ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

На Закарпатті живуть люди, які "підсолоджують" наше життя (Фото)

    18 січня 2021 понеділок
    Знаменита карпатська бджола

    Цього тижня пасічники України відзначили своє професійне свято. Люди цієї професії піклуються про бджіл, які всю весну й літо трудяться, аби ми з вами ласували приємним медком. Напевно сьогодні не знайти того, хто б був байдужим до цього солодкого продукту, який є справжнім Клондайком вітамінів і має напрочуд цілющі властивості. Додають здоров'я й інші продукти бджільництва - прополіс, маточне молочко, квітковий пилок, віск. З давніх-давен їх використовували у лікувальних цілях і зцілялися від найрізноманітніших хвороб.
    Бджолярство на Закарпатті має напрочуд багату історію. Свій найбільший розвиток ця галузь отримала наприкінці шістдесятих та у сімдесяті роки минулого століття, коли вчені підмітили особливості нашої карпатської медунки. Саме тоді за клопотанням науковців Московської сільгоспакадемії імені Тімірязєва у Мукачеві на Червоній горі й було створено обласний бджолорозплідник із вивчення карпатської бджоли. Науковці поставили собі за мету знайти таку комаху в чистому вигляді, а не асимільовану чи змішану.
    Інтенсивні пошуки привели фахівців у село Бучкове на Міжгірщину. Відтоді й почалася боротьба пасічників за чистоту «карпатки», яка триває й донині. Що ж це за такі комахи у нас, що їх так шанують і приїжджають за ними звідусіль, платять валютою і поводяться з ними, як мовиться, з трепетом?
    «Справа в тому, що наша карпатська бджола пройшла тернистий еволюційний шлях розвитку, — зазначає пасічник з величезним досвідом, благодійник і меценат із Хуста Йосип Рачок. — Через те, що в нас слабка кормова база, вельми непрості й інші життєві умови, то «карпатка» добре до них пристосувалася.
    1338_0.jpgПотрапляючи до Сибіру, Поволжя, на Схід України та в інші регіони, де є чимало медоносів, наша медунка виправдовує себе сповна. Карпатська бджола сірого кольору, дуже лагідна, навесні сильно розвивається, малорійлива і вельми добре переносить зимівлю. Тому й не дивно, що пасічники з багатьох регіонів мріють завести собі тільки таких бджіл. Саме через це не міліє потік потенційних покупців, які приїжджають до нас, скуповують бджолосім'ї, які їм забезпечують добрий медовий бізнес, а, відповідно, й доходи».
    Сам Йосип Йосипович уже давно на заслуженому відпочинку, однак сидіти, склавши руки, не може. Передавши бджолярське ремесло своїм дітям та внукові, допомагає їм у всьому. Багатющий досвід пасічника завжди згодиться при вирішенні найрізноманітніших складних питань. Пенсіонер настільки закоханий у свою справу, що з власних коштів створив спеціальний фонд, із якого, починаючи з 2010 року, будуть преміюватися фахівці, які досягнуть високих успіхів у боротьбі за чистоту карпатської бджоли. Цю премію переможці
    отримуватимуть під час традиційного обласного Свята меду, яке щороку у вересні проводиться в Мукачеві. Варто також зазначити, що Йосип Рачок свого часу профінансував і встановлення пам'ятника карпатській бджолі та чотирьом фундаторам, які стояли біля джерел вивчення
    нашої медунки. Цей постамент був відкритий під час Міжнародної конференції з нагоди 40-річчя від початку вивчення «карпатки».

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору