ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Перетин кордону з дитиною в прийдешні часи безвізу

    28 березня 2024 четвер
    45 переглядів
    Як перетнути кордон з дитиною на руках у часи безвізу

    Довгоочікуваний безвізовий режим для громадян України уже став доволі досяжною перспективою. Передчуття свободи пересування країнами Європи спонукає багатьох українців збиратися в поїздки тими краями, доступ до яких раніше був значно ускладнений і фінансово обтяжливий. Зрозуміло, почастішали звернення за консультаціями щодо перетину кордону ЄС в нових умовах, зокрема з дітьми. Адже якщо для повнолітніх просто не буде потрібна віза, то для дітей такої “дорослої” свободи не передбачено, і питання залишаються.
    Насправді безвізовий перетин кордону Євросоюзу для українців з погляду норм права не дуже зміниться. Для забезпечення вільного пересування всередині Євросоюзу, як однієї з чотирьох свобод, передбачених ст. 14 Договору про його утворення, було гармонізоване законодавство країн-членів ЄС щодо перетину кордону, через що в будь-якому місці перетину до осіб з-поза його меж висуваються однакові вимоги (ст. 5 Шенгенського прикордонного кодексу) – перетин дозволяється, якщо особа:


    1) має чинний проїзний документ (паспорт), що надає власнику право перетинати кордон,
    2) має візу, якщо це необхідно відповідно до Регуляції Ради ЄС № 539/2001 від 15 березня 2001 р., яка встановлює перелік третіх країн, громадяни яких зобов’язані мати візу для перетину зовнішнього кордону ЄС і країн, громадяни яких не підлягають цій вимозі, крім випадків, коли вони мають чинний дозвіл на проживання або чинну довготермінову візу,
    3) може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування, і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни; або має можливість законно отримати такі засоби,
    4) не є особою, щодо якої створено запис у ШІС (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в’їзді,
    5) не вважається загрозою для публічної політики, внут­рішньої безпеки, здоров’я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з Держав-членів, зокрема, щодо особи не було внесено до національних систем оповіщень записів про відмову у в’їзді з таких підстав.


    Отже, безвіз для українців означає лише те, що на громадян нашої країни не поширюватимуться друга з перелічених вимог. Решта вимог лишається і серед них – наявність чинного проїзного документа є дуже важливою у разі перетину кордону з дитиною, яка тепер також повинна буде мати біометричний паспорт, або паспорт старого зразка із чинною візою, але такий варіант до безвізу стосунку не має, тому не є предметом розгляду в цій статті.
    Пам’ятаймо, що згідно зі ст. 313 Цивільного кодексу України особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
    Вимог до оформлення паспорту для виїзду за кордон дитині безвізовий режим ніяк не змінює, як і необхідності отримання дозволу другого з батьків, якщо дитина подорожує з одним.
    Почнімо з оформлення закордонного паспорта дитини (особі, яка не досягла 16-річного віку). Згідно з пп. 2 п. 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недій­сним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 7 травня 2014 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1001 від 16 листопада 2016 р.), заяву може подати законний представник з документами, що посвідчують особу представника та його повноваження або один з батьків. Обов’язковою є наявність свідоцтва про шлюб, а якщо батьки не перебувають у шлюбі, заяву подає той, з ким проживає дитина, за наявності довідки про місце реєстрації дитини. Норма, що вимагала надання нотаріально посвідченої згоди обох батьків для оформлення паспорта, вже не діє.
    Відповідно до п. 14 Порядку для дітей до 14 років не вимагається цифрований підпис (пп. 8), а до 12 років – не потрібні відбитки пальців (пп. 9).
    Наступний крок – оформлення згоди батьків на виїзд дитини за кордон, як уже зазначалося вище, не збагатився новими вимогами і не спростився. У разі, якщо дитина подорожує з одним з батьків, згідно з пп. 2 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 р. потрібна нотаріально посвідчена згода другого, із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску. Якщо згоди немає, її можуть замінити такі документи (чи їх нотаріально засвідчені копії – так в тексті Правил):

    – свідоцтво про смерть другого з батьків;
    – рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
    – рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
    – рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
    – рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
    – довідка про народження дитини, видана відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

    З усіх наведених ситуації дійсно проблемною є відмова одного з батьків надати згоду, у разі чого другий може звернутися до суду для отримання рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитини без згоди та супроводу другого з батьків. Іноді суперечки на цьому ґрунті доходять до абсурду і їх розв’язує Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, як от у справі № 463/3299/15-ц, коли переглядалося рішення, яким надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі території України малолітньому … на період з 14 серпня 2015 р. по 28 серпня 2015 р. до Турецької Республіки без згоди та супроводу батька … та надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі території України тому ж малолітньому … на період з 31 грудня 2015 р. по 10 січня 2016 р. та з 01 липня 2016 р. по 25 липня 2016 р. до Італійської Республіки без згоди та супроводу матері.
    м
    Часом батьки намагаються розв’язати проблему без правової допомоги адвоката і наражаються на неприємності, яких можна було б уникнути за умови участі кваліфікованого правника.
    Закон визначає умови, за яких можна досягти бажаного результату – постановлення рішення на користь заявника. Необхідно обґрунтувати підставу і предмет позову щоб резолютивна частина рішення була придатною для виконання і дитина могла відправитися у подорож.
    На жаль, часто один з батьків використовує свої права всупереч інтересам дитини з метою заподіяти тиск на іншого у своїх інтересах. А діти виявляються заручниками конфліктів, хоча їхні права перебувають під охороною і вітчизняного права, і міжнародного. Зокрема, у п. 1 ст. 3 Конвен­цієї ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (чинна в Україні з 27 вересня 1991 р.) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
    Отже, по-перше, слід надати докази необґрунтованого заперечення або ухилення другого з батьків від надання згоди.
    Приміром у рішенні ВССУ за касаційною скаргою по справі № 6–5104ск16 в 23 березня 2016 р. зазначено, що відповідач «в суді апеляційної інстанції не заперечував того, що відмовляється від надання згоди на виїзд дітей за кордон, причому до будь-якої країни, пояснюючи, що це буде мати місце до того часу, поки позивачка не змінить ставлення до нього, і не будуть вирішені інші питання, що залишились не врегульованими». Така позиція вказує на порушення вимог норми п. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, згідно з якою батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Тому судом було визнано, що відмова одного за батьків «у наданні дозволу у виїзді дитини за кордон є безпідставною та неаргументованою».
    В іншому випадку (ухвала ВССУ від 26 лютого 2014 р. у справі № 6–52706св13) мати просила надати згоду на тимчасовий виїзд за межі території України малолітньому … без згоди та супроводу батька до Італії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Нідерландів, Чорногорії, Чехії, Греції, Австрії, Мальти, Сполучених Штатів Америки, Франції, Швейцарії, Німеччини, Португалії, Іспанії з точним вказанням мети і дат перебування на 6 наступних років. Однак батько не надавав згоди, хоча раніше не заперечував проти таких подорожей дитини і не піддавав сумніву їх користь для неї. Як встановив суд, «…причиною відмови відповідача в наданні дозволу на виїзд дитини за кордон стали неприязні стосунки між колишнім подружжям». Отже ВССУ скасував рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову, і залишив останнє в силі.
    По-друге, необхідно довести, що поїздка відповідає інтересам дитини.
    Слід навести та довести об’єктивні підстави, пов’язані саме з необхідністю закордонної поїздки для фізичного або творчого та духовного розвитку дитини, унаочнити для суду ті блага, які дитина отримає від цього, і як саме вона їх отримає. Приміром, у згаданій вже ухвалі по справі № 6–5104ск16 встановлено, що « позивачем складено програму освітньої та розважальної поїздки на вказаний строк … заброньовані квитки на авіапереліт та на інтернет-сайті заброньовані готельні номери на 4-и особи у різних містах Італії…» У справі 643/3103/14-ц мати надала Консуль­тативний висновок Центру дитячого здоров’я «Рай­дуга» про те, що «дитині рекомендоване оздоровлення в умовах морського та/чи гірського клімату». Одним словом, попри те, що користь поїздки за кордон для дитини є очевидною, доказувати користь в будь-якому разі доведеться належними доказами і доказами не слід легковажити.
    По-третє, визначаючи обсяг позовних вимог, не варто виходити за межі, встановлені законом.
    В сучасній практиці судів зустрічаємо рішення, якими, попри надання позивачем доказів того, що поїздка за кордон відповідає інтересам дитини, суди відмовляють у задоволенні позовів, керучись принципами, встановленими ст. 141 Сімейного кодексу України, якою гарантовано рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини.
    Приміром, 18 листопада 2015 р. ВССУ своєю ухвалою у справі № 6–20930св15 скасував та повернув на новий розгляд рішення, яким надано право на тимчасовий виїзд дитини без згоди та супроводу батька. За матеріалам справи у 2012–2014 роках батько надавав дозвіл на виїзд дитини за кордон. Дія останнього дозволу закінчилася у березні 2015 р., однак у подальшому він відмовився надавати такий дозвіл. Мати просила суд надати їй дозвіл на виїзд неповнолітнього сина до Болгарії, Туреччини, Єгипту, Польщі, Греції, Італії, Угорщини, Іспанії, Великобританії, Австрії, Чехії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чорногорії, Румунії, Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Португалії, Кіпру з 1 травня 2015 р. до 1 жовтня 2016 р. без згоди та супроводу батька.
    Ключова відмінність цієї справи від згаданої вище № 6–52706св13 в тому, що в позовних вимогах не було конкретно зазначено до якої саме країни і на який саме період виїжджатиме дитина.
    Ще один показовий випадок. 16 березня 2016 р. ВССУ (справа № 6–33303ск15) скасував рішення про надання дозволу суду першої інстанції, залишене без змін ухвалою апеляційної інстанції, яким було надано дозвіл на виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька. Скасовуючи його, ВССУ зазначив, що на порушення вимог ст.ст. 212–214, 303, 315 ЦПК України суди не визначилися з правовою підставою надання дозволу на виїзд дитини без згоди батька, не зазначили конкретну країну, до якої дозволяється виїзд дитини без згоди батька; не врахували визначеної ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» можливості ухвалення судом рішення на разовий виїзд без згоди батька, не позбавленого батьківських прав та, що надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон без згоди батька, що суперечить вищевказаним нормам матеріального права, які визначають рівність прав та обов’язків батьків відносно виховання дитини, та фактично позбавляє батька дитини можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.

