Пасажири автобусів і таксі мають право на комфорт за оптимальну ціну

Українці вже звикли, що реформи у нашій країні розпочинаються з суцільного абсурду, бо запланованого багато, а виконувати все немає можливостей, тобто коштів. Реформування перевезень теж опирається у фінанси, до того ж після катастрофічно невдалих спроб із потягами Hundai, у кращі реформи віриться не надто.

На початку року в Міністерстві інфраструктури заговорили про реформу таксі. Зміни, без сумніву, потрібні, адже цей вид перевезень користується попитом у населення і нарікань на нього вистачає. Закарпатці у своїх листах нерідко зверталися до редакції газети «РІО» зі скаргами на служби таксі в Ужгороді, адже чимало машин не відповідають цінам, які доводиться заплатити після проїзду. Тож реформування транспорту потрібне, але якою ціною це може відбутися?

Найперше, до чого призведе реформування — це зростання цін на перевезення. Що вже казати про закріплення умов на законодавчому рівні, коли під час масових сутичок у Києві 18 лютого таксисти підняли ціни вдвічі, користуючись тим, що метро не працює. Таксисти перестали приймати замовлення через мережу, почали працювати «з руки», перевозили пасажирів не за викликом, а підбирали їх на вулиці. Натомість мінімальний тариф становив 70 гривень замість звичних 35 гривень.

У середньому, за підрахунками перевізників, після реформи вартість перевезення зросте приблизно на 20—25 %. Для порівняння: зараз «мінімалка» коливається в межах 30 гривень. У разі реформи вона буде обходитися в 38—45 гривень, пише ТСН.ua.

У Європі проблему з таксі вирішили на користь комфорту, хоча тамтешні ціни для українців теж невтішні — 1 км поїздки коштує приблизно 10 євро. Але в європейців і зарплати інші, та й комфортніше в тамтешніх таксі їздити.

У легальному таксі обо¬в’яз¬ково має бути таксометр — лічильник. При чому він повинен бути обов’язково опломбований. В Італії, наприклад, всередині машини побачимо табличку з такою інформацією: назва суб’єкта-перевізника, номер його ліцензії, реєстраційні дані та контактний телефон. Звичайно ж, водій такого автомобіля зобов’язаний «не забути» включити таксометр (лічильник) при посадці пасажирів у таксі. В Англії, на батьківщині таксі, взагалі немає нелегальних служб. Ввічливість і ангельське терпіння у англійських водіїв таксі виробляються завдяки тому, що отримати ліцензію водія таксі тут дуже складно і дорого, а позбутися її можна набагато швидше та простіше, повідомляє портал Taxoport.com.

80 % ТАКСІ В УКРАЇНІ — НЕЛЕГАЛЬНІ

Чи не кожному знайома ситуація, коли в найвідповідальніший момент запізнюєшся через безвідповідальних диспетчерів таксі, самих таксистів чи несправність автомобіля. Якщо йдеться про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди, то це вже на совісті таксиста, адже більшість із них працюють нелегально. Тож пасажири нерідко розплачуються за брудні салони автівок, гучну музику й загальний дискомфорт, який панує в салоні.

Вже щонайменше три роки в Україні намагаються привести таксі до ладу. Сьогодні мають намір зробити це за 3—5 років. Йдеться про автомобілі одного типу і кольору, обладнані системою безготівкової оплати і таксометром, повідомили в Міністерстві інфраструктури. Також кожний таксист матиме ліцензійну картку. У перший рік дії закону ліцензійні картки видаватимуться безкоштовно, на другий рік їхня вартість буде еквівалентна одній мінімальній зарплаті. Перевізник змушений буде мати книгу скарг, проводити ТО машини, перевіряти стан свого здоров’я. Крім цього у деяких містах плануються спеціальні автостоянки.

Сьогодні реальних служб таксі, де мають свій власний автопарк, щонайбільше 20 % на всю Україну. Решта перевізників працюють через так звані диспетчерські служби. Запит про клієнта надходить через диспетчера на сервер, звідти його може прийняти будь-який приватний автовласник і забрати клієнта, розповідають у профспілці таксистів.

Нещодавній скандал, пов’язаний з нелегальними перевезеннями, був озвучений на сайті «Нове Закарпаття». Йдеться про звернення, яке надійшло трьом народним депутатам України — Іванові Бушку, Валерієві Лунченку та Валерієві Пацкану — від закарпатських перевізників. У документі йшлося про зростання кількості «нелегалів», зокрема міжміських таксі, які не дають можливості нормально працювати тим перевізникам, які працюють у правовому полі. Після публікації на сайті матеріал з переліком усіх нелегальних перевізників області отримав шквал різкої критики від іншого закарпатського порталу «Ua-Reporter». Відтак нардепи надіслали депутатське звернення Генеральному прокуророві України Вікторові Пшонці та міністрові інфраструктури України Володимирові Козаку та всім іншим державним структурам, які мають стосунок до пасажирських перевезень, із метою перевірки й контролю нелегальних перевезень.

НАЙВАЖЛИВІШЕ — БЕЗПЕКА ПАСАЖИРА

До редакції газети «РІО» надходить чимало листів і зі скаргами на ужгородські маршрутки. Їхні раптові непередбачувані несправності, хамство водіїв, особливо, коли йдеться про пільгові категорії, викликають чимало запитань. З іншого боку, пасажири також бувають різні, від них теж можна чекати поганого настрою чи некультурної поведінки. Але це вже психологічний фактор, натомість безпека пасажира має бути на першому місці, відтак тендери на «маршрутки» — на совісті комісії.

На початку року міським маршруткам депутати обіцяли GPS-систему. Документ врегульовує діяльність конкурсного комітету під час проведення конкурсу. Як повідомив заступник міського голови Юрій Беляков, цю систему встановлюватиме інвестор, адже в міському бюджеті на це немає достатньо коштів. А перевізники будуть брати у нього це обладнання в оренду.

Таке наближення до європейських умов, звісно, не завадить, але для початку хай би технічний огляд зробили якісніше й сидіння полагодили. Та й чи настільки важко знайти потрібне місце в невеликому Ужгороді, що необхідно встановлювати GPS-систему?

Натомість реформування таксі додасть роботи водіям маршруток, адже з підвищенням цін не кожен розкошуватиме на персональних перевезеннях. Водночас чимало труднощів з’явиться у самих водіїв таксі. Адже для того, щоб купити лічильник, вони викладуть від 3 до 3,5 тисячі гривень. Крім того, підзаробити додатково стане важче.

Відтак, умови такої роботи можуть залишити взагалі без роботи таксистів, бо для багатьох чоловіків, які мають автівку, це єдиний прибуток. Тож чи вартує та реформа, яку пропонують, таких жертв? Одначе змінювати щось вкрай необхідно, і чому би не розпочати з увічливості в таксі, маршрутках чи автобусах. Культура далеко не в тому, щоб прокричати у відповідь, коли вас просять стишити музику в транспортному засобі, чи показують пільгове посвідчення, а в тому, щоб створити людські умови пасажирові, адже в дорозі за його комфорт відповідає лише водій.

Наталія Каралкіна, РИО