ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

На Закарпатті розкопали унікальну катакомбну церкву (фото)

    29 березня 2024 п'ятниця
    105 переглядів
    На Закарпатті в печері знаходиться храм

    У її основі – хрест, а в одному з лазів знайшли кам’яний алтар та джерело. Селяни самотужки розчистили печеру. Охочих побувати у підземному храмі нині не бракує.

    Унікальна печера знаходиться на Іршавщині між селами Арданово, Негрово та Доробратово. Мій гід Михайло Сенишин, учитель історії Арданівської ЗОШ.

    “Шлях до храмової печери неблизький, пішки зо дві години. Та автомобілем туди не доїхати, – розказує кореспонденту UA-Reporter.com пан Михайло. -- Старовинний печерний храм знаходиться на пагорбі, що у підніжжя Гат, які є відгалуженням Горлат-Гутинської системи”.

    Мальовничі пейзажі Арданова заворожують природною автентичністю. Нарешті заходимо до лісу. Ще півгодини гірськими стежками й опиняємося під дубами-велетнями, коріння яких надійно захищає вхід до печери від обвалу. З першого погляду він нагадує лисячий лаз. Запалюємо свічки і, озброївшись палицями, спускаємося вниз. Вхід вузький, боюся застрягнути, та вже за кілька метрів прохід поступово розширюється. Нарешті стіни відступають й можна стати на повний зріст. У печері вогко, пахне прілим листям, та за кілька хвилин звикаю до запаху. Мляве освітлення від свічки вимальовує на сірувато-зелених стінах кілька заглиблень, а над ними -- сліди кіптяви. Можливо, тут стояли факели, що освітлювали храм.

    “Печера завдовжки 20 метрів, про її існування знають хіба що сільські старожили. Можливо тому вона добре збереглася. Прохід роздвоюється, -- попереджає мій гід, – йдемо прямо”.

    Арданівська печера – рукотворна, видовбана у м’якому камені гори, характерні сліди вирубок й досі збереглися на її стінах. Проходимо приблизно десять метрів й впираємося у стіну. У кутку бачу невеличке джерельце. Мабуть тут мешканці печери брали питну воду. Далі звертаємо праворуч й потрапляємо на перехрестя.

    “За кілька метрів будуть кам’яні келії. Гора має морфологічну структуру, тож камінь легко піддається обробці”, -- каже Сенишин.

    Нарешті опиняємося у невеличкому відсіку, який нагадує крихітну кімнатку. Біля стіни бачу великий прямокутний камінь, схожий на старовинний алтар, по боках – місце для світильників. Поруч подібна келія.

    “Сумніву немає, тут приклала руку людина. Перша письмова згадка про Арданово датована 1454 роком, утім археологічні знахідки доводять, що село виникло ще в епоху неоліту. Неподалік знаходиться старовинне городище Богослов. Назва підказує, що його жителі не відносилися до язичницького культу, а славили одного Бога. У ті часи усі поселення виникали біля природних підвищень, гори давали людям надійний порятунок. На цій території було й німецьке поселення. А з розповідей старожилів печеру біля Гат вирубати монахи-пустельники”, -- пояснює Михайло Іванович.

    Виходимо з кам’яної келії, полум’я свічки починає блимати, потягнуло свіжим повітрям, попереду пробиваються сонячні промені. Вочевидь мешканці печери зробили тут запасний вихід, нині він завалений камінням. Зворотній шлях підземеллям долаємо мовчки. Вилізаємо з печери, обтрушуємо з себе землю та сухе листя. Кілька знімків на пам'ять й вирушаємо до села. На галявині бачу сільське стадо. За корівками наглядають два дідусі -- пастухи із сусіднього Негрова. На екрані цифровика показую їм знімки печери.

    “Про цю гавру (печеру – закарпатською, авт), – каже один з них, -- розповідав ще мій дід. Їй біля чотириста років. А під час війни селяни ховалися тут від фашистів, у 70-х роках минулого століття стався обвал. У Арданові є ще одна печера, утім вхід до неї також завалило, мабуть, її втрачено назавжди”.


    PECHERA.jpg
    foto_3.jpg

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі