Михайло Рівіс - про адмінреформу: Старими методами нового результату не досягнете

Як просувається децентралізація на Закарпатті та чи підтримуватиме її новий склад обранців, - поділився голова обласної ради Михайло Рівіс під час інтерв’ю на ОДТРК «Тиса-1» у програмі «Про головне» з Михайлом Данканичем.

- Дуже важливе питання, яке не змогли вирішити депутати попереднього скликання – це адмінреформи. Наприкінці літа не дали можливість певним територіальним громадам об’єднатися. Ваше бачення, чи не виникатиме подібне у новій раді, чи будуть підтримувати це депутати, і яка співпраця з офісом реформ Закарпаття з питань децентралізації?
- Я безпосередньо курував Офіс реформ у Закарпатській області в якості заступника голови обласної держадміністрації, тому чітко орієнтуюся в цій проблемі. Скажу одне: якщо людям не показати переваги таких об’єднань, то відповідно вони це гальмуватимуть. Задля того, аби продемонструвати краянам, що це їм вигідно, у бюджеті країни закладено півтора мільярда гривень для стимулювання об’єднаних громад, надання їм коштів на розвиток інфраструктури. До прикладу, кошти які буде отримувати тячівська громада, - буде найкращим аргументом, чи потрібно їм об’єднуватися, чи ні. Заганяти їх, як колись у радянські часи, чи об’єднувати в райони або інші общини, - це дикість. У нинішній обласній раді можемо прийняти лише перспективний план об’єднання громад, який рекомендуватиме, що громада матиме і яким зваженим бюджетом володітиме. Тоді зможемо самі себе забезпечити якісними медициною, освітою, послугами газу й електрики. Якщо це не зробити, то перебуватимемо у нинішньому стані і не зможемо себе розвивати. Якщо громада, яка зробила перший крок – об’єдналася, буде іншим демонструвати свою успішність, то завтра цим шляхом слідуватиме більше людей. Закарпатська обласна рада не може здійснювати адміністративну реформу. Люди повинні її робити самостійно і з власної ініціативи.
- До речі, щодо перспективного плану, то якраз він і викликав частково обурення у певних районах, де прозвучало, зокрема, на Великоберезнянщині, що у разі об’єднання кількох сіл в одне, люди не зможуть вижити, бо в тих населених пунктів немає доходів.
- Це була заполітизована ситуація. Тому що ніхто не відміняє дотації з державного бюджету, ніхто не кидав громади напризволяще. Навпаки, їм пояснювали, як вони зможуть розвиватися і краще розкривати свій потенціал. До прикладу, Великоберезнянщина має унікальні природні можливості, прекрасну гірськолижну базу «Красія». То чому не ставити перед собою питання об’єднуватися в одну громаду і використовувати землі для розвитку та залучення іноземних і внутрішніх інвестицій. Саме цим має користуватися безпосереднього громада, а не районна адміністрація чи райрада. Це все буде винесено на розгляд місцевої громади. Тому що в їх власності знаходяться землі, а не так як зараз – землі за межами населеного пункту. І хто їх розприділяє? І коли ми зараз спостерігаємо, як по 2-4 гектари закарпатських земель виділяють жителям Тернополя, то скажіть, це правильно?!
- Я так зрозумів, що Ви хочете, аби адмінреформа наповну запрацювала?
- На Ваше питання відповім висловом відомої французької кутюр’є Коко Шанель: «Якщо хочете отримати те, що раніше не отримували, спробуйте робити те, чого раніше не робили». Тому що, старими методами нового результату не досягнете.