Повсякденний стереотип у відношенні до ромів Закарпаття — наркомани, дрібні злодюжки та жебраки (ФОТО+ВІДЕО)

На сьогоднішній день в Україні проживає понад 250 000 ромів, які зуміли повністю інтегрувати в наше суспільство, проте багато хто все ще живе в умовах шокуючої бідності.

Особливо на Закарпатті, де жителі більшості ромських поселень розмовляють угорською.
І саме з цього краю вони групами переселяються до більш процвітаючих міст України в пошуках сезонної роботи, щоб накопити гроші та відправити їх сім’ї. Але в сьогоднішніх умовах, роми стали об'єктивами численних нападів з боку різних формувань:
«Якщо ви звернетесь до ромської громади з питанням: "Чи стикаєтесь ви з дискримінацією у своєму повсякденному житті?" вони навіть не зможуть відповісти, бо вже не помічають її. Настільки вони до цього звикли.»
"Ці конфлікти з ромською національністю завжди трапляються, тому що роми в основному живуть крадіжкою чужого ... без роботи, торгуючи наркотиками, займаючись шахрайством", - каже український політик Ілля Кива. - "Їх треба навчити жити відповідно до закону країни, в якій вони живуть. І все."
Перше, що ви помічаєте, коли в’їжджаєте до ромського поселення на околиці міста Берегово - це стіна, яка його оточує. Ззовні воно виглядає як типове українське поселення; з внутрішньої ж сторони це ніби інший світ, населений голодуючими дітьми та передчасно постарілими людьми.
Вузькі та брудні вулички, по яким їздять коні та вози; знайти таке в сучасній європейській країні – є глибоко шокуючим.

Тим не менш, здається, що жителі цього нещасного містечка забуті державою.
Український депутат - Ірина Суслова – яка виступала на захист цих людей, говорить, що більшість з них незареєстровані, не мають жодних документів та громадянства.
«Якщо у них немає документів, вони не мають можливості здобути освіту, не можуть отримати медичну допомогу та не можуть працевлаштуватися. Відповідно вони не мають необхідних ресурсів, для того щоб вести нормальний спосіб життя.»
Тому і не дивно, що серед них є так багато бажаючих мігрувати ближче до центру країни, в такі міста як Львів та Київ, навіть на короткий термін, щоб заробити хоча б трохи грошей, або навіть жебракувати, якщо доведеться.
Але відколи там почалися напади на ромів, більшість з них повернулися на Закарпаття. Та навіть у таких місцях, як Берегово, вони все ще у небезпеці.
Не рідко і тут трапляються випадки нападів та навіть вбивств ромського населення, і чекати допомоги від поліції, чи іншого органу влади – не має сенсу.
Справедливо також буде зазначити, що багато українців вважають ці напади огидними, і хотіли б, щоб уряд робив більше для того, щоб їх зупинити.
Та з іншого боку, важко знайти в українських ЗМІ такий матеріал, який не підсилював би негативне стереотипне ставлення до ромського населення, яке вважаються наркоманами, дрібними злочинцями та жебраками.
Нетолерантність по відношенню до цієї меншини настільки сильно закарбувалася, що вже і не дивно бачити до чого це все призвело.