    Треба бути готовими до можливо більш уважного ставлення прикордонників при в’їзді з дитиною до ЄС
    Отже, готуючись до подорожі теренами Євросоюзу варто спершу забезпечити всі правові умови перетину кордону України, а також бути готовими до можливо більш уважного ставлення прикордонників при в’їзді до ЄС.
    Шенгенський прикордонний кодекс (ст. 19) встановлює «Особливі правила для перевірки на певних категорій осіб», зокрема неповнолітніх (пункт f) і відсилає до Додатку VII, де серед звичайних вимог вказуються:

    «6.2. У разі якщо неповнолітні супроводжуються, прикордонна служба перевіряє чи особи, що супроводжують неповнолітніх, мають право батьківської опіки над ними, особливо коли неповнолітні супроводжуються лише одним дорослим і є серйозні підстави підозрювати, що вони могли бути незаконно вилучені з-під догляду особи (осіб), що здійснюють батьківську опіку над ними. В останньому випадку прикордонна служба має здійснювати подальше розслідування з метою виявлення будь-яких невідповідностей або протиріч у наданій інформації.
    6.3. У разі, якщо неповнолітні подорожують без супроводу прикордонники забезпечують, шляхом ретельної перевірки проїзних документів та супровідних документів, що неповнолітні не залишають територію проти волі особи (осіб), що мають право батьківської опіки над ними».

    У відкритих джерелах немає нормативних документів ЄС, які б надавали інструкції до застосування цих правил після старту безвізу, окрім тих, які вже існують. Але маємо брати до уваги, що відсутність консульської перевірки перевезення дітей, яка звичайно здійснюється при видачі віз, обумовить більш прискіпливу увагу прикордонників до ззаданих у п. п. 6.2, 6.3 мандрівників.
    Тому ретельна підготовка документів для виїзду з Укра­їни та перетину кордону ЄС із дітьми й надалі залишиться важливим юридичним завданням.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору