Нищівна вирубка лісів – лише одна з причин збільшення паводків на Закарпатті (+ФОТО)

Щороку на Закарпатті стається понад десяток паводків: від великих, що підтоплюють кілька міст та сіл, а часом і кілька районів, до локальних, які підтоплюють конкретне місто і після того вода за кілька годин сходить самоплином. Останніх в області стало дедалі більше, синоптики пов’язують це із змінами клімату. Опади стають дедалі рідшими, проте в рази інтенсивнішими. За кілька годин може випасти тримісячна норма опадів.

Після кожного наступного підтоплення люди б’ють на сполох – мовляв, винні масові рубки лісів. На тотальне знищення насаджень, яке призводить до паводків, нарікають всі – від малого до великого. В соцмережах під кожним відео з чергового підтоплення – 90 відсотків коментарів зводяться до звинувачень: «ще більше рубайте», «а гори скоро стануть зовсім лисі», «лісу вже зовсім мало», «вирубали всі дерева, от і топить», «ще не весь ліс продали?» і тому подібне.

Та чи справді причина тільки в цьому?
Вирубка лісу – лише одна з причин частих паводків. Так, це одна з важливих причин, проте далеко не єдина – пояснює біолог, викладач кафедри біології УжНУ Олег Колесник, – насправді причина таких паводків, як нещодавно стався в Рахові – комплексна. Є природні чинники такі, як опади і людина не може тут впливати на те – скільки і коли випаде дощу, проте, можна передбачити, що далі з тією водою робити.

Має бути система уловлювання води. І тут саме неправильне ведення лісового господарства, надмірні рубки, призводять до того, що вода не затримується нагорі, а швидко хвилею стікає. Якби в нас були нормально сформовані лісові системи, то вони б цю хвилю потрохи розтягували – частина води б ішла в підземні горизонти, а частина води йшла б далі.
Потічки треба чистити щороку, інакше воді просто немає куди дітися
Ще одна причина – захаращена система водовідведення. Як правило найбільшої біди в гірських населених пунктах роблять невеликі потічки. Влітку вони майже пересихають, їх можна не те, що перестрибнути, а просто переступити. А от коли випадає багато опадів – вони перетворюються на потужну хвилю, що зносить все на своєму шляху.

І знову останній паводок на Закарпатті показав, що захаращеність потічків – серйозна проблема. Після того, як Раховом пройшла паводкова хвиля місто вкрилося намулом і сміттям (переважно гілками, сухими деревами та пластиком), яке кілька днів відчищали з місцевих доріг.

До того ж, ці сміттєві затори формують потужну хвилю води, яка далі руйнує містки і великі мости, будинки й іншу місцеву інфраструктуру. Воді просто немає куди подітися. Тому важливо утримувати воду на верху і вміти спланувати, куди ця вода піде далі.
Ще одна проблема – руйнування лісових доріг
Лісовози, вантажівки, зрештою квадроцикли – все це руйнує лісові дороги – вони перетворюються на суцільні яруги, які не те що не здатні затримати воду, а сприяють тому, аби потоки води просто стікали вниз і підтоплювали низовину.

«На жаль, все це рукотворні речі. Люди самі знищують долини річок, засмічують русло, руйнують ті ж лісові дороги – все це просто дає воді напрям вниз, де вона підтоплює міста і села. Такі наслідки будуть і надалі. Плюс зміни клімату. Тому важливо не просто виробити, але й дотримуватися комплексних правил: включаючи систему гідротехнічних споруд.

Важливо відновлювати дамби, заборонити забудовувати заплави, врешті розчищати місцеві рви, щоб вода мала куди стікати. Ліс – це лише одна з ланок цього ланцюга, але, як кажуть, де тонко там і рветься», – зазначає Колесник.
На відновлення лісів потрібно не менш як 50 років

У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства переконують, що напрямок лісовідновлення у них в пріоритеті. Звітують і про те, що ліс рідшає не тільки від рубок, але й від буреломів, лісових шкідників, хвороб та несприятливих погодних умов. Тому висаджують багато, до прикладу у 2017 році висадили по 7 дерев на кожного жителя Закарпаття. В краї наразі діє 140 постійних лісорозсадників.

Та й тут біологи стурбовано зазначають: висадки лісу безумовно потрібна і обов’язкова річ. Та повноцінно виконувати свою функцію ліс починає тільки через 50 років (залежно від породи дерева).

А сьогодні рубають саме старі – великі і цінні дерева, які мають вже добре сформовану кореневу систему, яка й може стримати потоки води.

Води буде багато – переконують фахівці. Проте, вона буде з’являтися все рідше. Один раз в кілька місяців випадатиме велика кількість опадів, а потім тривалий час дощів просто не буде. Це можна спостерігати вже тепер, і тенденція не до покращення.

Дерева нищать не тільки в лісі. Забудови парків, знищення зелених зон в місті – призводять до аналогічних наслідків.

Нещодавні потужні підтоплення в Києві та Львові – цьому підтвердженням. Як зазначає Олег Колесник, навіть при забудовах в місті вже тепер треба по-новому планувати зведення каналізаційних систем та систем водовідведення.

Бо якщо на природні фактори людина вплинути не може, то може мінімізувати негативні наслідки паводків, мудро плануючи такі речі.

Тетяна ШІМОН