ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

На Закарпатті реалізовують проект "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду"

    25 вересня 2020 п'ятниця

    Серед проблем, котрі найбільше турбують закарпатців, більшість представників територіальних громад, що співпрацюють з Програмою розвитку ООН, називають якість медобслуговування, екологію та водозабезпечення. Щоправда, коли доходить до конкретних ініціатив, які б можна реалізувати з допомогою міжнародних коштів, зупиняються краяни переважно на мікропроектах по енергозбереженню.

    Впроваджують проекти 39 громадських організаційКоординатор Проекту "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" на Закарпатті Любов Павлович каже, що цей проект започаткований у березні минулого року після підписання відповідної угоди між облдержадміністрацією, обласною радою та Програмою розвитку ООН. За півтора року про можливість спільно з міжнародними фондами вирішувати власні проблеми дізналися активісти усіх сіл, відібраних у рамках проекту. Найактивніші не тільки підготували необхідні документи для реалізації ініціатив, а й уже завершують роботу. Приміром, у Дубриничах, що на Перечинщині, місцева громадська організація один мікропроект уже реалізувала і готова подавати на розгляд ПРООН наступний.
    – Наша мета – через втілення ініціатив громад поліпшити рівень їхнього життя, соціально-економічного становища регіону, – каже Любов Павлович. – Передбачалося, що таких ініціатив громад буде 40, по 5 у кожному з восьми районів, які ми обрали для реалізації проекту. Крім того, метою є і розвиток самих громад, їх активізація задля вирішення якоїсь певної мети.
    Як повідомляє кореспонденту UA-Reporter.com, у Закарпатській області вчаться співпрацювати з міжнародними фондами представники громад Тячівського, Берегівського, Рахівського, Великоберезнянського, Свалявського, Перечинського, Міжгірського та Воловецького районів. Їх вибирали на спільній нараді облдержадміністрації, обласної ради та координаторів проекту. В Ужгороді для контролю над проектом створено спеціальну обласну координаційну раду, співголовами якої є заступник голови облдержадміністрації Володимир Гоблик та заступник голови обласної ради Василь Брензович. Крім того, працює обласний ресурсний центр громад, який є осередком інформування, обміну досвідом, підтримки громадських організацій. Планується, що цей ресурсний центр працюватиме і по завершенню проекту, котре намічене на лютий 2011 року.
    – Загалом, – каже Любов Павлович, – на пропозицію виявляти ініціативу відгукнулося багато громад, надійшло чимало заявок. Але не у всіх селах змогли вчасно мобілізуватися. Та й не всюди був лідер, готовий братися за роботу. Усього зареєстрували 39 громадських організацій, які впроваджують проекти. 36 із них уже приступили до роботи, інші ще готуються.
    – Кожна громада мала на початку обговорити план розвитку території, описати проблеми і вибрати з них ту, яку хоче вирішити, – пояснює Любов Павлович. – Партнером у проекті мала стати сільська рада, адже співфінансування передбачає 50 відсотків коштів від нас, 5% –від громади і 45% – від місцевої влади. Не скажу, що все було гладко. Деякі громади на певному етапі не спрацьовували, ми їх міняли, бо бачили, що вони не спроможні реалізувати проекти. Очевидно, їм ще потрібен час. Але все-таки відсотків 95 громад зараз успішно працюють.
    Зауважимо, що проект має 5 пріоритетів у комунальній та соціальній сферах. Це охорона здоров’я (ремонт ФАПів, амбулаторій і лікарень, закупівля для них медичного обладнання), водозабезпечення, екологія, місцевий транспорт (підвезення дітей до шкіл, закупівля шкільних автобусів) і енергозбереження (ремонт котелень, заміна вікон та дверей, встановлення теплої підлоги у садочках). Більшість проектів орієнтовані на енергозбереження. Хоча, наприклад, у Стужиці (Великоберезнянщина) встановлюють вуличне освітлення. В Перечині закуповуватимуть смітники для мешканців міста. На Воловеччині в Гукливому і Верхніх Воротах, відповідно, здійснюють ремонт садочка і реконструкцію амбулаторії. На один мікропроект виділяється в середньому не більше десяти тисяч доларів, тож загальна вартість кожного з них, відповідно, коливається у межах 140-160 тисяч гривень.
    Зараз для Закарпатської області виділено і додаткові квоти на мікропроекти для районів, які постраждали від паводку, – Тячівського, Рахівського, Хустського і Міжгірського. У цьому випадку співфінансування відбуватиметься за іншою схемою: 30 відсотків має дати влада і 70% – проект. Також з резерву додали і Хустський район, якому виділено кошти на ще три ініціативи. Загалом планується, що на Закарпатті впровадять 56 мікропроектів.
    – Найголовніше, щоб усі розуміли: ми розглядаємо цей проект як навчальний, – каже наостанок Любов Павлович. – Громади набувають необхідного досвіду. Я завжди кажу людям: ми не прийшли міняти вікна на школі. Ми прийшли навчити вас, як знайти кошти, як вирішити проблему, який підхід треба обрати. Зараз, коли вже пройдено доволі тривалий етап, помітно, що активісти громадських організацій змінилися, набралися досвіду і багато чому навчилися.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору