Олег Левицький: "Чимало багаповерхівок у Берегово найближчим часом перетворяться, кажучи образно, на руїни. Бо самі не виживуть..."

Голова одного окремо взятого об‘єднання співвласників багатоповерхових будинків — ОСББ "Старий Град-Берегово» — мріє восени закласти камінь у відродження рідного Берегова.

Запитання до голови ОСББ "Старий Град-Берегово» Олега Левицького та його відповіді. Адреса об‘єднання – реальна, а не віртуальна: вулиця Корятовича, будинок № 2. До речі, пан Олег – співбесідник-інтелектуал. Чоловік всебічно розвинений. Він – людина коректна, культурна, ввічлива та доброзичлива. А ще: не просто відомий берегівчанин, але й громадський діяч, активіст, бізнесмен тощо.

– Дякую, Олеже, що погодилися на чергове інтерв‘ю. Отже, традиція аналізувати суспільно-політичну й економічну ситуацію в суспільстві, в рідному місті, спілкування з приводу інших насущних проблем не переривається – так?

 – Так! У майбутньому, сподіваюся, будемо чинити так само…

 – Дуже добре. Тоді було б логічно розпочати нашу бесіду з того, як ви ставитеся до жіночого свята 8 Березня, яке відзначали днями? Бо розгорілися гострі дискусії, мовляв, у країні діє закон про декомунізацію, а суспільство вшановує кращу половину людства, ще й дає один офіційний вихідний. Гадаю, що ви особисто вітали своїх дружину, маму, тещу, коліжанок, пили з ними каву і т. д.?

– Так, я вітав усіх жінок, яких того дня зустрічав, багатьом навіть квіти дарував. Бо це історія багатьох людей, і склалася вона протягом не одного покоління. Йдеться про людей, які це прожили. Але водночас не маю права засуджувати тих, хто не святкує. День жінок – особиста тема кожного. До речі, в сусідній Угорщині так чи сяк, але святкують теж.

– Як людина ділова, комунікабельна, компетентна у всіх сферах суспільно-політичного життя, прокоментуйте останні політичні, кадрові насамперед, події в Україні: зміни в Офісі глави держави, на урядовому рівні та призначення нового прем‘єра, який, до речі, є уродженцем сусіднього Львова. Сподіваюся, ці землі вам близькі, адже й ваші батьки тут народилися, на Львівщині мешкають ваш брат, друзі, знайомі і т. д.

– Зачну з того, що я особисто народився в Берегові. Тут учився в школі, відтак здобув освіту і в університеті (тодішньому УжДУ), і аспірантурі у В. Бакті. Працюю так само весь час у Берегові. Щодо батьків, то вони дійсно з Львівщини, де і нині проживає мій рідний брат. Мама  і тепер мешкає в нашому місті. Щодо кадрових перестановок на вищому політичному Олімпі країни, то все що не робиться – робиться на краще. Правда, економічна ситуація в державі не найліпша, і тому потребує вольових, нових людей  і неординарних рішень. Я б сказав, що можливо цей прем‘єр і є саме той кризовий менеджер загальнодержавного рівня, якого зараз так потребує ситуація.

– На вашу думку (активіста), як ці й інші пертурбації можуть вплинути на життя пересічного українця, нашого провінційного Берегова та його жителів?

– Вплив столиці на провінційне життя, безперечно, відчувався як колись, так само виявляється зараз. Абсолютно у всіх сферах без винятку. Та хотілося б, щоби життєві стандарти між периферією та Києвом не були разючими. І такі теперішні зміни там, наверху, мали б дати наслідок у створенні ОТГ, реформах у медичній галузі, освіті тощо. Хіба не дивно, що триває перебудова охорони здоров‘я, а ми навіть не знаємо, яка ситуація у райлікарні, які відділення залишаються, а які реформують, переводять або ж ліквідовують. Місцева влада повинна людям це все роз’яснювати, отоді й буде менше недомовок. У країні – карантин через короновірус. А ми, берегівчани, немов, у пітьмі, ніхто нічого не каже. Чому б не вийти до народу та не оголосити, як кажуть, картину дня?    

– Ось уже четвертий календарний місяць Закарпаття немає губернатора. Хотілося б почути ваше ваші міркування. Яким бачите стосунки обласної влади з місцевою?

