На Закарпатті живуть люди, які "підсолоджують" наше життя (Фото)

Цього тижня пасічники України відзначили своє професійне свято. Люди цієї професії піклуються про бджіл, які всю весну й літо трудяться, аби ми з вами ласували приємним медком. Напевно сьогодні не знайти того, хто б був байдужим до цього солодкого продукту, який є справжнім Клондайком вітамінів і має напрочуд цілющі властивості. Додають здоров'я й інші продукти бджільництва - прополіс, маточне молочко, квітковий пилок, віск. З давніх-давен їх використовували у лікувальних цілях і зцілялися від найрізноманітніших хвороб.
Бджолярство на Закарпатті має напрочуд багату історію. Свій найбільший розвиток ця галузь отримала наприкінці шістдесятих та у сімдесяті роки минулого століття, коли вчені підмітили особливості нашої карпатської медунки. Саме тоді за клопотанням науковців Московської сільгоспакадемії імені Тімірязєва у Мукачеві на Червоній горі й було створено обласний бджолорозплідник із вивчення карпатської бджоли. Науковці поставили собі за мету знайти таку комаху в чистому вигляді, а не асимільовану чи змішану.
Інтенсивні пошуки привели фахівців у село Бучкове на Міжгірщину. Відтоді й почалася боротьба пасічників за чистоту «карпатки», яка триває й донині. Що ж це за такі комахи у нас, що їх так шанують і приїжджають за ними звідусіль, платять валютою і поводяться з ними, як мовиться, з трепетом?
«Справа в тому, що наша карпатська бджола пройшла тернистий еволюційний шлях розвитку, — зазначає пасічник з величезним досвідом, благодійник і меценат із Хуста Йосип Рачок. — Через те, що в нас слабка кормова база, вельми непрості й інші життєві умови, то «карпатка» добре до них пристосувалася.
Потрапляючи до Сибіру, Поволжя, на Схід України та в інші регіони, де є чимало медоносів, наша медунка виправдовує себе сповна. Карпатська бджола сірого кольору, дуже лагідна, навесні сильно розвивається, малорійлива і вельми добре переносить зимівлю. Тому й не дивно, що пасічники з багатьох регіонів мріють завести собі тільки таких бджіл. Саме через це не міліє потік потенційних покупців, які приїжджають до нас, скуповують бджолосім'ї, які їм забезпечують добрий медовий бізнес, а, відповідно, й доходи».
Сам Йосип Йосипович уже давно на заслуженому відпочинку, однак сидіти, склавши руки, не може. Передавши бджолярське ремесло своїм дітям та внукові, допомагає їм у всьому. Багатющий досвід пасічника завжди згодиться при вирішенні найрізноманітніших складних питань. Пенсіонер настільки закоханий у свою справу, що з власних коштів створив спеціальний фонд, із якого, починаючи з 2010 року, будуть преміюватися фахівці, які досягнуть високих успіхів у боротьбі за чистоту карпатської бджоли. Цю премію переможці
отримуватимуть під час традиційного обласного Свята меду, яке щороку у вересні проводиться в Мукачеві. Варто також зазначити, що Йосип Рачок свого часу профінансував і встановлення пам'ятника карпатській бджолі та чотирьом фундаторам, які стояли біля джерел вивчення
нашої медунки. Цей постамент був відкритий під час Міжнародної конференції з нагоди 40-річчя від початку вивчення «карпатки».