"О, мово рідна, хто без Тебе я..."

Сьогодні в нашій державі відзначається День української писемності. Як проведуть його учні та вчителі однієї з найбільших шкіл обласного центру Закарпаття міста Ужгород, де в 38-ми класах навчається 1162 школярі, — Ужгородської ЗОШ №1 ім.Т.Г.Шевченка I-III ст. з поглибленим вивченням англійської мови — і піде у нас розмова. Ось що розповіла з цього приводу голова методоб’єднання вчителів української мови та літератури, автор кількох віршованих збірок Олена ПЕКАР.

— У нас весь вчительський колектив – творчий. Стараємося прищипити любов до української мови та літератури всім без винятку учням. До Дня писемності наша кафедра підготувалася досить добре. Були розроблені і підняті різні теми. Так, в п’тих класах пройшли уроки-ігри "Культура спілкування школярів". Бесіди „Походження і розвитку української мови” проведуть шестикласники. Вікторину „Знавці української мови” підготували семикласники. Учні на рік старші проведуть бесіди по класах „походження та розвиток української мови”, а також випустили стінні газети. Дев’яті класи організували вікторину „Мова – наш найдорожчий скарб”, а десяті — бесіду ”Роль мови в житті людини”. Тематичні стіннівки „О мово рідна, хто без тебе я...” та урок-диспут „Місце української мови в нашій державі” підготували випускні класи.

Мушу сказати, що і вчителі, і школярі попрацювали досить серйозно. І заходи, присвячені Дню писемності, триватимуть три дні. Потім підбиватимуться підсумки з відзначенням кращих доробків. Це стимулює учнів, бо вони бачать результати своєї праці.

Особисто я випустила з учнями сьомих класів „Літературний вісник”. Ми впроваджуємо інновацію. Хочемо через комп’ютер показати, що українську мову можна вивчити, використовуючи й цю розумну машину. Зараз над цим проектом працюємо.

Крім цього, до Дня писемності діти готували й домашні завдання. Підбирали вірші про мову, афоризми, крилаті вислови.

Користуючись нагодою, скажу, що з 9-го листопада почався Всеукраїнський літературний конкурс імені Яцика „Знавці рідної мови”. Ми до нього також готувалися. Як і до міської олімпіади. Учні вже пройшли етап олімпіади шкільної. Є й чесно здобуті призові місця. 14 листопада команда з 11 школярів братиме участь в міській олімпіаді. Далі буде її обласний етап.

— Олено Василівно, знаю, що учні школи №1 мають досить високий рівень знань з української мови та літератури...

— А до цього зобов’язує й саме ім’я, яке носить наша школа. Тому стараємося працювати як найефективніше, аби тримати цю високу марку. Можна тільки порадіти (бо до цього часу не було у нас умов), що в цьому році 5-7 класи на уроках української мови діляться на дві групи. Вчитель тепер має можливість більше уваги приділяти окремому учню, всіх опитати. Додатково позайматися. Маємо й індивідуальні заняття з творчими людьми. Готуємося до конкурсу (обласної) творчої школярської молоді. Його проводить обласне управління освіти. З’їдуться на конкурс учні зі всіх куточків Закарпаття разом із вчителями. Я також кожен рік буваю на цих заходах. Там дуже цікаво. Є чому навчитися. Переможців (учнів та педагогів) нагороджують цінними подарунками.

Щодо Дня писемності, то він став відзначатися досить активно з часів незалежності України. До цього я такого піднесення не пам’ятаю, та й і свята цього не було. Тепер воно позначене червоним кольором у календарях.

— А ось щодо слів пані Олени додала завуч школи Маргарита Герзанич...

— Це правда, що вивченню рідної мови у нашому навчальному закладі – особлива увага, та й наголошено, що до цього спонукає. Хочу сказати, що у нас проводяться ще й так звані предметні тижні. З української мови та літератури вони припадають на лютий-березень. Саме тоді святкуємо шевченківські дні. Це у нас вже ввійшло в традицію. Ці тижні перетворюються у своєрідні звіти вчителів та дітей. Це – прекрасне дійство. Де проходять і декламації віршів, й інсценівки. Крім цього в рамках таких тижнів у нас завжди проходять наукові конференції для старшокласників. Участь же в заходах беруть всі від 1 по 11 класи.

Усі свята, що відзначає український народ. Ми святкуємо обов’язково. Але оскільки наша школа – імені Т.г.Шевченка, то мусимо йти на крок вперед. Маємо музей поета. У ньому – чудові вишивані його портрети, зроблені руками вдячних батьків та випускників. До нас приходять на екскурсії учні інших шкіл. І наші юні екскурсоводи розповідають їм дуже багато цікавого як про творчість, так і про життя Тараса Шевченка, про його ставлення до мови. Це дуже важлива справа. І це лише той невеликий перелік заходів, які проходять у нашій школі. Ото ж свято писемності не обмежується одним днем – 9-м листопада. Всі вчителі, незалежно від предмета, який викладають, слідкують за культурою мовлення учнів, дотриманням загальноосвітніх вимог. Отак спільними зусиллями й прищеплюємо нашим дітям любов до рідної мови – мови української, солов’їно-співучої.

— Незважаючи на...

— ...цілу низку проблем6 нестачу технічних засобів, тісняву (ось і додаткові заняття проводимо в музеї), катастрофічну ситуацію з підручниками для п’ятих класів, низькі зарплати вчителів, навколо стільки розмов та обіцянок на урядовому рівні. Бо це – спосіб нашого життя. Бо тут працюють педагоги, які себе без школи вже не мислять. А без такої, як наша, перша – і поготів.

— Дякую Вам за розмову та бажаю, аби вогник ентузіазму у Ваших серцях ніколи не погаснув.

Інтерв’ю вела Надія Маїк.
Ю.Жаткович — етнограф, історик, перекладач...
Осип Мороз: Україна змусила Америку змінити ставлення до себе
Ректор МАЛІЖ Василь Тарчинець: На радіохвилях дитячих мистецьких програм "Кольоровий світ" і "Школяди" незабаром звучатимуть твори юних поетів і прозаїків