– Відсутність губернатора, це, на мою думку, наслідки політичних протиріч, поглядів, оцінок у Києві. Себто причина криється у тих чи інших важелях, які має відповідна політсила. А тертя, як бачимо, досить активні та серйозні. Тому, починаючи з 27 грудня 2019 року, у столиці так і не зуміли призначити «закарпатського» керівника, хоча прізвища називалися найрізноманітніші. Та й мінялися, немов у калейдоскопі подій. Головне нині, аби не схибили…

– У розпалі – процес децентралізації. Найближчим часом на географічно-політичній мапі України з‘являться нові адмінтеродиниці, навіть наш район матиме свої кілька ОТГ, а сам, найімовірніше, ввійде до складу Мукачівського. У даному контексті вам знайдеться що сказати?

– Наскільки мені відомо, область, за попередніми накресленнями, матиме 64 ОТГ. У нас має бути 5 об‘єднаних тергромад  (крім створеної Косинської, очікується формування Берегівської, В. Березької, В. Бейганської та Батьовської). Це – згідно з поданими документами від області на адресу Мінрегіону. Звісно, усі погляди спрямовані на Берегівську міську, яка, найімовірніше, об‘єднуватиме більше 20 сіл. А пропонується що іще? ОТГ з трьома-чотирма селами, що економічно невигідно. А те, що наш район (адміністративно як префектура – поки що це назва умовна) відноситиметься до Мукачівського, то це нормальне явище. Звісно, ми слабше розвинута територія, а сусіди, і це без перебільшення, досягли вищого щаблю у соціально-економічному поступі.

– Як уже наголошувалося, ви, крім усього іншого, наразі очолюєте ОСББ «Старий Град-Берегово» – об‘єднання співвласників багатоповерхових будинків, у якому 45 квартир. Як діють ці структури нашого міста? Які є резерви у покращенні їхньої роботи? І взагалі, хто координує цю діяльність?

– У Берегові нараховується 58 ОСББ, з яких активне – 21 об‘єднання співвласників багатоквартирних будинків. У міськраді консультантом працює Сергій Сасін, а однойменну Асоціацію очолює Валерій Боровський. Вони – люди активні та розумні, та коли відсутні важелі, ресурси, то мало що можуть зробити. Деколи виділяються кошти з місцевого і державного бюджетів, ніби створена комісія, яка «дивиться» за розподілом. Але розподіляє гроші мер власноруч. Кому та скільки, за якими параметрами – відомо лише йому одному. Але і цього мало! Тому інші міста впроваджують різні спеціалізовані програми, після яких сума коштів для ОСББ збільшується в рази. За приклад можна взяти Мукачево (енергозаощадження). А ще є можливість виграти міжнародні гранти і т. д. І якщо створені берегівські ОСББ якось ще жевріють, то чимало багаповерхівок узагалі найближчим часом перетворяться, кажучи образно, на руїни. Бо самі не виживуть...

– Наскільки відомо, недавно ви були на нараді в мерії, де йшлося про запровадження так званої системи загальнобудинкових лічильників на воду. Розкажіть детальніше про наміри адміністрації фірми "Водоканал Карпатвіз" встановити ці вузли?

– Так, дійсно є Закон, який передбачає встановлення комерційних лічильників. Але є багато і інших законодавчих актів, які чомусь не виконуються нашим "Водоканалом". Зараз пропонують нам купити лічильники за 25000 грн. або придбати їх за кошти місцевого бюджету. А це знову ж з наших податків. По місту вартість лічильників становить не менше 1 млн грн. І це – на ніщо. В кожній квартирі практично вже стоїть лічильник. Таким чином, «водоканал» хоче зробити з ОСББ безоплатного агента зі збору коштів. І якщо, приміром, одна квартира не заплатить, то можуть відключити весь дім. Круто! До речі, вже згадувана фірма з кожною «квартирою» заключила договір, тож нехай і працює з її мешканцями. У відповідних угодах чітко прописано, що «Водоканал Карпатвіз» повинен подавати чисту воду, тобто, до узгоджених нормативів. Є відповідні норми щодо водовідведення й очищення каналізаційних стоків. Хіба все це працює? Каналізація, без всіляких відстійників, на вул. Корятовича тече прямо у Верке. Отже, наше ОСББ категорично відмовилось від даної пропозиції щодо загальнобудинкових лічильників, про що готуємо листа на адресу «водоканалу».

–  Цікаво, чи є така потреба та чи діють вони в інших містах Закарпаття й України?

– Достеменно не знаю… Але думаю, що не всюди, бо на зборах, наприклад, був представник «водоканалу» з Іршави. Хоча ситуацію в цьому контексті доведеться проаналізувати, з метою чого треба промоніторити діяльність низки аналогічних фірм нашої та сусідніх областей. Факти, думаю, будуть цікавими. Але не нашу користь...  

– У комунальному секторі Берегова накопичилося багато проблем. Яким чином ви б їх класифікували, за що, на вашу думку, варто взятися насамперед, аби місто виглядало впорядкованіше, ошатніше, чистіше?

– Не буду відповідати на дане питання… Не вистачить дня. Одно скажу: рішення зі всіх проблемних питань є. Було би бажання зробити наше місто європейським, довести  його до взірця найкращих стандартів. Люди самі знають про всі невирішені справи, кожен берегівчанин стикається з ними чи не щодня. Зауважу: у міській раді є посадові особи, які відповідають за дані питання, «контролюють» хід виконання і отримують зарплати, так само, як і фірми-надавачі послуг, які теж отримують за це плату… Подекуди безпідставну. Ось нехай вони нам розкажуть, як покращити життя в Берегові.

– Завершився берегівський Міжнародний фестиваль вина, у медіа організаторам почали зауважувати, мовляв, уже роками все відбувається стандартно. Як думаєте, чи треба урізноманітнити це дійство, аби було цікавіше, веселіше, притягальніше?

– Насамперед хочу відмітити, що, по-перше, в період розгулу коронавірусу були заборонені всякі масові заходи по всій країні. Але наші «правителі» цим знехтували. По-друге, винний фестиваль проводиться в часі християнського посту, і це не перший раз. Хотілося б, щоби ці моменти враховувались. Я думаю – будуть враховані. Найближчим часом. Щодо самого фестивалю, то креативності треба було б додати всьому дійству. Бо, окрім "перекриття" дороги міжнародного значення, яке заслужило справедливої критики, ми ніякі нові ідеї не впровадили. Отже, такий захід міг би стати родзинкою нашого міста а не галочкою.

 – У гороскопі доводилося читати, що "небесні зірки" готові підтримати вас у будь-яких починаннях. Та й обіцяють, зрештою, непогані перспективи. Ще й підказують уважно придивлятися до життя, не поспішати, звертати увагу на все, що за вікном. Чи дійсно живете за подібним принципом?

– Усі, мабуть чули приказку, що кожна людина – коваль своєї долі, свого щастя. До знаків, звісно, треба придивлятися. Але всі рішення та дії приймаю на підставі свого практичного досвіду, знань і з колегіальним погодженням – якщо це стосується колективу. Додаю логічність і алгоритміку. Головне – це розуміти, що за всі дії та вчинки будеш відповідати тим чи іншим способом… І не тільки перед людьми, але й Всевишнім…. І цей страх буде тебе спонукати робити все максимально правильно й чесно.

– Такі люди, як ви, що завжди у русі, у творчому неспокої, є беззаперечними каталізаторами змін у країні, в регіоні, на місцях. Скажіть, чи доводиться "ходити" на вістрі ножа?

– Постійно… Політичні, економічні, соціальні проблеми, культурні «війни» не дають розслабитись і постійно треба лавірувати між тими чи іншими «викликами» сучасних «жартівників». Спробуй потім розшукати того чи іншого витівника...

– До речі, які загрози, крім фізичної й інформаційної небезпеки, сьогодні присутні в діяльності громадського активіста?

 –Хіба для когось є секретом, що активісти, громадські діячі сьогодні дійсно беззахисні? Невже треба говорити, що вони, порівняно з іншою категорію громадян, більше піддаються небезпеці? Крім того, що вони юридично незахищені, ризикують ще й фізично. Власним здоров‘ям! Вже не кажу про психологічний тиск, залякування, переслідування, домашні обшуки, підпали машин тощо. Але людина, яка дбає про переміни, хоче перетворень, прогресу, кращого життя повинна комунікувати з суспільством, бути готовою до різних викликів тощо…  

 – Між іншим, ваша комунікативність зараз зашкалює. Але що вас радує й що засмучує? Як готуєтеся до теплих місяців весни?

– Радує геть усе... Я на все дивлюся оптимістично, та навіть із нібито негативних моментів вишукую позитивне зерно. Смуток – це не моє. Весна – це чудові ранки, це свіжість, коли все довкола оживає. Зараз той час, коли пора займатися кущами та деревами біля хати. Весна – це час, коли пташки співають. І з‘являється надія, яка в кожного своя (у фермера – на урожай, у випускників шкіл – на хороші оцінки і успіхи на ЗНО, у політика – на виграш, т.д.). А в мене надія-сподівання на те, що цього року можна закласти камінь у фундамент розквіту та відродження Берегова. І станеться це – восени. Вірю: здійсниться неодмінно…

Записав Василь ТАНАСІЙЧУК

ЧИТАЙТЕ також: Відомий на Закарпатті підприємець-перевізник із Берегово про підсумки 2019-го року та надії на рік 2020-й