На презентації нового роману Любки в Ужгороді книжки розхапали за годину

Закарпатський письменник Андрій Любка презентував в Ужгороді свою нову книжку «Карбід». Герої цього авантюрного роману – представники «бізнесу», який не одне десятиліття процвітав на Закарпатті – контрабандисти.

«Бізнесу», що опинився в центрі уваги українських ЗМІ цього липня, під час перестрілки в Мукачеві. Андрій Любка писав роман до цих подій, але вихід твору і перестрілка майже збіглися у часі. Сюжет розгортається саме минулого літа, коли у вигаданому містечку Ведмедів група ентузіастів вирішує збудувати Фонтан Єдності з Європою. Щоправда, під фонтаном замасковане дещо інше – контрабандний тунель.


Сам автор каже, що називати «Карбід» романом про контрабанду – не зовсім правильно. Насамперед це роман про трагедію ідеаліста. Все ж читачів точно зацікавлять контрабандні схеми, описані в романі. Адже попри свою фантастичність, вони взяті із життя. Чого тільки варта історія, що трапилася кілька років тому в Ужгороді, де під кордоном із Словаччиною правоохоронці знайшли технічно оснащений таємний тунель з кількома мільйонами контрабандних цигарок.

«Неможливо подолати контрабанду, бо вона була у всі часи, – переконаний Андрій Любка. – Вона виникає там, де є кордони і різниця у цінах. Контрабанда буде у будь-якому разі, навіть якщо новий губернатор Москаль почне дуже активно їй протидіяти, як ніби він намагається. Вона все одно існуватиме, бо у ній зацікавлені всі сторони. І не лише наша. Численні ув’язнення зі словацького боку і з угорського боку свідчать про те, що це – спільний бізнес. Тому вона буде і далі просочуватися через кордони і закінчиться так, як закінчилась польсько-німецька контрабанда, коли зникли кордони ЄС».


100 способів контрабанди


Вихід роману «Карбід» мав ще один історичний збіг: у липні цього року у закарпатському Мукачеві стався збройний конфлікт. Одна з версій причин перестрілки – переділ контрабандних потоків. Реальні події підігріли інтерес до книжки, а сам автор нагадав – почав писати книжку два роки тому і мав на меті зовсім інше: показати цікавих персонажів, які уособлюють саму Україну.

Та все ж у романі описані 100 способів контрабанди. «І нічого не треба вигадувати, весь зоопарк у тебе перед очима», – жартує Любка. На те, чи щось є у книжці з власного практичного досвіду, Андрій відповів: «Часом коли мене на кордоні питають, чи везу я алкоголь, кажу, що везу, але внутрішньо, у собі. Мені ніколи не був цікавим цей різновид занять, бізнесу. Але моя родина у 90-их роках, мій вітчим займався не зовсім контрабандою, а перевезенням різних товарів з Угорщини. Це були продовольчі товари, мандарини, макарони тощо. Радше він вкладався у цю норму, яку можна було перевезти. Це був такий собі транскордонний бізнес, тому змалку я це споглядав».


Знайомити читачів з новим твором Любка розпочав не і з Закарпаття, а з Праги, потім побував у Чернівцях, Львові, а вже згодом у рідному Виноградові і, зрештою, в Ужгороді.

Відбою від читачів на презентації в Закарпатській обласній бібліотеці у Андрія Любки не було. Книжка розійшлася за годину, що на подібних презентаціях є рідкістю. Журналісту Радіо Свобода все ж один примірник дістався. Майже контрабандним шляхом.


Ірина Бреза