Паводок на Закарпатті спричинили не комунальщики, а занедбані канави

Розмір збитків наразі встановлюють, а тим часом деякі закарпатці вже самі страхують майно від надзвичайних ситуацій.

Ще 3 лютого через рясні опади, танення снігів і банальну засміченість стічних канав почало заливати двори й сільськогосподарські землі в низинних районах краю. «Закарпатка» напружено стежила за новинами й запросила до свого прес-центру представників влади, МНС та страховиків, щоб обговорити масштаби цьогорічної НП та зробити деякі узагальнення.
Начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА, а заодно заступник голови штабу з питань надзвичайних ситуацій Віктор Лукеча каже: було штормове попередження, тож в облдержадміністрації готувалися до НП, скликали засідання оперативного штабу. Опадів у ті дні випало від 30 до 60 мм, підйом води зафіксували на 1 м нижче від історичного максимуму, котрий спостерігався на Латориці в 2001-му. Тобто це не найменший, але й не найбільший паводок. В основному він пройшов західною й центральною частинами області. Загалом підтопило 226 дворогосподарств та залило водою 100 га землі – на Ужгородщині й Мукачівщині (включно з їхніми райцентрами) та в Іршавському районі. Всі профільні служби зреагували оперативно – на ліквідації наслідків лиха працювали 26 одиниць техніки МНС, 12 – комунальної та ще насоси облводгоспу. Ну і, звісно, довелося залучити й людські ресурси – в напруженому режимі трудилися 129 рятувальників і 115 комунальників. Через негоду 13 населених пунктів залишалося без струму, проте електрики вже ліквідували всі аварійні поломки.
«Збитки від паводка-2013 на Закарпатті наразі обраховуються. Але якщо проаналізувати їх у розрізі останніх значних підтоплень, то побачимо: матеріальна шкода зменшилася мало не в 12 разів. Порівняйте: якщо в 1998-му це було 810 млн. грн., у 2001-му – 312 мільйонів, у 2008-му – 169, то в 2010-му – 73 млн. грн. І все це завдяки протипаводковій програмі «Тиса». Її реалізація, навіть часткова, дала величезний ефект», – запевняє Віктор Лукеча. Загалом на цю програму планувалося державне фінансування в обсязі 1,3 млрд. грн., наразі 537 мільйонів уже виділили, тобто 43% від повної суми.
Начальник відділу цивільного захисту ТУ МНС у Закарпатській області Гліб Бурковський підкреслив, що від водних надзвичайних подій наш регіон потерпає щороку. І починаючи з 2008-го – часто в незвичні періоди. Ось і тепер паводок прийшов узимку, що історично не характерно для нашого краю. Але йде глобальна зміна клімату, і це дається взнаки.
Утім, проблеми можна було б уникнути, якби прості закарпатці та місцеві органи влади уважніше ставилися до утримання … звичайних «ярків» уздовж вулиць. На запитання журналістів, хто ж має чистити злощасні рівчаки, Гліб Бурковський відповів: «Люди самі мають за цим стежити. А то протягом року скидаємо непотріб куди попало, а потім дружно починаємо з цим боротися. Прочищати ж канави зобов’язані ті, в кого вони на балансі – здебільшого сільські й селищні громади».
Тож людям сподіватися лише на державу й крайовий бюджет, чи краще подбати про себе самим і застрахувати майно на випадок якихось надзвичайних ситуацій, як це прийнято в усьому цивілізованому світі? На жаль, розповідає начальник відділу прямих продажів ЗОД НАСК «Оранта» Євгенія Ходаковська, часто підривають довіру краян до страховиків ... малі страхові фірми. Вони встановлюють демпінгові ціни, щоб заманити клієнтів, а потім не можуть виконати своїх зобов’язань. Тому страхуватися варто, але тільки у відомих компаній. А наш вітчизняний житловий фонд наразі старий, тож зсуви, повені та інші катаклізми для нього особливо ризиковані. «Зазвичай відшкодування по будинку, де стався страховий випадок, у 10 разів більший, ніж сам платіж за поліс. Його вартість – приблизно 100 гривень. Це не така велика ціна за захист», – переконує пані Євгенія. Вона розповідає, що в 2009 році представники «Оранти» навіть самі виїздили в Рахівський район, щоб вручити гроші застрахованим потерпілим: «Було приємно бачити, як радіють люди. І ми переконалися, що кількість страхувальників напряму залежить від того, як оперативно була проведена оплата за страховими випадками, – люди ж спілкуються, діляться враженнями. У тих селах на Рахівщині, де ми тоді побували, клієнтів відчутно побільшало».
Євгенія Ходаковська запевняє, що закарпатці все-таки довіряють «Оранті» й готові страхувати своє майно. Так, у 2012-му було укладено 45 тисяч страхових полісів майнової групи, що на 14 % більше порівняно з 2011-м. Торік за страховими випадками компанія сплатила понад 310 тис. грн. майже по всіх районах краю.
Прес-центр «Закарпатської Правди»