На Закарпатті осінь прощається з теплом? Подбай про дрова!

Насамперед варто зазначити: протягом останніх років обласна влада Закарпаття через дороговизну природного газу робить наголос на переході котелень закладів державного і комунального підпорядкування на альтернативні види палива. У наших умовах – це насамперед дрова і перероблена з них продукція та інші відходи лісозаготівлі й деревообробки.

Саме про це й ведемо мову з провідним інженером із лісозаготівлі Берегівського лісгоспу Михайлом Буркалом. Людина це досвідчена, фахова і любить свою справу. А ще Михайло Васильович – справжній патріот краю і великий поборник захисту лісів і загалом природи. За його словами, останнім часом люди у всьому світі, та найперше ми, європейці, нарешті усвідомили: дане Всевишнім довкілля слід зберегти! Бо тут нам жити! Бо немає двійника у планети Земля, немає кращої землі й природи, ніж наша, українська. А тим паче, такої краси й величі, як гори Карпати і долини під ними!.. До прикладу, угіддями цього низинного лісгоспу протікають малі й великі потоки, дві річки – Боржава й Тиса. Ростуть тут чудові дубові гаї й вікові дерева інших твердолистяних порід. Це – все неоціненний природній скарб!.. До того ж – це багатство постійно оновлюється. Та за ним слід уміло доглядати, як і за всім живим.  Великої шкоди лісам цього року завдали вітровали.

Тепер лише можна згадувати, що погода нинішньої весни й початку літа видалася вкрай несприятливою. У горах, а подекуди і в низинній частині Закарпаття, заморозки зі снігопадами змінювалися інтенсивними затяжними зливами, які підсилювалися рвучкими вітровіями. Збитків нанесено не тільки селянам і фермерам. Чималої шкоди, на жаль, подекуди завдано й лісам. Зокрема,  територією державного підприємства «Берегівський лісгосп»  25 квітня пронеслися сильні вітровії. Вітровалами поламано й понівечено дерева на значних площах.

За словами директора Берегівського лісгоспу Богдана Шойного,  стихією пошкоджено понад півтисячі гектарів лісів. Пошкодження – різної інтенсивності: сильної - майже півсотні гектарів, середньої – 139 гектарів, решта площ - слабкої.

Уже в травні фахівцями лісгоспу разом з представниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства (ДСЛП) «Львівлісозахист» було проведено лісопатологічне обстеження. Тобто відразу ж повідомлено про появу ознак погіршення санітарного стану насаджень, перелічено низку заходів, які слід провести, аби не дати пропасти поваленим деревам. Фахівці визначили також осередки шкідників і хвороб.

Слід наголосити, що лісопатологічне обстеження проводили  рекогноцирувальним методом з веденням відповідного журналу.  Отже, уточнено границі ділянок, у яких згодом провели вибіркові санітарні рубки. Це здійснювалося шляхом проходження по периметру та по ходових лініях. Мета – ставилася чітка: визначити  видовий склад хвороб, шкідників та інших патологій насаджень, встановити ступінь пошкодження дерев, які підлягають обов'язковій вирубці згідно вимог «Санітарних правил у лісах України».

Отже, пошкоджений ліс відтоді розробляється. Поламані вітрами стовбури вирізають і відправляють на переробку. А тонші й покришені залишки пускають на дрова. Тут до всього ставляться по-господарськи ощадливо. Адже дуб – деревина вартісна.

ФАКТ. Закарпатці – люди практичні. Тому добрий господар заздалегідь дбає про тепло в оселі. Навіть, якщо в ній і газове опалення. Адже теперішнього часу кожна пізня осінь і зима, незважаючи на прогнози синоптиків, може раптово завихорити холодами і несподіваними сніжними витівками. Та й сподіватися на низькі ціни на блакитне паливо не доводиться. Бо ж уже з кінця літа нас, споживачів, готують до того, що здорожчання невідворотне. Тож, чому б не придбати на зиму й дрова? Тим паче на Закарпатті – найбільш залісненому регіону України.

У процесі рубок головного користування Берегівський лісгосп мав заготовити десть тисяч кубометрів дров.

• Але у зв'язку з вітровалами, - продовжує нашу розмову Михайло Буркало, - змушені проводити й додаткові  вибірково-санітарні рубки.

Отже, на пошкоджених вітровалами площах лісгоспівці до кінця року заготовлять іще 9 тисяч кубометрів. Загалом. Буде 19 тисяч кубічних метрів дров. Переважно - твердих порід: дуба, бука, граба, ясена.

Наразі завозять паливо до котелень сільських рад і Берегівського медичного коледжу. Заготівля триває насамперед власними силами -у кожному з чотирьох лісництв працюють свої бригади. Але залучені, зважаючи на сезонність і гостру потребу, й підприємці з таких товариств, як «Нумінатор», «Кодекс», фізичні особи-підприємці Балог, Куберка…

Щодо ціни, то для бюджетних установ кубик коштує (з ПДВ) – 1125 грн з доставкою. Подешевшало – було 1185 грн. А населенню виписують за 570 грн. кубометр метрових. Дотепер теплі, навіть жаркі дні вересня розслабили людей. А ось останніми днями всім треба. Тож, за день у середньому відправляють споживачам до сотні кубиків. Попит поволі буде задоволений. Найбільше дров наразі заготовляється у лісомисливському лісництві імені Маурера і в Берегуйфалівському.

Доречно додати, що як у справжнього господаря, тут зберігається так званий стратегічний запас паливних дров (на знімку). Адже взимку можуть виникати різні несприятливі ситуації – відімкнуть через негоду напругу, шляхи скують  великі сніги, заметілі.. А обігрівати приміщення треба. Особливий наголос у районі за таких непередбачуваних обставин - на школи, дитсадки й лікарні. А самі лісівники завжди готують добрий запас палива…

Тож, напередодні Дня працівника лісу, який відзначатиметься в неділю, у Берегівському лісгоспі триває звична сезонна робота.

Василь НИТКА.

Нагадаємо, У закарпатському Берегово відбулося свято з нагоди відкриття Площі Геологів (+ФОТО)