Минулорічну роботу медичних закладів проаналізували в Ужгородській міськраді

Результати роботи всіх міських медичних закладів протягом минулого року і плани на 2017-ий проаналізували сьогодні на засіданні в Ужгородській міській раді.

Начальник відділу охорони здоров’я Василь Решетар підсумував основні тенденції захворюваності у 2016-му, що вдалося зробити для поліпшення умов у закладах, закупівлі обладнання.

Загалом, на галузь охорони здоров’я Ужгорода, із субвенціями з державного бюджету, протягом минулого року використано понад 103 мільйони гривень, повідомляє прес-служба міськради.

Міська влада виділяла суттєві кошти на поліпшення умов у закладах. На поточні і капітальні ремонти ремонти медустанов з Програми соціально-економічного розвитку Ужгорода минулого року спрямували понад 7,5 мільйонів гривень. Створено міську кисневу станцію, значні ремонти зроблено в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини. Повністю профінансовано всі 10 міських програм із додатковим виділенням грошей для окремих категорій хворих, почала роботу перша в Ужгороді виїзна бригада паліативної допомоги.

На кількох об'єктах провели капремонти - за кошти субвенції з держбюджету та співфінансування з міського бюджету. Зокрема, вперше з часів побудови основного корпусу Центральної міської клінічної лікарні (на БАМі) проведено капітальний ремонт терапевтичного відділення та якісно оновлено відділення захворювань органів дихання міської дитячої лікарні.

Відзначалося, що за підсумками 2016-го Ужгород, на жаль, має від’ємний природний приріст населення – дещо знизилася народжуваність і трохи зросла смертність. Проте малюкова смертність знизилася у порівнянні з попереднім роком майже удвічі. Є і стійка тенденція, вже другий рік поспіль, зниження інвалідизації працездатного населення. Хороші також показники роботи фтизіатричної служби, а, як відомо, захворюваність на туберкульоз значною мірою – соціальна проблема.

У цьому ж році очікують, що на державному рівні будуть запроваджені радикальні кроки із практичної реалізації загальнодержавної медичної реформи, зміни формату надання послуг. Міська ж влада планує капітальні ремонти 4 сімейних амбулаторій і на це вже готова проектно-кошторисна документація, оновлення у фізіотерапевтичному, стерилізаційному та кардіологічному відділеннях ЦМКЛ, капремонти відділення раннього дитинства і мансардного поверху дитячої міської лікарні, даху, харчоблоку, жіночої консультації пологового будинку тощо.

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв відзначив роботу медиків, їхню високу кваліфікацію, але наголосив на кількох аспектах.

По-перше, проблемою залишається лікування в місті мешканців інших районів Закарпаття. «Головні лікарі нестимуть персональну відповідальність за лікування пацієнтів з інших районів, областей без компенсації чи страхових полісів, що передбачено рішенням виконкому з серпня минулого року. Звичайно, не йдеться про ургентні випадки, коли потрібна допомога з порятунку життя людини», – закцентував Богдан Євстафійович.

По-друге, просив керівників підрозділів орієнтувати всіх працівників постійно пам’ятати: до лікарів люди приходять із бідою, проблемами і треба на це зважати, чуйно ставитися, використовувати всі можливості допомогти, особливо соціально незахищеним пацієнтам.

Присутня на засіданні заступник керівника департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавета Біров зазначила, що 80% скарг на охорону здоров’я виникають через проблеми комунікації, невміння чи небажання належно спілкуватися з пацієнтами.

Підняли і питання, що багато захворювань, у тому числі онкологічних, виявляють не на ранніх стадіях, а вже в запущеній формі. Єлизавета Біров запропонувала використати практику проведення скринінгу населення інтернами медичного факультету УжНУ, як, наприклад, коли проводяться акції з вимірювання тиску, експрес-аналізів щодо підвищення рівня цукру в крові тощо і це допомагає у ранній діагностиці.

Медики нарікали, що ціни на ліки в аптеках дуже суттєво різняться, що окремі препарати, які значаться у протоколах лікування, заборонені для закупівлі державними закладами. Йшлося також про те, що прості і дешеві засоби, у тому числі через ProZorro, ніхто не хоче постачати, продавці не беруть участі у закупівлях. Міський голова тут же дав доручення промоніторити ціни на препарати, які закуповуються для закладів і їх використання та сформувати пропозиції, як змінити ситуацію.

Спеціалісти поліклініки наголосили, що найдешевше лікування – амбулаторне. Варто не класти у стаціонар тих, кому можна надати допомогу в умовах поліклініки чи денного стаціонару, але для цього його можливості, свого часу скорочені, потрібно розширити. Необхідно скеровувати окремих пацієнтів із приймального відділення ЦМКЛ на поліклінічний прийом або ж у відділеннях стаціонару виділяти ліжка, де хворі прийматимуть лише певні процедури, ліки, проходитимуть обстеження і йтимуть додому. У цьому зв'язку обговорили також можливості "хірургії одного дня"– надання допомоги пацієнтам, яким проводять нескладні втручання. Це, наголошувалося – резерв ефективнішого використання коштів, яких на медичну галузь катастрофічно не вистачає.

Саме тому окремо будуть вивчені питання ефективності функціонування деяких структурних підрозділів, а також їх реорганізації.