ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Роберт Бровді: «Переконаний – 2010 рік стане визначальним!»

    28 березня 2024 четвер
    154 переглядів
    Арсеній Яценюк та Роберт Бровді на пресс-конференції

    Настав новий рік. Якщо для більшості з нас перші його тижні промайнули у веселих клопотах і святкуваннях, то політикам у цей час відпочивати не доводилося. Підготовка до виборів — гаряча пора і вирішальний час,коли необхідно докласти максимум зусиль і вмінь, щоб показати гідний результат. Наша розмова з людиною, для котрої питання політичних амбіцій ще рік тому не стояло взагалі. Однак уже сьогодні очолювана Робертом Бровді на Закарпатті обласна організація партії «Фронт змін» не тільки якісно увійшла в крайовий політикум, але й стала сильним конкурентом вже існуючим політичним утворенням.

    Вибори 17 січня для «Фронту змін» лише перший іспит. А попереду – ще багато задумів і справ. Тож про рік, що минув, плани й перспективи (особисті та команди загалом), в інтерв´ю з Робертом Бровді.

    Роберте Йосиповичу, залишився у минулому 2009-й рік. Чи властиво вам робити ревізію дій і вчинків напередодні новорічних свят? Якщо так, то які висновки зробили цього разу?

    Взагалі-то я людина, що звикла дивитися вперед. Але було би помилковим і неправильним не аналізувати те, що відбулося за певний проміжок часу. Минулий рік видався непростий, зате насичений динамізмом подій і справ. Вдалося спробувати свої сили у зовсім новій для мене сфері. Можна сказати, що рік промайнув «на одному диханні» у щільному графіку зустрічей, різноманітних заходів, поїздок по області, спілкуванні з цікавими й неординарними людьми. Дізнався чимало нового, здобув певний досвід. Адже політика – це дуже серйозна життєва школа.

    Мабуть, 2009-й Вам таки запам´ятається надовго. Адже не щороку людина кардинально змінює сферу своєї діяльності. Тим більше, якщо цією новою сферою стає політика з її «підводними рифами» та непередбачуваністю?

    Безумовно, це був один із найскладніших етапів у моєму житті. Однак, рішення зайнятися політикою було не спонтанним, а продуманим логічним кроком, зумовленим потребою подальшого розвитку як особистості та бажанням бути корисним суспільству. Рано чи пізно кожна людина замислюється над тим, чи сповна реалізувала вона свій потенціал і який обрати шлях для самовдосконалення.

    Кажуть таких переломних етапів у людини декілька. А один з них ніби припадає якраз на 33 роки…

    Не знаю, за іронією долі чи за збігом обставин, але саме в 33 роки я вирішив піти у політику. Втім, не бачу тут якогось особливого символізму. Це був мотивований вибір з огляду на ситуацію в країні та формування власного бачення того, що і як можна змінити. Як підприємцю мені далеко не байдуже спостерігати за тим, як діюча влада руйнує все, що могло б дозволити країні розвиватися. До того ж, на фоні світової економічної кризи український політикум продемонстрував свою неадекватність та неефективність. Замість того, щоб вдаватися до чітких, виважених і оперативних засобів виходу зі складного становища, бачимо управлінський хаос, примітивне посилення адміністративного й податкового тиску. А ще бажання заробити на кризі політичні і не тільки капітали. Уважно слідкую за політичними та економічними новинами й іноді те, що відбувається навколо, здається абсурдом. Висновок простий – змінювати потрібно все.

    Тому з´явився «Фронт змін»?

    Саме так. У цій політичній силі я побачив перспективу, а в Арсенію Яценюку лідера, погляди якого імпонують мені й відповідають моєму баченню майбутнього України. І взагалі, як на мене, поява Яценюка на політичній сцені країни дала людям надію! Його цілі – зрозумілі й безальтернативні. Методи реалізації – чіткі, конкретні й прагматичні. Проектний підхід у вирішенні ключових проблем держави, знищення політичної корупції, подолання деградації та внутрішньої меншовартості – ось формула яка імпонує мені в ідеології Яценюка.

    До речі, як відбулося ваше знайомство з Арсенієм Яценюком?

    Все було дуже просто. Я звернувся до центрального офісу «Фронту змін» у Києві спочатку електронною поштою. На лист відреагували та запросили для знайомства. Особисто з Арсенієм Петровичем відразу зустрітись не вдалося, оскільки він перебував у ділових поїздках. Поспілкувався з керівництвом майбутньої партії, висловив власні погляди і позиції щодо створення й розвитку в Закарпатті громадської організації «Фронт змін». Трохи згодом відбулося знайомство з Арсенієм Яценюком, після якого я отримав пропозицію очолити обласний осередок.

    Отже, «Фронт змін» на Закарпатті з´явився навесні минулого року. Які завдання ставилися на стартовому етапі?

    Першочергове та головне завдання полягало у формуванні команди однодумців. Це виявилося не так вже й складно. Арсеній Яценюк — не нова людина в політиці, на той час він вже мав своїх прихильників і однодумців, залишалося організаційно їх згуртувати. Друга важлива ціль - позиціонування новоствореної громадської, а потім і політичної організації «Фронт Змін» на Закарпатті. Завдяки різним проектам і заходам, розповсюдженням листівок ми інформували населення про саму організацію та її діяльність. Ну, і, звичайно, розбудова осередків. Поступово збільшувалася кількість прихильників «Фронту змін» на місцях і незабаром у кожному районі сформувались повноцінні осередки. Третя реалізована ціль – відбір і підготовка якісного кадрового резерву «Фронту Змін» для подальшої ефективної участі організації в політичному житті краю та забезпечення кваліфікованого представництва у майбутньому депутатському корпусі всіх рівнів. Відбулося це через призму проекту «Школа влади», учасниками якого стали усі без винятку кандидати у члени партії.

    Не так давно в одному зі своїх інтерв´ю Арсеній Яценюк дав високу оцінку діяльності «Фронту змін» на Закарпатті. Розкажіть про вашу команду.

    Я вдячний великій кількості освічених, ініціативних молодих людей, які зголосилися долучитися до діяльності «Фронту змін». Існує певний стереотип, що учасник політичних процесів – це такий собі недоступний дядько, наділений авторитетом, впливом, необмеженими можливостями. А молодим та недосвідченим ніби то прорватися до цього поля гри неможливо. Мабуть, якась доля правди в цьому є. Оскільки усі відомі політичні бренди в Україні створені давно і, з ієрархічної точки зору, ключові посади у них давно «розписані». У «Фронті змін» - кардинально інший підхід. Якщо людина не інертна, освічена й здатна щось зробити для суспільства — вперед, ми даємо шанс кожному.

    Ядро нашої команди сформоване. Це особистості з чітко вираженою життєвою позицією й бажанням працювати. В більшості – це високоосвічені люди, справжні професіонали у своїх галузях, які ще до приходу в нашу партію довели свою самодостатність. Показовим є і той факт, що за 8 місяців нашої діяльності в Закарпатті мені довелося прийняти всього одне рішення щодо звільнення члена організації.

    Однак, відбір відбудеться й надалі. Дуже гарний стартовий майданчик на всіх нас чекає у вигляді президентських виборів. Саме вони і можуть стати відправною точкою для виявлення людей, які спроможні по-справжньому якісно працювати. І вже цю команду я поведу у травні цього року на місцеві вибори.

    Щодо проектів. Торік «Фронт змін» проявив себе не як якась абстрактна політична сила, а організація, здатна приносити реальну користь суспільству. Мабуть найцікавішим і найпатріотичнішим із низки заходів, ініційованих Вами, стало відродження Ужгородської дитячої залізниці. Чи важко було це зробити?

    Знаєте, кажуть, що у кожної людини є мрії і цілі. Мрії – це щось красиве, піднесене і далекосяжне. Цілі ж завжди є більш приземленими, і їх досягнення передбачає швидкий й конкретний результат. Для мене Ужгородська дитяча залізниця стала одночасно мрією і ціллю. Мрією як для ужгородця, що сам виріс з цією залізницею, а нині ще й батька двох дітей, для яких вона теж стане частиною приємних дитячих спогадів. Ціллю – як для людини, що займається громадсько-політичною діяльністю і хоче здійснити корисні для громади речі. За допомогою команди однодумців, студентської молоді, волонтерів та небайдужих жителів міста проблему вдалося вирішити — дитяча залізниця запрацювала. І це головне! А гарні відгуки громадськості тільки спонукають до появи нових цікавих ідей та досягнення наступних корисних цілей.

