ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Про закарпатський дитячий футбол: вголос і серйозно!

    20 січня 2022 четвер
    Міні-роздуми по завершенні чемпіонату Закарпатської області з футболу.

    Міні-роздуми по завершенні юнацького чемпіонату Закарпатської області з футболу.

    У Берегові (красень-стадіон «Дружба») завершилися зональні ігри крайового чемпіонату з футболу серед юнаків 2003/04 р. н. На Закарпатті, за словами голови дитячої юнацької футбольної ліги Василя Качура (на фото крайній справа) осінньо-весняна першість проходила у чотирьох зонах (загалом у області до цього виду спорту залучено понад 70 команд, у складі яких майже 1500 маленьких «рабів» такого прекрасного та наймасовішого фізкультурного заняття). У берегівській, як відомо змагалися юні футболісти з Кушниці, Броньки, два колективи з Сільця, що на Іршавщині, а також хлопчаки з Виноградова та району, і, власне, Берегова й Берегівщини. Турнір, який щойно фінішував, для 8 команд розпочався ще торік на футбольному полі гірського села Кушниця, де тамтешню команду тренує славнозвісна жінка-наставник Ганна Костраба (повчальник юних берегівців – авторитетний і знаний фахівець футбольної справи Василь Панулін). Відтоді «четвергові» (за круговою системою) ігри відбувалися на спортмайданчиках усіх вищеперерахованих населених пунктів трьох сусідніх районів.

    І ось завершальний тур – у Берегові. Як і попередні, його ігри пройшли динамічно, без травм й зі зливою голів. Виявляється, наші хлопчаки також уміють грати й забивати, і якщо збережуть свій спортивний азарт і потенціал, то в майбутньому стануть футбольними зірками. Найкраще всі матчі чемпіонату зіграли школярі ФК «Сільце-1», другу сходинку п‘єдесталу зайняли їх виноградівські ровесники й третім місцем задовольнилися наші земляки. Тренер вважає, що розчаровуватися не варто, бо футбол – це гра, сутяж, двоборство, де хтось виграє, а хтось мусить програти. А «бронза» – також відзнака! Та попереду літо, яке, слід сподіватися, дещо відкоригує футбольні навики юних берегівчан і в наступний сезону вони «ввійдуть» з новими силами.

    0_k__42257621-.JPGНа підсумковій спорттрапезі говорилося про футбол і ставлення до нього чиновницької гвардії. На Закарпатті в тому числі, де футбольні традиції хоча й мають столітню історію, але живуть і перемагають. Щоправда, в основному завдяки таким ентузіастам, які сиділи в залі й ділилися своїми думками про дитячий футбол вголос і серйозно. Хотілося б, звісно, аби звичаї не затьм‘яніли. Натомість була висловлена щира подяка директору стадіону «Дружба» Жолту Кноблоху, який залюбки «відкрив» його ворота для підростаючої футбольної зміни. Адже копати «лобду» на полі такого красеня-спортмайданичка – одна втіха й насолода. На цьому акцентував і головний арбітр В. Л. Качур (приємно, що судити ігри в Берегово приїхав особисто, бо є реальна змога власними очима побачити кожного гравця «в ділі», тобто з м‘ячем). До речі, цей енергійний, знаючий і вміючий пропагандист й просвітитель цієї культової гри не тільки у Європі, але і в нашій області, ось уже понад 12 років очолює закарпатський дитячо-юнацький футбол. Цьогоріч також звіти й вибори: слід сподіватися, що й на цей раз він зуміє скласти цей відповідальний екзамен і кермуватиме надалі. А результати у дитячому та юнацькому футболі – наяву!

    В основному його та зусиллями партнерів (спонсорів і тренерів) ми є одними з найкращих на футбольній мапі України. І робиться все це не заради красного слівця, а з метою пожвавлення фізкультурного руху загалом, розвитку цього виду спорту й зміцнення здоров‘я, серед молоді насамперед. А насамкінець слова вдячності пролунали на адресу ще однієї зацікавленої категорії – тих, завдяки кому стало можливим проведення зонального турніру (міськрада, фірма «Берег-Кабель», батьківський комітет юних футболістів на чолі з Тетяною Якимчук, Валерієм Щокою та Миколою Гарапком).

    Не можемо не згадати також і палкого прихильника футбольних фієст Петра Петровича Гарапка. Юрист-правознавець, адвокат і спортфанат в одній особі є постійним завсідником дитячих баталій – незалежно від того, де та за якої, образно кажучи, погоди вони проходять. А на «великий футбол» їздив у Львів, Київ, навіть за кордон. Був сезон, коли вболівав за кожну гру "вищолігівської" «Говерли» – на ужгородському стадіоні! Відомий закарпатський адвокат найперше переймається 12-річним онуком Петриком, який, без перебільшення, подає неабиякі надії у цьому захоплюючому та любимому мільйонами виді спорту.

    Михайло ПАПІШ

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору