Новації торкнулися і Господарського суду Закарпаття

Безперечно, судова гілка влади у будь-якій державі є однією з трьох ключових. Тож від її роботи значною мірою залежить якість життя суспільства. В Україні вже тривалий час точаться суперечки щодо якості роботи суддів, їхньої чесності й відданості закону. Особливо гостро проблеми постали під час останніх революційних подій. Заговорили навіть про тотальну люстрацію всіх служителів Феміди. Завтра, 4 червня, виповнюється 23-тя річниця створення українських господарських судів.

Тож «Новини» скористалися нагодою для розмови з головою Господарського суду Закарпатської області Надією Ващиліною.

Надіє Михайлівно, чим нині живе Господарський суд області, які справи розглядаються?

— Розумію, що хочете почути щось резонансне, скандальне (сміється). Та, чесно кажучи, гучних справ нині немає. І слава Богу! Йде щоденна рутинна робота: розглядаємо звернення в основному суб’єктів господарювання, які стикнулися з негараздами. До створення адміністративних судів ми також розглядали чимало суперечок, пов’язаних з діяльністю владних інституцій. Хоча і нині справи, де органи влади фігурують як власники, ми також можемо вирішувати. До прикладу, коли місцева рада володіє землею чи майном, надає його в оренду. А конкретні справи називати не зовсім коректно по відношенню до сторін процесу. З останніх найбільш резонансних можна згадати судову тяганину навколо комплексу «Корона» в Ужгороді. Наші рішення пройшли розгляд аж до Вищого господарського суду і практично всі були залишені в силі.

Як вплинули революційні події і нинішня неспокійна обстановка на кількість звернень до суду?

— Маємо незначне зменшення кількості звернень у першому кварталі поточного року. Уже розглянули 457 справ, що на 5,2% менше, ніж торік. Додам, що зменшується й кількість змінених або скасованих рішень нашого суду в результаті апеляції чи касації. Торік таких було 2,8%, цьогоріч — 1,8%. Загалом судді Господарського суду Закарпаття щороку розглядають 2—3 тисячі звернень. Більшість їх стосуються неплатежів. Специфіка у тому, що рішення, особливо зараз, потрібно ухвалювати швидко: різкі коливання валют змінюють вартість товарів і послуг. Тому підприємцю не все одно, коли він отримає свої кошти. Цього вимагає і Господарський процесуальний кодекс, який встановлює строк розгляду два місяці, а в окремих випадках можна продовжити цей термін на 15 днів. Додам, що в західних країнах строки значно більші й вони дивуються, що ми так швидко працюємо.

Чи справляються судді з наявним навантаженням?

— Так. Нині в нашому суді працюють 16 суддів, є одна вакансія. Вважаю, що така кількість суддів є оптимальною, що дозволяє не порушувати строки розгляду справ і видачу на руки рішень. Бюрократичної тяганини практично немає.

Останнім часом у судовій системі відбулися значні законодавчі зміни. Як ви їх оцінюєте?

— Загалом позитивно. Ухвалений парламентом Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суттєво змінив порядок призначення суддів на адміністративні посади, порядок формування Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії. Частину складу цих органів обов’язково мають формувати судді. Але нині ці органи лише формуються.

Новації торкнулися і Господарського суду Закарпаття. Зокрема, колеги вас переобрали на посаді…

— Так. Нещодавно у нас відбулися збори, і більшістю голосів мене переобрали. Обрали також двох заступників голови суду. За новим законом на один рік (раніше було п’ять). Але як людина, що вже роки працює головою суду, запевняю, що не тримаюся за посаду, бо там нема за що триматися (сміється). Голова суду нині має дуже обмежені повноваження, тож є першим серед рівних. Особливих преференцій і впливу голова суду не має. Останнє, гадаю, не завжди добре, бо всякі трапляються випадки, а голова суду не може нічого зробити.

Очевидно, зміни у судовій системі, як і в інших сферах життя, будуть тривати. На які очікуєте ви?

— Найперше потрібно вносити зміни у Конституцію. Також необхідно піднімати віковий ценз суддів. Зараз людина у 25 років може стати суддею. На моє переконання, це замало. Фахівець може бути розумним, знати закони, але для роботи суддею ще потрібно мати життєвий досвід, як то кажуть, розумітися у житті. Тому пропонується призначати на суддівські посади фахівців, починаючи з 30 або й 35 років.

Іншою новацією є зміни у процедурі призначення суддів. Пропонується виключити з цього процесу органи виконавчої і законодавчої влади та передати право призначати суддів Вищій раді юстиції. Однак для цього потрібно, щоб більшість у ній складали судді і судова гілка влади стала дійсно незалежною. До речі, від науковців у ВРЮ нещодавно була обрана суддя Апеляційного суду Закарпаття, викладач УжНУ Ганна Фозекош.

Останнім часом можемо почути постійні нарікання на роботу суддів, йдеться про вимогу оновити систему і відновити довіру до її роботи…

— Революційні події в Україні однозначно вплинуть на всіх громадян де б вони не працювали. А щодо довіри до суду? Як казав класик: «Чутки про мою смерть дуже перебільшені». Щось схоже і з довірою до судів. Звичайно, є рішення, які не витримують жодної критики, і саме вони спонукають до розмов про тотальну корупцію у судах. Але переважна більшість рішень, які приймаються у судах, є законні. Тому не можу погодитися про думку, що система тотально прогнила і всіх без винятку потрібно міняти.

Негативна думка про роботу суддів складається ще й з того, що опитування проводяться не серед людей, які мали справу з судом, а серед усіх громадян. А громадяни дивляться телевізор, де показують лише негатив. Мені здається, що усіх гребсти під одну гребінку не можна, роботу суду слід оцінювати об’єктивно. У нашому плануємо проводити анонімне опитування відвідувачів, щоб знати думку сторін. Хоча й тут є проблема, бо всі задоволені бути не можуть. Однак слід прагнути до того, що прийняте рішення має бути так прописане, щоб навіть той, хто «програв», розумів, що інакше бути не може і все відбулося по закону.

Та найголовніше, вважаю, не плани потрібно писати. Найефективніший спосіб відновлення довіри і єдиний критерій роботи суду — його законні рішення. Щодо роботи Господарського суду Закарпаття, то цьогоріч лише 1,8 % рішень наших суддів були скасовані. Вважаю, що це хороший показник і свідчення відповідальності й професіоналізму наших фахівців.

Запитував
Петро ПОЛІХА