ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Олександр Шеба: «Нам вдалось зупинити багато забудов, які б змінили архітектурне обличчя Ужгорода на гірше»

    26 вересня 2020 субота
    Головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба

    Наше місто Ужгород славиться своєю неповторною історією. Багато віків вона викарбовувалась у пам’ятках архітектури, величних будівлях, які служать зв’язуючою ланкою між нашим минулим та сьогоденням, виконують роль культурного форпосту цивілізації.

    Саме збереження архітектурної спадщини є важливим показником рівня культури нації, народу, покоління. Адже там, де повага до свого минулого поступається місцем меркантильним, комерційним інтересам сьогодення, цинічності, низькому рівню культури деяких забудовників та горе-архітекторів, не може бути й мови про інтелектуальний та духовний розвиток.

    На жаль, незворушних творінь з каменю та цегли, які віками стояли на вулицях Ужгорода, з кожним роком все меншає – принаймні, тих, які зберегли свою унікальну самобутність. Час диктує свої вимоги. Архітектурно-історичне обличчя міста змінюється, і ці зміни не завжди на краще.

    Інтернет-видання «Вся Закарпатська Правда» пропонує читачам інтерв’ю з головним архітектором міста, Олександром Шебою. Основною темою було збереження унікальної архітектурної спадщини Ужгорода та перспективи міста у сфері будівництва.

    ВЗП: Відомо, що архітектурний стиль Ужгорода складається з надбання декількох епох. Які особливості архітектури нашого міста, на Вашу думку, варті найбільшої уваги та зусиль по їх збереженню?

    Головний архітектор Ужгорода Олександр ШебаОлександр Шеба: Мені здається, що історична архітектура, незалежно від епохи, у яку вона була створена, потребує захисту і збереження. Що стосується особливостей Ужгорода – це надзвичайно багата спадщина саме чеської архітектури часів Чеської буржуазної республіки. Мається на увазі, так званий «чеський кубізм», «функціоналізм». Це квартал «Рафанда», взагалі весь мікрорайон «Галагов», будинок Сойму (на даний час – обласна рада). Мені здається, нема інших міст в Україні, які можуть похвалитись саме таким архітектурним надбанням, які мали б настільки велику спадщину саме цієї архітектури. Взагалі, «празький кубізм» - це стиль, який притаманний тільки невеличкому відрізку часу, він зберігся виключно в Чехії, але не у багатьох містах. Тому нам справді варто докласти зусиль, щоб зберегти цю спадщину. В цьому плані Ужгород – унікальне місто України.

    ВЗП: Якби була Ваша воля, що б Ви змінили в сучасній архітектурі Ужгорода?

    О.Ш.: Передусім – підходи до цієї роботи проектантів і замовників. Я неодноразово підкреслював, і вимушений сказати це знову: в нашому місті надзвичайно низький рівень проектування. Передусім це пов’язано з тим, що дуже часто непрофесіонали, які не мають відповідної освіти, не вчили відповідні предмети, які потрібно знати архітектору, беруться за проектування. Причому – за комплексне проектування. Відповідно, виникає досить низький рівень проектних рішень. Звичайно, якщо б замовники не виявляли цікавість до таких проектів – цього б не було. Але на жаль, поки є відповідне соціальне замовлення – таке проектування існує в Ужгороді.

    ВЗП: Відвідуючи центральну частину міста, мимоволі звертаєш увагу на занедбані, облуплені фасади історичних будівель, у яких, тим не менше, розміщуються сучасні офіси, судячи з усього, фінансово успішних підприємств та організацій. Чи виявляють власники цих фірм зацікавленість у відновленні будівель, де вони розміщуються?

    О.Ш.: Дуже мало. Зазвичай, навпаки: виявляють зацікавленість у спотворенні фасадів, заміні історичної «столярки» на металопластик, облицюванні фасадів плиткою, та інше. Мабуть, має пройти час. Адже всі ці підприємці їздять до європейських країн, бачать такі міста, як Мюнхен, Венеція, Рим. І чомусь не переймаються ідеєю, яка вже давно сидить у головах підприємців Європи - добре відреставрований старий офіс зі збереженим історичним фасадом, «столяркою», набагато престижніший і дорожчий, ніж офіс, безглуздо реконструйований. Чомусь у нас продовжують нищити старі, різні двері у будинках і тому подібне. На жаль, ми не можемо чекати, поки люди «дозріють» самі до розуміння таких речей. І вимушені вдаватись іноді до, так би мовити, «репресивних» методів, щоб зберегти ті залишки архітектурної спадщини, які нам дістались.

