«ПРИЙШОВ ЧАС СМІЛИВИХ РЕФОРМАТОРСЬКИХ РІШЕНЬ І ПРОФЕСІЙНИХ КАДРІВ», — вважає голова регіонального правління УСПП в Закарпатській області Олексій Кіндрат

Нині підприємців без перебільшення можна назвати рушійною силою будь-якої держави. На їхніх плечах тримається не лише економіка. Тому малий та середній бізнес мав би бути в пошані. А що маємо насправді— у розмові із головою регіонального правління Українського союзу промисловців і підприємців (скорочено — УСПП) в Закарпатській області, заслуженим будівельником України Олексієм Кіндратом (на фото).

Олексію Олексійовичу, наскільки сьогодні є значимою роль розвитку малого та середнього закарпатського бізнесу?

— Якщо орієнтуватися на цифри, то картина така: економічно активних малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у нас, на Закарпатті, маємо 42. Всього ж в області зареєстровано 66390 суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб. Обсяг реалізованої продукції малими підприємствами за підсумками 2011 року становив 4,8 млрд. грн. Малий бізнес у нашій області забезпечує 14% надходження до бюджетів усіх рівнів.

Ви очолили регіональне правління УСПП кілька місяців тому. Які завдання бачите для себе першочерговими?

— Для ефективного використання потенціалу нашої організації, посилення державно-приватного партнерства представників малого середнього бізнесу та органів виконавчої влади нам передусім необхідно створити у всіх 13 районах та 5 містах обласного підпорядкування філії (або ж структурні підрозділи) РВ УСПП в Закарпатській області, що дасть змогу ефективно впливати на ріст економіки нашого краю, зростання робочих місць і підняття життєвого рівня закарпатців.

Будуть підписані також відповідні угоди з контролюючими і правоохоронними органами щодо захисту і підтримки ведення бізнесу в рамках діючого законодавства України.

Безумовно, у нас є розуміння того, що країна нині переживає не найкращі часи для розвитку підприємницьких структур, але крок за кроком, об’єднавши зусилля, нам потрібно піднімати бізнес з колін.

Якщо говорити про проблеми бізнесу, то на що найперше ви звернули б увагу?

— Зокрема на те, що за останні 5 років електроенергія для промисловості зросла в 2,3 раза, що є загрозою для економіки країни. А ціна на газ є найвищою в Європі! Разом з тим, проведенню модернізації і оновленню виробництва аж ніяк не сприяють найвищі в Європі процентні ставки (25—30%) по кредитах. Усі ці питання серед перших стоять у порядку денному як регіональних відділень УСПП, так і правління Українського союзу промисловців і підприємців.

Чи легко вони вирішуються?

— Ні, але завдяки об’єднавчим зусиллям регіональних відділень УСПП бізнес відчуває підтримку і захист.

Сьогодні в уряді є два шляхи для здійснення економічної політики прямого та непрямого впливів. Один з них — це коли бізнес приймає самостійні рішення, але в рамках економічної політики країни. Така політика має бути спрямована на розвиток конкуренції, на залучення інвестицій, на розвиток ринків і галузей, на зростання зайнятості та зниження безробіття.

Що потрібно для того, аби рухатися саме в цьому напрямку?

— Громадянська позиція і розуміння того, що лише через громадські об’єднання, які є каталізатором підтримки малого і середнього бізнесу, можна змінити ситуацію на краще. Генеруючи ідеї і викладаючи їх у різних проектах, ми зможемо впливати на прийняття відповідних рішень на законодавчому рівні.

Так, це – нелегка робота, заради неї треба жертвувати вільним часом, але вона цього варта. Це – наше завтра, це — економічна свобода і наше благополуччя. А почати можна зі змін до Податкового кодексу України в частині зменшення податку на фонд оплати праці по відношенню до середньої зарплати, яка складає сьогодні 55%, тим самим покласти край так званим «зарплатам у конвертах».

У Європі податки до фонду оплати праці менші чи навпаки?

— У середньому по Європі нарахування на зарплату складають 20—25%. У цивілізованому світі вже давно зрозуміли – чим менші ставки, тим більше люди платять і відповідно краще наповнюється бюджет.

Олексію Олексійовичу, чи можна сьогодні сказати, що внутрішня економіка країни є незалежною?

— На моє переконання ні, бо політична складова в економічних відносинах є усе ще домінуючою. Тому ми, з року в рік, спостерігаємо в економіці болісне виживання, а не поліпшення. Країні нині потрібна економічно зорієнтована політсила, розуміння того, яку економіку ми формуємо, які пріоритетні галузі збираємося розвивати, щоб стати економічно розвинутою і фінансово-незалежною державою.

Для цього необхідні сміливі реформаторські рішення і професійно підготовлені кадри. Це досить складно, болісно, але це життєво необхідні кроки…

Розмову вела

Надія САРАНА.