ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

На Закарпатті таксисти працюватимуть собі у збиток

    20 жовтня 2020 вівторок
    Замість таксі – до автобусів

    Останнім часом закарпатські таксисти витрачають все більше, а заробляють - менше. Незабаром, як самі кажуть, працювати в таксі стане невигідно. Все розпочалося з підвищення цін на пальне, далі підскочила вартість інших товарів, які частенько купують таксисти - мастила, запчастини.

    Чимало таксистів узяли в кредит автомобілі, за які зараз не можуть розплатитися, бо брали кредити ще за старим курсом долара. Тепер ще одна проблема - клієнтів поменшало. Люди після кризи, яка спустошила їхні гаманці, вже готові пожертвувати своїм комфортом і проїхатися не в таксі, а потовктися у переповненому автобусі. До того ж й уряд створює перешкоди та додає клопоту цим перевізникам замість того, щоб допомагати у скрутні часи. Так, турбують таксистів сьогодні високі податки, незрозумілі для них додаткові відрахування до Пенсійного фонду, купівля ліцензій на перевезення пасажирів, які подорожчали з початку літа вдвічі...


    Наповнити бюджет країни, а самим – голодувати?


    Одне з питань, яке сьогодні бентежить українського таксиста - велике податкове навантаження. В деяких регіонах України таксисти навіть готові страйкувати, аби тільки зменшили податковий тягар, який подекуди досягає двохсот гривень на місяць. Перевізники кажуть: їхні прибутки зменшилися, а податки залишилися ті самі, тож наполягають на зміні їхнього розміру. Який податок сплачувати таксистам - визначають органи місцевого самоврядування.

    До прикладу, на Закарпатті розмір податку ще порівняно невеликий – до 170 гривень. Втім, навіть це сьогодні відчутно б’є по кишені таксиста. Адже прибутки впали на 30%, в той же час зросли ціни на пальне, подорожчали запчастини на авто. Але найбільше таксисти збентежені зараз тим, як виплатити доларові кредити, узяті на автомобіль, яким і заробляють собі на проживання. Ужгородський таксист Сергій Рожков так само, як і багато інших його колег по роботі, потрапив у таке "кредитне ярмо":

    - Я так само, як і інші мої знайомі таксисти, узяв в кредит машину, аби працювати на ній в таксі і таким чином сплачувати цей кредит, але тепер долар зовсім інший, і мені доводиться щомісяця платити 360 доларів. Уявляєте, в яку халепу я вскочив, а якби ще платив відрахування у Пенсійний фонд - не зміг би прогодуватися, й так ледве вистачає, сплачую лише єдиний податок.
    Такої ж думки й інший таксист з Ужгорода – Олександр Яновський:- Прибутки наші падуть, а тут ще й уряд видумав сплачувати додаткові страхові внески до Пенсійного фонду - це близько 1 500 гривень на рік. По-перше, навіщо це нам потрібно, адже це нам ніяку пенсію в майбутньому не гарантує, або якщо й так, то якусь мінімальну. Мені зараз головне – знайти гроші на бензин, змінити колеса на зимові, прогодувати сім’ю.


    Нагадаємо, що сплачувати додаткові страхові внески до Пенсійного фонду зобов’язав платників єдиного податку з 1 травня Кабмін, в розмірі 123 гривні на місяць. Проте згодом їх було скасовано рішенням суду, але чи надовго – наразі невідомо. Адже, за словами Маргарити Мощак – Уповноваженої Держкомпідприємництва з захисту прав підприємців у Закарпатській області, на це рішення вже подана відповідна апеляція Міністерства праці, тож цілком можливо, що пенсійні внески сплачувати доведеться. Втім, правозахисники переконані: людина сама повинна вирішити - сплачувати пенсійні внески чи ні. Тобто це має бути добровільно, а не примусово.


    Комфорт вже не важливий, замість таксі – до автобусів


    Загалом в Ужгороді працює близько 16 фірм, які надають послуги з перевезення пасажирів. Директор найбільшої ужгородської служби таксі із автопарком у 250 автомобілів Володимир Калараш констатує: кількість замовлень скоротилася на третину. Цього року щомісяця його служба перевозить близько 17 тисяч людей, якщо порівнювати з попереднім роком – це на 10 тисяч перевезень менше:


    - Можливо, це і не такі високі платежі, які нам встановила держава. Але якби ж заробіток залишався стабільним, а так ми цьогоріч ледве виходимо на нулі, тож нам не подобається така байдужість з боку уряду. Люди ж зараз неплатоспроможні, було, від однієї й тієї ж людини надходило по 8 замовлень на день, а зараз тільки 2-3, рахують вже кожну копійчину, - запевняє пан Володимир. Для своїх водіїв служба таксі пана Володимира влаштувала хоча б деякі пільги. Так, тут є своя техстанція і за ремонт власні водії сплачують копійки. Втім, запчастини все рівно мають бути свої. В таксі Володимира Калараша 80% працівників мають власні автомобілі, а не службові. У цьому є теж свої плюси і мінуси. Якщо таксист бере чуже авто, то щодня платить за нього службі. А ті, що працюють на власному, – в більшості мають кредити на авто, тож розплачуються з банками.