    Олександр Шеба: «Нам вдалось зупинити багато забудов, які б змінили архітектурне обличчя Ужгорода на гірше»ВЗП: Чи можна провести якусь паралель між витратами, направленими на збереження старовинної архітектури, і роботами з реконструкції з використанням сучасних технологій, якими, так би мовити, «грішать» сучасні підприємці, змінюючи «обличчя» Ужгорода? Може, їм просто дешевше облицювати фасад плиткою?

    О.Ш.: Я так не думаю. Багато хто облицьовує досить дорогою плиткою. Мені здається, це проблема нестачі банальної культури. А ще – безпринципності проектантів, які йдуть «на поводу» у замовника. Розумієте, якщо б будівлі у центрі міста належали саме місту, а підприємці були б там орендарями – питання вирішувалось би автоматично. Певний процент від орендної плати йшов би на постійні роботи по реставрації і благоустрою. Але, на жаль, ми вже зараз маємо ситуацію, коли у центрі міста вже майже немає нерухомості, яка належить міській раді. Тому ми повинні вирішувати цю ситуацію, виходячи з тих реалій, які є.

    ВЗП: До речі, стосовно тих «репресивних» методів, про які Ви згадали. Які дієві механізми є у міської влади для успішного регулювання негативного впливу підприємців-орендарів приміщень на історико-архітектурне обличчя міста? Які заходи здійснюються у цьому напрямку та, яка роль у цьому Управління архітектури та містобудування?

    О.Ш.: Оскільки у складі Управління архітектури та містобудування на даний час вже нема інспекції держбудконтролю, як це було раніше, то безпосереднє накладення штрафних санкцій у нашому випадку неможливе. Якщо проблема пов’язана з порушенням правил благоустрою – для цього є адмінкомісія, муніципальна міліція, якій ми надаємо інформацію, що потрібно якимось чином вплинути. Є і, скажімо так, непрямі методи. Наприклад, непогодження прийняття в експлуатацію об’єктів або відмова у видачі дозволів на торгівлю. Ми намагаємось використовувати всі законні методи, щоб спонукати власників привести свої будівлі в належний стан. Я думаю, той хто це зробить – і сам буде задоволений. У нас є плани стосовно ресторану «Червена Ружа» (колишній ресторан «Київ»). Ця будівля на даний час вже не схожа на ту, якою вона була, припустимо, 20 років тому. Але на даний час все ще є можливість зробити ремонт та реставрацію фасаду, щоб повернути йому попередній вигляд. Я думаю, це буде вигідно не тільки місту, але й самим замовникам.

    ВЗП: Чи проводяться на даний час роботи по відновленню ужгородських пам’яток архітектури?Олександр Шеба: «Нам вдалось зупинити багато забудов, які б змінили архітектурне обличчя Ужгорода на гірше»

    О.Ш.: Ми розробляємо програму і будемо намагатись її поступово реалізовувати. На щастя, залишилось дуже багато фотофіксацій. Наприклад, навпроти «Фокстроту» є будівля, яка реконструювалась. Ви пам’ятаєте – там була стара, дуже гарна ліпнина. Одразу після виборів, коли там здійснювалось знесення, з неї вдалося зняти відповідні гіпсові форми. Ми будемо наполягати, щоб вона була повернута на фасад вже реконструйованої будівлі.


    ВЗП: Які тенденції у міському будівництві можна прослідкувати в Ужгороді на даний час? Тобто, як змінюється архітектура Ужгорода, що будують та чи відповідають плани забудовників вимогам закону?

    О.Ш.: З приводу вимог закону – на жаль, вони дотримуються не завжди. Ми намагаємось на це реагувати. Що стосується змін у місті – звісно, не дуже добре так казати, але у чомусь нам допомогла фінансова криза. Цей «вал» реконструкцій і суцільних забудов був зупинений у зв’язку із зупинкою фінансування. І на щастя, вдалось зупинити багато забудов, які б справді серйозно змінили обличчя Ужгорода на гірше. Я маю на увазі забудову скверів та внутрішньоквартальних територій. Не буду зупинятись на конкретних речах, але ми в останній час постійно займаємось підготовкою рішень сесії або міськвиконкому по відміні такого будівництва. І це справді у багатьох випадках завдяки тому, що будівництво було призупинено через відсутність фінансування та кредитних ресурсів. На даний час вже спостерігається певне збільшення обсягів будівництва – житла та інших приміщень, комерційного призначення. Але це зростання поки що йде дуже повільно. Криза дуже серйозно вплинула на цю галузь.

