнати питання. На сьогодні маємо позитивний підсумок міжнародного аудиту, очікуємо офіційного його підтвердження з EASA.

    Одна з останніх новин у  транспортній інфраструктурі — початок руху потяга, що з’єднав залізничним полотном європейської ширини Мукачево і Будапешт. Українці матимуть змогу швидко і без затримок на кордоні (митний огляд здійснюватимуть під час руху) дістатися до столиці сусідньої країни.

    Імунітет проти розбрату

    — На адресу найчисленнішого після українців етносу Закарпаття угорського часом звучать звинувачення в сепаратизмі. Яке ваше ставлення до цього?

    — Обласна рада неодноразово робила заяви з цього приводу: депутати наголошували на безпідставності таких звинувачень. Розслідування, здійснені СБУ та Нацполіцією, встановили виконавців вибухів і підпалу офісу угорської громадської організації. Чітко простежується замовний і провокативний їх характер. Виконавці були з Польщі, Придністров’я, але жодного разу — із Закарпаття. За всі роки української незалежності в нас не було міжетнічних сутичок, тертя на цьому ґрунті. Зруйнувати нинішню мирну ситуацію, хоч би як комусь хотілося, не дамо.

    Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Письмо редактору