Різдвяні звичаї на Закарпатті
Два тижні - від Святвечора і до Водохреща - духи мандрують поміж живими, а магія, як ніколи сильна - вірять у народі. Тож саме на святки відкладали ворожіння про найпотаємніше.
Постеливши солому та поклавши ланцюга під стола на Святвечір, можна забезпечити родину добробутом на весь рік, кажуть у селі Зарічево, що на Перечинщині. І вчать, як діточкам гадати на щастя.
Ганна Пекар (керівник фольклорного колективу "Лемківчанка"): “Горіхи метали по соломі, і потім діти ходили, збираючи ті горіхи, і хто більше зібрав - тому було щастя і здоров’я, усього більше у наступному році”.
Здавна святками більше переймалися дівчата, але і заміжні жінки часто не оминали нагоди спробувати дати раду чоловіку-пияку, або розбишаці.
Ганна Пекар (керівник фольклорного колективу "Лемківчанка"): “Щоби не бив хлоп жону, треба, коли хлоп йде ся мити, узяти сорочку ту, що в ній був, 3 рази рукави зав’язати і казати: “не тебе в’яжу, сорочко, а руки своєму хлопові, аби ня нигде не бив і нигде не кивав”.
Звичаї, пов’язані з Різдвом - уже не стільки народна магія, як красиві традиції, що налаштовують на добро і здійснення бажаного.
"24"
UA-Reporter.com