    ВЗП: На якому етапі знаходиться коригування генерального плану Ужгорода і які висновки можна зробити на даний час щодо цієї роботи?

    О.Ш.: Коригування близьке до завершення. Я сподіваюсь, що у цьому році ми вже приймемо оновлений генплан. Що стосується тенденцій, які вимальовуються – на жаль, я змушений констатувати, що проектанти у нас працювали за принципом «Чого забажаєте?». Цей принцип добрий для сфери обслуговування, для ресторанів, готелів, але для роботи з містобудівельною документацією потрібна принциповість. Наприклад, одразу скажу, що пропозиціями по генплану було передбачено знищення ужгородського аеропорту. А замість злітно-посадкової смуги мала бути торгова вулиця. Ми вважаємо, що на даному етапі, це не актуально, тому що іншого аеропорту в нас, на Закарпатті поки що немає. І взагалі, для міста повітряне сполучення є важливим. Дуже багато було у генплані таких речей, які були враховані на догоду певних людей, «верхівки». Я вважаю, що розробники генплану як спеціалісти загальнодержавного рівня (а у нас працюють над генпланом кияни) натомість мали б вирішувати містобудівельні проблеми, з якими стикається місто, а не легалізувати земельні чи інші рішення міської влади. Генплан – це документ, який готується на майбутнє, він буде діяти 25 років. Тому нам потрібно, щоб він справді вирішував міські проблеми.

    Олександр Шеба: «Нам вдалось зупинити багато забудов, які б змінили архітектурне обличчя Ужгорода на гірше»ВЗП: Відомо, що наразі розробляються проекти будівництва школи та дитсадка у мікрорайоні «Боздош», реконструкція транспортного мосту та будівництво нового. А які ще проекти рішень, пов’язані з «великим» будівництвом в Ужгороді, будуть розглядатись найближчим часом на комісіях міськвиконкому?

    О.Ш.: Поки що у бюджеті міста передбачені кошти на проектування цих об’єктів. Це перший крок. Ми насправді маємо досить незабезпечений освітянською інфраструктурою мікрорайон «Боздош», тому виникла така необхідність. Що стосується проектів подібного масштабу – знову ж таки, генплан розробляється з урахуванням певного орієнтиру, в якому ми будемо рухатись, він визначить, які споруди конче потрібні місту. Я, наприклад, вважаю, що місто повинно дуже серйозно підходити до проблеми кладовища, оскільки термін його експлуатації підходить до кінця. Можливостей для розширення там майже немає. Те саме можна сказати про полігон твердих побутових відходів. Терміново потрібна реконструкція очисних споруд, які знаходяться на вул.Загорській. Подібних, справді важливих інфраструктурних проблем у міста дуже багато. Саме ці питання і будуть вирішуватись першочергово.


    ВЗП: Яка зараз ситуація в Ужгороді у сфері будівництва соціального житла? Чи отримують житло «черговики»? Скільки в середньому доводиться очікувати у черзі на житло пересічному ужгородцю?

    О.Ш.: Я можу відповісти лише в межах своєї компетенції. Я вимушений сказати, що соціального житла будується дуже мало, але все-таки воно будується. Наприклад, будує «молодіжний фонд». Що стосується «черговиків» - на жаль, у нас черга на житло, так само, як черга на земельні ділянки майже не зменшується. Незалежно від того, виділяються ці ділянки чи не виділяються. Так само і квартири. На жаль, у свій час із забудовниками було укладено дуже мало угод, які б передбачали передачу місту певного проценту житлової площі новозбудованих об’єктів для виділення черговикам. Зараз ця робота оновлюється, ми розпочали роботу із забудовниками по укладанню угод, щоб певний відсоток, визначений законодавством, забудовники віддавали місту і, щоб квартири виділялись «черговикам».

    ВЗП: Як розвивається приватний сектор Ужгорода та чи не виникають конфлікти інтересів представників приватного сектору та інвесторів, які займаються будівництвом промислових, громадських об’єктів, наприклад, офісів, торговельних центрів, розважальних закладів та іншого?

    Головний архітектор Ужгорода Олександр ШебаО.Ш.: На жаль, у такій сфері, як містобудування конфлікти виникають постійно. Тому, що кожен забудовник має свою уяву про те, як повинна виглядати його будівля і сусідня будівля, відповідно, він переслідує свої інтереси. Зазвичай, це полягає у гонитві за квадратними метрами максимально щільної забудови, виділеної земельної ділянки, де відповідно, і виникають конфлікти. Оскільки кожна будівля передбачає ще й благоустрій навколишньої території, певну територію для паркування машин, для організації відпочинку жителів і тому подібне. Тому конфлікти виникають, але ці питання вирішуються у робочому порядку.