    Перевізники нині не можуть підняти й ціни за проїзд, аби хоча б таким чином збільшити свої прибутки. Не можуть – бо кількість замовлень й надалі скорочується. Нині служба таксі пана Володимира бере за 1 кілометр проїзду у місті - всього 2 гривні. Але собі на збитки водії таксі працювати не збираються, тому вимагатимуть хоча б якихось пільг від держави. Щодо розміру податку, то він, за розрахунками таксистів, не повинен перевищувати 100 гривень. Схему розрахунку податкового навантаження для таксистів перевізники прописали в проекті концепції розвитку таксоперевезень на 2010-2012 роки, яка має лягти в основу державної програми "Таксі України". Відтак розмір податку в ідеалі мав би залежати від кількості населення міста.

    Нещодавно про важке становище таксистів заговорила й Асоціація профспілок автотранспортників України, проте чомусь уряд досі не йде на поступки цим перевізникам. Проблемою є й те, що донині в багатьох областях України немає профспілки таксистів, яка б займалася захистом їхніх інтересів, не є винятком і Закарпаття.


    640 гривень на ліцензію, 1 200 гривень на таксометр, 800 гривень на рацію…


    У вересні цього року Кабінет Міністрів вніс зміни в правила перевезення пасажирів в транспорті, зокрема у таксі. Ними передбачено, що приватні таксисти будуть зобов’язані оформити ліцензію на перевезення пасажирів, укласти договір страхування та обладнати автомобіль таксометром. Крім того, раз на три місяці проходити медогляд і раз на півроку – державний техогляд авто. На думку чиновників, це допоможе легалізувати цей вид бізнесу і змусить перевізників платити податки.

    За словами Володимира Калараша, насправді ж робиться все для того, аби таксист не отримав ліцензію. На думку власника служби таксі, державі легше і вигідніше накласти штраф на нелегала, ніж видати йому ліцензію. В цьому пан Володимир переконався на власному досвіді.

    Так, нині в його службі ще працює 20% водіїв без відповідних ліцензій. Отримати їх хотіли б, адже якщо працюють нелегально – самі несуть відповідальність за життя пасажира, якщо ж оформлені легально – відповідальність лягає на плечі фірми, в якій працює таксист. Хоча остання не завжди погоджується оформляти ліцензію на себе. Але отримати ліцензію на перевезення пасажирів, зі слів самих таксистів, дуже важко – доведеться кілька днів обходити чимало установ з великим пакетом документів. Але це не єдина причина, чому досі багато таксистів не отримали ліцензії.

    Ще влітку така ліцензія коштувала 340 гривень, тепер – 640. Хоча й видається вона терміном на 5 років, але у час скрути таксисти не мають змоги її придбати. Аби отримати таку ліцензію, потрібно дуже багато чого мати: облаштувати авто під таксі (таксометром, "шашечками", ліхтарем), забезпечити постійний медогляд водія і техогляд авто, підписати договір зі СТО на планове обслуговування.

    Тож бентежить не стільки вартість самої ліцензії, скільки вкладення коштів у забезпечення усіх необхідних умов. Володимир Калараш підрахував: загалом, аби стати таксистом в Україні, людині необхідно вже викласти до 5 тисяч гривень, оскільки, окрім вищеперерахованого, треба купити ще й рацію і дозвіл на користування радіочастотами. Видає таку ліцензію Головавтотрансінспекція, територіальні управління якої є в кожній області.

    Так, за словами начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Закарпатській області Павла Пірова, - сьогодні в Закарпатті є близько 4 000 тисяч таксистів, але з них мають ліцензії, тобто працюють легально і відповідно сплачують податки - трохи менше 1 000. В Україні ж загалом (за інформацією Головного контрольно-ревізійного управління) працюють близько 200 тисяч таксистів, а ліцензію одержав лише кожен четвертий перевізник. З такими "нелегалами" Головавтотрансінспекція спільно з працівниками ДАІ бореться, організовує рейди і штрафує порушників.

    Штраф для таких немалий – від 510 гривень. Так, за 9 місяців цього року на закарпатських таксистів вже накладено трохи більше 200 штрафів. За одну добу штрафують до двох перевізників. У Головавтотрансінспекції в Закарпатській області підрахували: якщо ліцензують усіх таксистів, які працюють на Закарпатті, то обласний бюджет поповниться більш ніж на 1 мільйон гривень.

    Проте ліцензувати усіх буде неможливо, адже більшість нелегальних таксистів після того, як "візьмуть" пасажира - знімають шашечки, а вони - це єдина можливість розпізнати таке таксі. Втрачає на нелегальних таксистах не лише держава, яка недоотримує гроші в бюджет, але й легальні таксисти, які чесно сплачують податки. В них нелегали відбирають частину клієнтів. Нелегальні таксі небезпечні й тим, що їхні водії не отримують дорожнього листа, не проходять медогляд, машини не перевіряються, а це вже небезпека для пасажира таксі.

    Можна й надалі перераховувати недоліки нелегальної роботи таксистів, втім, що зробив уряд для того, аби таксист зміг купити і отримати цю ліцензію – вдвічі підвищив її вартість? Складається враження, що можновладці більше дбають про наповнення бюджету та своїх гаманців, аніж про те, як впорядкувати ринок нелегальних таксі.

    Віктор Тар, "Неділя"

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору