ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Рахівщина отримала унікальну стратегію адаптації до змін клімату

    26 січня 2022 середа
    LOC-CLIM-ACT

    24 лютого у рамках проекту LOC-CLIM-ACT: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін відбувся ознайомчий семінар з питань адаптації до зміни клімату на місцевому рівні.

    Зокрема до участі у семінарі запросили представників лісгоспів, департаменту екології, спеціалістів цивільної оборони, водного господарства, органів місцевої влади та освітян Закарпатської області, для того, щоб представити питання зміни клімату в Україні та світі і тенденції щодо врахування цих питань у роботі державних органів.

    «Зміни клімату та наслідки, які вони спричиняють, вразливість та адаптація до очікуваного впливу зміни клімату – головні питання проекту. Обговорювали їх на різному рівні. Тема проекту – нова та складна. За умов глобальної зміни клімату – вкрай актуальна. Роботу над проектом розпочали з оцінки поточної ситуації. Спільно з науковцями та партнерами розробили прогноз зміни кліматичних умов на території Рахівського району до 2050 року. Провели три тренінги для місцевих органів самоврядування. Два з них — на Рахівщині, один – в Мукачеві, - повідомила Наталія Волошина, експерт проекту, ГО «ФОРЗА». -- У нас є ще два партнери, які розробляють власні стратегії адаптації для обраних територій. Словаччина обрала для запровадження проекту місто Кежмарок, в Україні пілотною територією є Рахівський район, а в Угорщині – регіон Бюкк-Мішкольц. Партнерські організації виступатимуть в якості мережі центрів, які ділитимуться досвідом та й надалі надаватимуть консультаційно-інформаційні послуги з питань зміни клімату».

    Проект LOC-CLIM-ACT - Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін впроваджується за Програмою партнерства та сусідства ЄС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, за фінансової підтримки ЄС.Мета проекту – підвищити готовність місцевих органів влади та населення до надзвичайних ситуацій, викликаних різкою зміною клімату на місцевому рівні. Проект діє на території трьох держав: Угорщини, Словаччини та України. Партнери -- ГО «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону ФОРЗА», Рахівська районна державна адміністрація, Закарпаття, NORRIA Північно-угорське регіональне інноваційне агентство.

    Проект триватиме протягом 30 місяців. Загальний бюджет проекту складає понад 341 тисячу євро.

    Серед заходів проекту - розробка місцевих стратегій адаптації до впливу кліматичних змін на місцевому рівні. На семінарі презентували дію проекту на прикладі Рахівського району. Про інструменти адаптації на місцевому рівні та заходи з адаптації до зміни клімату, які було визначено для Рахівщини розповів Юрій Дербаль, експерт проекту ГО «ФОРЗА».

    «Рахівський район – найвисокогірніший в краї, там немає газу. Понад 77% території складають ліси. А саме природа найбільше реагує на зміни клімату. Відтак, останні вносять корективи й у роботу лісового господарства, в районі спостерігається інтенсивне всихання смерекових лісів, і це не лише загроза екології краю, втрата продуктивності лісів і збитки для лісового господарства, - це можливе скорочення робочих місць в інших секторах, пов’язаних з лісовим господарством. Особливість району – низька щільність населення. Тому ймовірно чиновники не квапляться направляти кошти в адаптаційні заходи, зокрема водосховища, берегозахисні споруди, дороги місцевого значення, мости, системи водовідведення, очисні споруди, лісові дороги, природозберігаючі технології і інші), що сприяють економічному, соціальному та екологічному розвитку району. Вважаю це не правильним, -- зауважив пан Дербаль. -- Адже від подібних територій залежить стабільність решти районів краю. Ключові сектори району – лісове господарство, охорона навколишнього середовища, водне та сільське господарство. Останнє орієнтовано переважно на використання мешканцями навколишніх сіл та селищ високогірних пасовищ для випасання овець та корів, що приносить доходи багатьом горянам. Завдяки чудовій природі Рахівщина вабить туристів. Один з напрямків розвитку -- туристично-рекреаційна галузь. Та в умовах кризи та кліматичних змін головне – правильно оцінити ситуацію та прорахувати можливі ризики вищезгаданих ключових секторів району. Саме цим й займається наш проект. Стратегія – приймати правильні рішення, тактика – правильно їх виконувати. Чи не найбільшими проблемами району є його вразливість до посух та сильних злив. А відсутність водозбірного принципу управління природними ресурсами - посилюють загрозу паводків та посухи. На Рахівщині під час частих за останні десятиліття паводків постраждало більшість населених пунктів району. Тому при управлінні та використанні природних ресурсів та територій (лісових, водних, сільськогосподарських, рекреаційних і інш.) необхідно брати до уваги басейнові (водозбірні) підходи та принципи. Щоб прогнозувати життєдіяльність людини, захистити її від стихійних лих в умовах кліматичних змін, потрібно мати стратегії адаптації до зміни клімату на рівні кожної адміністративно територіальної одиниці (села, селища та міста) району. Кожний мешканець району повинен знати про загрози, що можуть мати місце в населеному пункті чи поблизу, там де він мешкає, працює, лікується чи де вчаться і перебувають його діти, щоб завчасно міг захистити себе чи допомогти сусідам. Для успішної адаптації до змін клімату, потрібна участь та тісна співпраця різних секторів та служб, багатьох спеціалістів району».