    Окрім акції з відродження залізниці, під егідою очолюваної вами організації пройшли ще такі видовищні заходи як «Парад наречених», змагання з мотокросу, «Битва фотографів», фестиваль «Гуцульська ріпа» та цілий ряд інших. Підтримка таких заходів — це вигідна інвестиція?

    Я б мабуть не характеризував названі заходи однозначно словом «інвестиція». Але якщо вже так казати, то це найкраща інвестиція – у наше майбутнє. Тому що названі акції спрямовані на активізацію молодіжного життя, збереження традицій та примноження самобутності нашого краю. Вони дають нам змогу не тільки засвідчити свій посильний внесок у розвиток регіону, але й залучити до творення добрих справ громадськість, насамперед молоду й активну її частину.

    Але ж існує думка, що молоді люди є надто легковажними...

    Я з цим не згідний, бо вже тривалий час працюю з молоддю, бачу свіжі ідеї, блиск в очах, бажання діяти і досягати мети. Якщо в них повірити і підтримати, вони здатні змінити світ. Взагалі, хочу зізнатися, що під час численних поїздок Закарпаттям (а довелося за короткий час побувати в майже в усіх населених пунктах) я був по-справжньому вражений кількістю молодих, амбітних і енергійних людей, потенціал яких ніким не задіяний! Тому вважатиму за великий успіх, якщо з допомогою «Фронту Змін» цю ситуацію буде виправлено.

    Роберте Йосиповичу, за дуже короткий час з не публічної людини ви перетворилися на впізнавану у громадських і журналістських колах особистість. Навіть потрапили до рейтингу «ТОП-50 найвпливовіших людей Закарапття» і стали переможцем в одній з молодіжних номінацій «Меценат року». Які відчуття?

    Вважаю це авансом довіри і гарним стимулом на майбутнє. А ще, мабуть, цим пишаються мої батьки.

    Ворогів додалося з приходом у політику?

    Скажімо так, з´явилися люди, яким певним чином заважає діяльність нашої організації, що так динамічно розвивається, і котрим це не до вподоби. Але чи варто їх називати ворогами? Напевно, ні. Бо все, на що вони здатні, вони вже продемонстрували - починаючи зі створення міфів стосовно походження моєї фінансової самодостатності, закінчуючи обіцянками створити “сенсацію” довкола приналежності мене до певних кланів, мого громадянства, освіти чи оточення. Як на це реагувати? Я для себе твердо вирішив, що не моя ціль – будувати на вулицях політичні барикади. Тому що шлях з обох боків барикад веде як правило у тупик.

    Яке політичне кредо Вам найбільше до вподоби?

    Обіцяй лише те, що можеш зробити, а роби вдвічі більше, ніж можеш пообіцяти. Намагатимусь слідувати цьому принципу у своїй подальшій політичній та громадській діяльності. А також переконувати у його правильності своїх соратників та однодумців.

    Які завдання ставите перед собою на наступний 2010-й рік. І чи не станеться так, що в цьому році ви так само раптом охолонете до політики, як і запалилися нею торік?

    Я переконаний - 2010-й рік для України, області і нашої організації стане визначальним у багатьох аспектах. Попереду багато важливих подій — президентські вибори, потім місцеві, у яких «Фронт змін» братиме найактивнішу участь. Велика кількість уже започаткованих та нових, запланованих на цей рік проектів і заходів також не дають підстав розслабитися. Окремі з цих проектів, які розвиваються і розвиватимуться під моїм патронатом уже стали ніби рідним дітищем. Хіба можна від цього відмовитися? Відмовитися від команди однодумців, яких згуртував і переконав для активної громадської діяльності? Тому це виключено. Моя відповідь — точка неповернення вже давно позаду.



    Розмовляла Лариса Липкань

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору