Невже пані Тимошенко справді вважає українців настільки тупими?

Вся світова преса звертає сьогодні прискіпливу увагу до виборів Президента України 17 січня. Більшість оглядачів сходяться на тому, що ці вибори однозначно означатимуть поразку Помаранчевої революції, що найбільше влаштовує Кремль.

Аналітики також дивуються з того, що один із головних фальсифікаторів виборів 2004 року, колишній кримінал, сьогодні претендує на перемогу в державі, яку називають демократичною. Впливові видання вказують на безмежний популізм нинішнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, котра готова пообіцяти виборцям що завгодно, аби її таки обрали Президентом. Оглядачі впливових видань запитують, невже пані Тимошенко справді вважає українців настільки тупими?
Аналітик агентства «Ройтерс» у Києві Річард Блемфорт пише у «Вашингтон Пост», що у ці дні в Україні «напруга виборчої кампанії як ніколи висока». З одного боку, як пише експерт, нібито й все в цих виборах уже зрозуміло, є два лідери і майже достеменно ясно, що вони зустрінуться у фіналі 7 лютого. Але, разом з тим, вказує Блемфорт, «жоден із кандидатів не має вирішальної підтримки виборців». Тут також ідеться про те, що Захід, який розчарувався у політичному рейваху в Києві, стомився від невиконаних обіцянок українських політиків, бажає нині лише одного: щоб в Україні після цих виборів встановилася стабільність. Але всіх на Заході хвилює непередбачуваність та авантюризм головних політичних гравців в Україні. Автор статті у «Вашингтон пост» так і наголошує, що і Янукович, і Тимошенко авантюристичні, «обоє зобов’язалися відновити зіпсовані зв’язки з Москвою, і в то й же час продовжити зближення з Європою. Враховуючи авантюристичну природу української політики, аналітики не виключають політичного співжиття між Януковичем та Тимошенко після виборів». У статті також висловлюються глибокі сумніви у тому, що згадані вже українські політики приведуть Україну до стабільності. Тут не виключається, що гостре протистояння між головними політичними гравцями в Києві продовжиться і після виборів.

Впливова «Нью-Йорк Таймз» дивується з настроїв українських виборців, які готові обрати Президентом держави людину, яку свого часу «висміяли, як кремлівську маріонетку» і кар’єра котрої мала закінчитися після ганебної поразки 2004 року. Сьогодні Віктор Янукович, як пише американська газета, здається, врахував лише одне: необхідно дистанціюватися від характеристики його «як кандидата Кремля» і проводить свою кампанію на старих і засалених антипомаранчевих гаслах. «Нью-Йорк Таймз» також зауважує – «останнім часом складається враження, що Віктор Ющенко, головним чином, повний рішучості зруйнувати шанси пані Тимошенко на успіх і нібито надає перевагу перемозі пана Януковича».

Хоча та ж «Вашінгтон Пост» устами оглядача Саймона Шустера вважає, що «сьогодні Віктор Ющенко – єдиний послідовний прозахідний кандидат на цих виборах» і цитує слова Президента України про те, що «Янукович і Тимошенко – прокремлівський дует», який здає українську державу російським інтересам.

А впливова «Волл Стріт Джорнал» звертає увагу на безмежний популізм Юлії Тимошенко і відповіла на її обіцянки привести Україну за 5 років до членства в Євросоюзі словами «ні в якому разі!». І тут же пояснила, чому це справді не реально. «Волл Стріт Джорнал» також здивовано запитала: «...невже Юлія Тимошенко вважає українців такими тупими», бо ж сама «чудово знає», що таке неможливо навіть за 10 років.

Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що чимало олігархів в Україні проявили обережність у виборі головних ставок на цих президентських виборах. Газета наголошує, що лише такі, як Сергій Тарута, стальний мільярдер, який підтримує Юлію Тимошенко, та Ринат Ахметов із Дмитром Фірташем, що поставили на Януковича, визначилися більш-менш чітко. А інші, на кшталт одного з найбагатших в Україні Ігоря Коломойського, чи його колеги Геннадія Боголюбова, чи зятя Кучми Віктора Пінчука, більш обережні і «уникають надавати підтримку лише одному кандидатові, хоча з гострим інтересом стежать за перебігом подій у цій компанії». Впливова лондонська газета зауважує устами експерта, що більшість олігархів в Україні не дуже поспішають пристати до цивілізованих правил гри, які давно панують у демократичному світі.