    Від кліматичних катастроф постраждало 2,7 мільярдів людей, тобто третина населення нашої планети. А Україна щороку зазнає збитків на суму понад 350 тисяч дол. США.

    «Нині криза на сході України та негативні явища, спричинені змінами клімату – дві чи не найбільші проблеми в державі, -- вважає Віра Балабух, заввідділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС та НАНУ. – Та глобальне потепління, про яке говорять найчастіше, лише один з чинників. Проблемою зацікавилася міжурядова група експертів, яку було створено наприкінці минулого сторіччя. Фахівці з різних країн працюють на громадських засадах. Нині до цієї групи входять науковці зі 198 країн в тому числі й з України. Минулого року я мала нагоду приймати участь в роботі міжнародної групи експертів з адаптації. Міжурядова група експертів вперше одностайно дійшла згоди, що на планеті відбувається загальне потепління. Та якщо раніше кліматичні зміни відбувалися на протязі життя 3-4 поколінь, нині швидкість зміни клімату можна дослідити протягом життя однієї людини. За колосальну роботу вперше метеорологи стали Нобелевськими лауреатами. Змінюється не лише термічний режим, але й режим зволоження. У зоні тропіків-субтропіків – зростає посушливість, тому й маємо мільйонну армію кліматичних мігрантів. Чи не найбільше їх – з азійських країн. Щодо змін и клімату України, 2013-го -- мали найкоротшу зиму. А нинішня -- чи не найтепліша протягом усього часу інструментальних метеоспостережень. Останніми роками взимку не було великих катаклізмів, та й зими в нас були напрочуд теплими. Це сприяло енергозбереженню. Та підвищення температури призводить до зміни структури опадів. Влітку – дефіцит опадів, восени – надлишок. 2013-го – видався найспекотніший рік, період без опадів влітку на заході України сягнув 70 діб. Та взимку маємо замість снігу – дощ. Навесні, саме на початку аграрного року – коротко денні але стрімкі стрибки температур. Особливо в березні та наприкінці літа. Ще в серпні – спостерігається спека, а у вересні-жовтні – стрибки температур на 15 градусів день-ніч. Які прогнози? Підвищення максимальної та мінімальної температури протягом року продовжиться. Зими стануть м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Й надалі триватиме перерозподіл опадів. На всій території країни можливе збільшення майже на 20% опадів взимку та зменшення у теплий період року. На фоні підвищення температури це призведе до дефіциту вологи, посух, особливо на півдні країни».

    Що чекати від змін клімату на заході України? Від цього залежить розвиток регіону. Чи варто будувати в Карпатах витяги, або краще вкладати кошти в бальнеокурорти та аквапарки. Як вплинуть кліматичні аномалії на здоров’я краян? Та чи можливо адаптувати до змін клімату аграрну галузь, щоб уникнути втрат в сільському господарстві.

    «Синоптики кажуть: Закарпаття – український полюс гроз, -- зауважила Віра Балабух. – Та саме прогнозування кліматичних змін – страхування від втрат в різних галузях. За прогнозами зросте кількість інтенсивних та небезпечних опадів. Найчастіші опади -- восени. А ризик локальних опадів, які вкрай важко передбачити більшає саме влітку. Навесні та влітку – зростає кількість градобоїв. Причому розмір градин – вражає, інколи, завбільшки з грецький горіх. Хоча протягом року кількість опадів майже не зміниться. Для Закарпаття є ризик паводків, особливо взимку, це наслідок дії підвищення температур. Й надалі температура повітря буде зростати особливо взимку та восени. Найтепліші осінні дні – очікуємо в жовтні, за кліматичними умовами він нагадуватиме березень. Збільшиться теплий період, що сприятиме, збільшенню періоду вегетації теплолюбивих культур. В аграріїв є шанс зібрати більше врожаю, якщо не схиблять в травні, коли є ризик заморозків. Закарпаття матиме ще й тривалий літній реакреаційний ресурс. Хоча в Карпатах прогнозуємо загалом теплі зими, та збільшиться й рівень мінусових температур. Але холодних днів загалом поменшає».

    «Зміни клімату відчуваємо в районі. Якщо раніше паводки здебільшого траплялися ранньою весною чи восени, кілька років поспіль – саме в літній сезон. І це на фоні зростання загальної посушливості регіону, -- каже Іван Сивоус, заступник начальника Мукачівського міжрайонного управління водного господарства. -- Нині водосховища не заповненні. Та якби район мав довготривалий прогноз, приміром, що влітку – червень-липень – триватиме посуха, ще навесні поповнили потрібну кількість води. Проблему легше попередити ніж вирішувати. А щодо паводків, від яких потерпає Закарпаття, уряд вже два роки поспіль не фінансує цільову програму «Тиса».

    Як зауважив Ігор Комков, завідувач сектором цивільного захисту населення Мукачівської РДА, другий рік поспіль в краї в 20 числах травня – буревій. Та й від заморозків, що на початку літнього місяця, чималих втрат зазнають аграрії та лісівники.

    «Це все наслідки глобальної зміни клімату. Таке буває, коли ми мали теплу зиму, коротку весну, а літо почалося в квітні, -- пояснила Віра Балабух. -- Та якщо тепло приходить рано, а вологи багато це спричиняє град та заморозки – в травні. Та маючи прогноз метеорологів, можна заздалегідь розробити заходи, щоб зменшити втрати».

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору