Олександр Боднарчук: "І сам живу та дію, і всім раджу вчиняти все в рамках Закону..."

 Саме за таким принципом живе чотирнадцятий за ліком в історії Свалявської поліції з часів незалежності її начальник Олександр Дмитрович Боднарчук. Без сумніву, він хоча й молодий, бо має всього тридцять три роки (у 32 отримав службове відрядження у наш район, а перед тим "начальникував" у інших регіонах), але сучасний, діяльний, прогресивний та відкритий до спілкування з медія. Це – вельми позитивний фактор у біографії цього полісмена. Зрештою, цей чинник неабияк посприяв у підготовці цього інтерв‘ю. Коли точніше, то офіцер-керманич на перший поклик медія відгукнувся відповісти на всі двадцять п‘ять запитань: як зручних, так, можливо, і не дуже. Все було зроблено оперативно і якісно, тож спасибі йому за таку позицію. Але насамперед слід сказати, що в такому віці свалявську правоохоронну систему дотепер ще не очолював ніхто. Отже, без перебільшення: у цього керівника нове бачення у боротьбі зі злочинністю, іншими негативними проявами, у плані наведенню порядку в одній окремо взятій Свалявщині. Віриться, що зі своїм життєвим кредо пан Олександр тільки на початковому етапі кар‘єри в поліції. Взявши вдалий старт, у майбутньому його чекають інші, слід сподіватися, значно вищі, відповідальніші посади. Будемо раді, коли про цього офіцера та справжнього полісмена невдовзі заговорять на теренах Закарпаття та навіть далі Доречно сказати, що на озброєння керівник-правоохоронець узяв собі заповідь відомого Гліба Жеглова "Злодій повинен сидіти в тюрмі" – дивіться останнє запитання та відповідь цього інтерв‘ю.  

Кор.: – Олександре Дмитровичу, ось уже рік і трохи більше місяця ви очолюєте Свалявське відділення поліції Мукачівського відділу ГУНП в Закарпатській області. Якби вам довелося підсумувати цей етап роботи, на чому б насамперед акцентували свою увагу?

О. Б.: – За вказаний час роботи у очолюваному мною відділенні вдалося дещо змінити стиль діяльності його працівників у позитивну сторону. Переформатувавши діяльність служб, ми зосередили увагу на профілактиці правопорушень, у першу чергу кримінальних: на вулицях та в інших громадських місцях. Крім того, приділяється велика увага підвищенню довіри населення до правоохоронців, що є одним із критеріїв оцінки керівництвом, громадою нашої роботи. Завдяки такому формату у порівнянні з минулим роком зменшилась кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень на 30 %, а тяжких й особливо тяжких аж на цілих  40 %. Разом з тим, попри зменшення реєстрацій, їх розкриття не зменшилось, а навпаки, з деяких напрямків і видів злочинів збільшилось.

Кор.: – Скажіть, будь ласка, чи довго тривала свалявська адаптація для майора пана Боднарчука? Чи були у цьому плані якісь нюанси?

О. Б.: – Ні, адаптація полягала лише в знайомстві з підлеглими, аналіз оперативної обстановки та визначення завдань щодо якіснішої роботи підрозділу тривали, як кажуть, на ходу.

Кор.: – Читачам було б інтересно довідатися, хто такий начальник Свалявського відділення, де, у якій сім‘ї він народився, яку має освіту та як у нашому районі на цій відповідальній посаді опинився?

О. Б.: – Я народився у 1985 році в селі Порошково, що на Перечинщині, в сім’ї педагогів-біологів. Змалку мріяв стати працівником міліції. Радий, що батьки в цьому мені не перечили й зробили все для того, аби мрія стала реальністю. В 2002 р. вступив до Херсонського інституту внутрішніх справ за напрямком «слідство», який закінчив у 2006-му. Розпочав працювати слідчим в Ужгородському РВ УМВС в Закарпатській області. До 2015 р. пройшов шлях від слідчого до першого заступника начальника райвідділу, а далі, по 2017-й, обіймав посади першого заступника – начальника слідства Ужгородського міського відділу, керівника Мукачівського та Великоберезнянського відділень поліції. Із жовтня 2017 року наказом начальника ГУНП призначений на посаду керівника Свалявського відділення поліції. Принагідно хотів би сказати, що початкові кроки є найуспішнішими у житті, і чим рішучіше людина їх зробить, тим вона здатніша до вирішення великих звершень.

Кор.: – Запитаю вас і таке: не шкодуєте, що свого часу обрали професію поліцейського? Хто "підкинув" ідею стати правоохоронцем і носити форму? Можливо, що замріяли служити у поліції ще в школі?

О. Б.: – Ні, не шкодую, бо, як я вже говорив, це була мрія дитинства. Свого часу ніхто з родини у правоохоронній системі не працював, й, крім мене, не працює по сьогоднішній день. Про те, що одягнув форму і працюю в поліції, аніскільки не шкодую, а навпаки – горджуся цим.

Кор.: – Розкажіть, Олександре Дмитровичу, коротенько про свою сім‘ю.                               

О. Б.: – Проживаю разом із дружиною Мариною, яка на даний час також працює діловодом фінвідділу в Головному управлінні поліції області. З нею  виховуємо донечку Надійку. Це – моя опора, зрештою, підтримка в житті та моїй нелегкій роботі.

 Кор.: – Цікаво, у чому, на ваш погляд, специфіка роботи правоохоронних структур, нинішньої поліції насамперед, у окремо взятому Свалявському районі?

О. Б.: – Специфіка у тому, що будь-якої хвилини, кажучи образно, мусиш бути готовий до підйому, виїзду та надання допомоги кожному, хто у небезпеці, хто цього потребує. Робота наша клопітка, яка вимагає багато уваги, зусиль, терпіння 24 години на добу. Звернувшись по допомогу до правоохоронців, останні повинні без зволікання, швидко і якісно задокументувати злочини, та, що важливо, «забезпечити» невідворотність покарання особам, які їх скоїли. Крім того, саме правоохоронні органи, поліція насамперед, покликані забезпечити права та свободи громадян.

Кор.: – Поділіться, які у вас контакти з керівництвом району, міста, Полянської ОТГ, із колегами з прокуратури, райвідділення СБУ, судовою гілкою влади, іншими контролюючими службами і т. д.? Спільну мову з ними швидко знайшли?

О. Б.: – З усіма маємо контакти, знайшли спільну мову, працюємо в порядку взаємодії з усіх питань, які виникають у повсякденні. Без належних взаємозв’язків із колегами з інших правоохоронних структур важко довелося б домагатися відповідних успіхів.

Кор.: – Чи контактуєте з громадськими активістами, учасниками АТО і т. д. Якою у подальшому бачите з ними співпрацю?

О. Б.: – Контактую з усіма мешканцями району, хто звертається з різного роду питань, стараюсь вирішувати їх у межах повноважень й законів України. Звісно, є проблеми, розв‘язання яких беру на замітку, в тому числі раціональні пропозиції щодо покращення роботи нашого відділення поліції. Повірте, що свалявчани, як й інші краяни, також люди свідомі, нерідко підказують напрямки, мудрі рішення, як домогтися успіху.

Кор. : – Як ви вважаєте, телефонне право зараз у моді? У житті на вас пробували тиснути або ж підкупити?

О. Б.: – Кожен це питання оцінює по-своєму. З перших днів роботи у правоохоронній системі дотримуюсь принципу людяності, чесності, законності, справедливості. В цьому випадку хочу згадати слова свого наставника: «Не знаєш, як поступити – дій відповідно до Закону». Це для мене невід‘ємний, коли хочете, то визначальний принцип у щоденній роботі та у житті загалом.

Кор.: – Отже, смію зробити висновок: ви хоч і молодий, але вмієте відповідати за дії, вчинки та слова й уже встигли попрацювати на багатьох серйозних посадах у Закарпатській поліції. Де було найцікавіше та найважче?

О. Б.: – Розділяти місце роботи за рівнем цікавості та складністю наразі не буду. Але, як уже говорив, наша служба є кропіткою, особливою, своєрідною та у той же час цікавою. Недарма кажуть: легко там, де нас нема! Найголовніша заповідь: не здаватися перед труднощами, а долати їх разом із своїми колегами. Повірте: тільки гуртом ми сильні.

Кор.:  Чи маєте якусь кримінальну історію, цікавий сюжет, яку б залюбки розповіли в нашому інтерв‘ю читачам свалявської районної газети?

О. Б.: – Повірте, їх настільки багато, особливо з ужгородського періоду роботи, що вийшло б не просто окреме газетне інтерв‘ю, а невеличка кримінально-детективна книжечка. Думаю, ще буде нагода й ми із приводу цього неодмінно поспілкуємося. Бо розказати є що, і всі історії повчальні, багатьох, гадаю, застережуть від необачних вчинків, непродуманих дій, кроків і т. д.

Кор.: До речі, у чому полягає складність поліцейської роботи на сучасному етапі? Для цього, зокрема, можемо порівняти, приміром, 2000-й і нинішній роки?

О. Б.: – На мою думку, із розвитком науки, техніки і в умовах ситуації, яка склалася на сході нашої країни, працівники правоохоронної системи зіштовхуються з новими видами злочинів у комп’ютерній системі (кіберзлочини, телефонні й Інтернет шахрайства тощо). А що вже казати про збільшення в обігу незаконної вогнепальної зброї та боєприпасів, яких усього за якихось останні чотири-п‘ять років побільшало у рази. Словом, складної та кількісної роботи не зменшилося, а навпаки – виникає потреба у напрацюванні досвіду, практичних навиків і методики розкриття, розслідування такої кримінальщини. На жаль, законодавство на сьогоднішній день має численні прогалини, які ускладнили нашу роботу. Це, до прикладу, зміни до КПК України щодо призначення у кримінальних провадженнях експертиз суддями. Вказана норма забирає дуже багато дорогоцінного часу у слідчого. Є і багато інших як позитивних, так і негативних моментів. Однак стараємося працювати плідно, з максимальною віддачею й надалі відстоювати реноме працівника поліції.

Кор.: – А що, на вашу думку, спільного в поліцейській службі минулого й зараз?

О. Б.: – Спільним є те, що ми як колись стояли, так і нині стоїмо на варті прав і свобод громадян, забезпечуємо їх спокій у повсякденному житті. Від цих незаперечних аксіом не відійти – у нашій службі так було, так є тепер і так буде у майбутньому, незалежно від того, який у державі суспільно-політичний устрій.

Кор.: – Які найпопулярніші злочини у Свалявському районі? Тут, як кажуть, можна й статистики трохи: що, де, коли, скільки?

О. Б.: – З даного приводу хотілось би зазначити, що в умовах безробіття, зубожіння населення левову частку складають крадіжки у сфері всіх форм власності, крім того, нерідко спостерігається спричинення тілесних ушкоджень різного ступеню важкості. Виявляємо також злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків і вогнепальної зброї, про що інформацію досить часто публікує ваша газета «Вісті Свалявщини». Вважаю, що з профілактичною метою це добре. Крім того, завдяки зусиллям, спрямованим на попередження вуличної злочинності, у 2018 р. не допущено жодного відкритого викрадення чужого майна (грабежу), хоча зареєстроване 1 вбивство та заподіяно 2 тяжких ушкодження. Особи, що їх скоїли, були встановленні та затримані за гарячими слідами. Зменшилась також кількість крадіжок – з 215 торік до 114 цьогоріч. На цілу сотню вниз – це серйозно, це – гарний показник!

Кор.: – На вашу думку, які населені пункти району найкримінальніші і які можна вважати найспокійнішими?

О. Б.: – За статистикою, це місто Свалява та Полянська ОТГ. Обидва – через наявність на цих територіях туристично-санаторної  інфраструктури, вокзалів, готелів, розважальних закладів тощо. Інші населені пункти не тільки дрібніші за територією та населенням, але й менше вразливіші у злочинництві.

Кор.: – З якими проблемами до вас звертаються люди, чи всім вдається допомогти?

О. Б.: – Вище уже казав, що відповідно до Закону намагаюся допомогти усім, хто звертається у поліцію. Йдеться насамперед про проблеми домашнього насилля, сусідські непорозуміння, відтак щодо розслідування кримінальних проваджень за їхніми зверненнями тощо. Більшість таких питань вдається вирішити одразу, інші потребують додаткових перевірок і реагування.

 Кор.: – Нещодавно Міністр МВС А. Аваков презентував "мотиваційний пакет поліцейського". Що хочете з цього приводу додати?

О. Б.: – З даного приводу ще рано говорити, спочатку треба зачекати, як воно запрацює на практиці. Але я вважаю, що все вийде й стане позитивним заохоченням, реальною мотивацією для поліцейських всієї країни, Закарпаття та  Свалявщини в тому числі.

Кор.: – Як свалявська поліція завойовує довіру серед людей? Ви вже устигли побувати в усіх  населених пунктах району?

О. Б.: –Так, проїхався (і вже неодноразово) через усі населені пункти району, поспілкувався з особами, які мають авторитет серед населення, головами сіл, депутатами, громадськими активістами. Раджу кожному керівнику час від часу їздити регіонами, комунікувати з людьми в чотири очі – дуже корисно та дає ефективні результати. Стосовно довіри, це у першу чергу маємо виправдати сподівання кожного окремого громадянина з приводу його звернення, допомогти й захистити від протиправних проявів у родині, на вулиці, в селі, на робочому місці, під час відпочинку тощо.

Кор.: – Якщо не таємниця, ви який за рахунком начальник Свалявського відділення поліції за роки незалежної України? Чи приходять до вас попередники та про що у такі миті бесідуєте?

О. Б.: – Ні, це ніяка не таємниця, я є 14 керівником нашого правоохоронного органу Свалявщини, багатьох попередників знаю давно, декотрі багато чому навчили в роботі, за що я їм безмежно вдячний. Звісно, зустрічаємось, обговорюємо сьогоднішню специфіку роботи з тодішньою. Роблю висновки, аналізую, доводжу доцільність перебудови роботи поліції в умовах сьогодення. Певний ефект від таких «ходоків» - попередників є.

Кор.: – Чи всі посади у відділенні заповнені? Хто на сьогодні є вашими заступниками, хто керує службою дільничних інспекторів і карним розшуком? Які зарплати у працівників поліції?

О. Б. – На даний момент штат відділення поліції заповнений на 85 %, проводимо роботу щодо участі в конкурсах умотивованих молодих людей. Тож потроху таким чином доукомплектовуємося. Посади заступників, а у мене їх два, займають відповідно майор і капітан поліції Сергій Корнаш і Василь Стойка. Перший відповідає за напрямок підрозділів публічної безпеки, а другий – заступник зі слідства. Зауважу: за напрямками своєї роботи вони пропрацювали у поліції не один уже рік. З приводу заробітних плат, то у залежності від посади, звання й вислуги років працівники отримують від 8 до 12 тис. гривень.

Кор.: – Скільки жінок працює у очолюваному вами відділенні?

О. Б. – Згідно штатного розкладу, то у нас 10 жінок,  три з яких на даний час у декретній відпустці. Отже, приємно констатувати, що у лавах нової української поліції побільшало чарівних половинок. Їм, виходить, довіряємо…

Кор.: – Чи часто відвідує Свалявську поліцію начальник ГУНП в краї Р. І. Стефанишин?

О. Б.: – Керівник закарпатської поліції Роман Ігорович Стефанишин на Свалявщині проводить виїзний прийом громадян згідно затвердженого графіку. Крім того, у разі необхідності приїжджає на місце скоєння резонансних кримінальних правопорушень.

Кор.: – Не є таїною, що у минулі часи свалявським керманичам органів внутрішніх справ дошкуляли візитери зі столиці, які нерідко "напрошувалися" на курорти з мінеральними водами. Спробуй відмовити генералу – повернеться до Києва й може напакостити. А як у цьому аспекті тепер? Вас не допікають подібними запитаннями з приводу відпочинку?

О. Б.: – Ні, на даний час такого немає. Ми ж на марші реформ – багато старих звичок канули у небуття. Жодного разу  з приводу такого питання ніхто за рік не звертався…

Кор.: – Який майновий стан пана Боднарчука? Якою машиною їздите на службі та поза нею?

О. Б.: – Майновий стан зазначено в моїй щорічній декларації, яка є у вільному доступі на сайті НАЗК. Сюди додам, що на праці використовую службовий автотранспорт.

Кор.: – Чи маєте улюблений фільм і героя?

О. Б. – Так, це фільм «Місце зустрічі змінити не можна» із його головним героєм Глібом Жигловим! Блискуче зіграв його незабутній актор-співак Володимир Висоцький.

 Кор.: – Дякую вам і колегам за службу в наш непростий час, за цікаве інтерв‘ю та нехай вам щастить.   

Записав: Михайло ПАПІШ