    ВЗП: До речі, що Ви можете розповісти про ситуацію з паркуванням у місті Ужгород? Чи буде вона покращуватись?

    О.Ш.: Приблизно у 1967-му році (наскільки я пам’ятаю) в Ужгороді було близько 1 000 авто. Навіть менше. Вулиці з тих часів ніяким чином не збільшили свою пропускну здатність. А кількість машин вже перевищила 30 000 одиниць. Відповідно, як ви розумієте, місця для паркування стають надзвичайно болючою проблемою в Ужгороді. Це, до речі, загальноєвропейска тенденція. Всі європейські міста страждають від відсутності території для паркування. Багато проблем виникло через те, що у місті існує багато споруд для масового перебування людей (наприклад, підприємства торгівлі), при проектуванні яких взагалі не була врахована потреба в майданчиках для паркування. Скажу тільки, що цей «знаменитий» центр, який, сподіваюсь, не буде побудовано на площі Богдана Хмельницького, при потребі близько 1 000 місць для паркування, мав передбачених у проекті 190 місць. Ви розумієте, що інші 800 машин мали б стояти десь на набережній, на вулиці, у кварталах прилягаючої житлової забудови. Це випадок непоодинокий, на жаль, у нас не завжди враховується це питання.

    ВЗП: Куди звертатись громадянам, якщо їх інтереси входять у конфлікт з інтересами забудовника, наприклад, жителі багатоповерхівок протестують проти будівництва у зеленій зоні, біля їх будинку?

    О.Ш.: До міської влади. Зазвичай, звернення ідуть до міського голови. Потім він підключає безпосередніх виконавців, які вирішують проблему. У таких випадках ми йдемо назустріч громаді. Тобто, навіть якщо рішення були прийняті не за нашої каденції, намагаємось або відмінити, або заблокувати забудову внутрішньквартальних територій. Тому що ця земля була запланована для загального користування і обслуговування багатоповерхових будинків. Вона не була землю із запасів міста, яка передбачена для додаткової забудови. Є певні нормативи, щодо щільності забудови, щодо щільності людей, які мали проживати на певній території. Їх порушувати не можна. На жаль, за останні п’ять років було дуже багато виділено земельних ділянок для багатоповерхової забудови на внутрішньоквартальних територіях, на місці дитячих майданчиків, майданчиків відпочинку, зелених зон. І колективні скарги до нас надходять майже щодня.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    mvQaPW , [url=http://bkeeeaclqkqp.com/]bkeeeaclqkqp[/url], [link=http://ktabzhpoabtx.com/]ktabzhpoabtx[/link], http://iifoahicwody.com/

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    So excited I found this article as it made tnihgs much quicker!

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Твердохліб.

    Ничего смешного, умники два нашлись тут. Незнаете как в Европе сидите молчите. Говорю конкретно Швейцария, Цюрих хотите проверить едте туда.

    Это называется стиль, у нас такого не увидишь

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    В Європі, щоб на території свого маєтку поставити бруківку потрібен дозвіл архітектора міста, про те якого кольору і якої форми буде бруківка.
    Анекдот недели !!! Твердохліб ЖЖЖОТ !!

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    Правду пишет.У нас и перед косметическим ремонтом квартиры,нужно разрешение главного архитектора города,про то,какого цвета будут стены.После ремонта архитектор лично приходит и с комиссией замеряют толщину нанесенной краски и отклонение от утвержденного цвета и оттенка.

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Твердохліб.

    Ліпнину вони будуть на фасад вішаті... Наше місто вже давно стало потворою із за того що всіх цікавить заробіток в першу чергу. В Європі, щоб на території свого маєтку поставити бруківку потрібен дозвіл архітектора міста, про те якого кольору і якої форми буде бруківка. А у нас в центрі міста над кожним магазином по навішували гівно у вигляді вивісок магазинів, аби по більше і по яскравіше, виносні плакати. Бізнесмени круті. Це елементарно, хоча б з цим розберіться. Зрозуміло що з набудованими новими будівлями-коробками в центрі міста ви нічого не зробите бо ви безсилі, але з дрібним безсмаком і їх власниками можна розібратись там переважно прості смертні.

    Пунктів: 0