ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

РУМУНИ ЗАКАРПАТТЯ

    28 лютого 2021 неділя
    Председатель общества им. Дж. Кожбука Юрий Оприш и проректор УжНУ Василь Марина

    Румунські села, розташовані на правому березі Тиси, є одними з найдавніших поселень Мараморощини. Українські історіографи стверджують, що людські поселення тут були ще в період палеоліту. У документах XIV ст. марамороські румуни описані як вояки, віддані королю, який нагороджував їх за хоробрість земельними ділянками. Із цих документів випливає, що вони завжди були вільними.

    Румунські села керувалися радою старійшин, на чолі якої був князь, обраний із найдостойніших.

    У перших роках ХХ ст. відбувся поділ Мараморощини. Після Першої світової війни кордони Румунії було встановлено згідно з договором між Румунією та Антантою 14-17 серпня 1916 р. А внаслідок великого об'єднання, яке відбулося 1 грудня 1918 р., на правому березі Тиси залишилися румунські села. Таким чином, частина румунських сіл відійшла до України, а інша залишилася на території сучасної Румунії.

    Згідно з останнім переписом населення у Закарпатській області проживають 29458 тис. румунів, з них - 14606 чоловіків та 14883 жінки. Більшість румунів проживають компактно у 7 населених пунктах: Нижня Апша, Середнє Водяне, Солотвино, Біла Церква, Глибокий Потік, Топчино, Плаюц. Окрім того, дослідники Ужгородського національного університету здійснили етнологічну експедицію в Перечинський район (с. Мирча, с. Порошково) та з'ясували, що тут проживають валахи, які ідентифікують себе як румуни. Щодо населених пунктів Рахівського і Тячівського районів, то вони мають 13 загальноосвітніх та неповних середніх шкіл, 31 бібліотеку, 5 клубів, 6 стадіонів, 4 лікарні, 4 поліклініки.

    В обласному центрі діє румунське радіо і телебачення, яке було створено в другій половині ХХ ст. і регулярно транслює свої програми для румунського населення Закарпаття.

    У 1990 р. при Ужгородському державному університеті було відкрито відділення "Румунська мова та література" на факультеті романо-германської філології, яке за цей період закінчило близько 40 осіб. Окрім того, випускники румунських шкіл навчаються на різних факультетах Ужгородського національного університету і мають можливість складати іспити рідною мовою. Велика кількість випускників навчається у вищих навчальних закладах Молдови, Румунії та інших ВНЗ України.

    У радянський період мешканці румунських сіл були змушені в основному займатися сезонними роботами по всій території Радянського Союзу, оскільки в такому компактному та великому регіоні не було створено можливостей забезпечення роботою. Проте це допомогло мешканцям румунських сіл легко адаптуватися до нових ринкових умов.

    22 жовтня 1989 р. було створено першу соціально-культурну асоціацію "Дж.Кожбук" очолив яку Іон Мігалка. З 1990 по 1994 рік головою асоціації був Василь Марина. Нині асоціацією керує Г. Оприш.

    У 2000 р. створено асоціацію "Іоан Мігалі де Апша" на чолі з Г. Бокоч. Нині асоціацією керує В.Ю. Йовдій.

    У 2001 р. виникла Закарпатська обласна спілка "Дачія" під керівництвом І.М. Ботоша.

    Ці організації почали займатися популяризацією історії, культури, звичаїв румун Закарпаття. Головне - налагодження тісних стосунків із різними навчальними закладами, громадськими організаціями Румунії.

    У 2001 р. Закарпатською обласною спілкою "Дачія" було засновано першу румуномовну газету "Апша" (головний редактор - Тарас Дацьо). Невдовзі було створено газету "Марамурешені". Проведено багато міжнародних симпозіумів, які піднімали історичні аспекти життя румун. З 1990 р. щорічно проводяться свята румунської культури - етнокультурний фестиваль "Марцішор", який організовується за сприяння громадських організацій, органів місцевого самоврядування, підтримки обласного управління культури та румунської сторони. Цей фестиваль проводиться циклічно на початку березня в різних населених пунктах, де компактно проживають румуни. Метою фестивалів є популяризація народної творчості румун -народних танців, пісень тощо. Традиційно в цих фестивалях беруть участь представники українських фольклорних груп. Етнокультурний фестиваль "Марцішор" - це свято весни та єднання культур.

    Тарас Дацьо, старший викладач кафедри класичної та румунської філології Ужгородського національного університету



    Закарпатское общество румын им. Дж. Кожбука отпраздновало 20-летие

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Похожие новости