Розвиток патріотичності у наш час – обов’язок чи поклик серця?

У 2013-2014 роках чітко відчувається зростання патріотизму до власної країни серед українського населення, особливо серед молоді. Хтось більше, хтось менше задумувався над цим, але все ж ця тема торкнулася кожну українську, і не лише українську родину.

Формування патріотичних почуттів відбувається на основі живого зв’язку держави і особистості, котра відчуває залежність свого добробуту від держави. Сьогодні такий складний час, що не можна стояти осторонь подій, які відбуваються навколо нас, і не потрібно боятися відстоювати свою життєву позицію. Сьогодні ти або патріот, або ворог своєї Батьківщини. У складний період майдану, український народ показав світу, яким відважним та незламним може бути, йдучи до своєї мети. Українці та навіть люди інших національностей виступили за свободу Української держави. Попри холод, голод, репресії, фізичне насильство, масові вбивства - майдан встояв. До останнього стояли батьки за майбутнє своїх дітей, діти за спокійну старість батьків, дідусі за мирну державу. За покликом серця та власною національною свідомістю люди йшли з українськими прапорами, вигукуючи: « Слава Україні! Героям Слава!»
І виникає така думка, чи були б українці такими патріотами без таких дії Росії, чи безвідповідальних вчинків наших депутатів? За результатами досліджень Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), кількість прихильників суверенітету України зростає, коли Росія конфліктує з іншими державами або на її території стаються теракти. Завдяки цій війні в Україні появилися справжні герої. Патріотизм визначається більшістю людей як одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури. Він виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів.
Виховання патріотизму є важливою складовою виховної діяльності. Країна ніколи не забуде численних жертв майдану, плачучих матерів та хоробрих вояків. Кожен українець має пишатися тим, що народився і живе саме на такій землі – не до кінця незалежній територіально, але повністю незалежній духовно.

Підготувала студентка І-го курсу відділення журналістики Магас Богдана